Ухвала суду № 73133691, 12.03.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1786/18

Категорія 47

2/295/1431/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2018 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Слюсарчук Н.Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1)до ОСОБА_2, (місце реєстрації: АДРЕСА_1) про розірвання шлюбу, визнання особи такою, що втратила право користування квартирою та зняття з реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить розірвати шлюб з ОСОБА_2, визнати останню такою, що втратила право користування квартирою та зняти відповідача з реєстрації.

З позовної заяви вбачається, що позивачем не дотриманні норми цивільного процесуального права України, чинного на день звернення позивача до суду, а саме ст. 175 ЦПК, де зазначено, що позовна заява повинна містити:

- п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини справи, зокрема:

●позивачем не надано дані щодо належності квартири: №5 по провулку Річковому, буд. 6 в м. Житомирі(витяги з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, витяги з Державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо обмежень на нерухоме майно, свідоцтво про право власності, ордер чи інше) на день пред’явлення позову до суду.

Положеннями п. 8, 9 ч. 3, ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити: зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

Крім того, в порушення п. п. 6,10 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; не надано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Долучені позивачем до позовної заяви копії письмових доказів не засвідчені відповідно до вимог Національного стандарту України. Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів Згідно з оригіналом, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, регулюється ст.405 ЦК України, відповідно до якої член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Зі змісту СК, ЦК,ЦПК України вбачається, що позовні вимоги про розірвання шлюбу, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за своїм змістом та обґрунтуванням, регулюються різними законодавчими нормами різних законодавчих актів, а тому такі позовні заяви подаються до суду окремо і розглядаються з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України.

Більш того, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням не є однорідними з позовними вимогами про розірвання шлюбу, та не є похідними, не пов'язані між собою, від вирішення однієї з них не залежить вирішення інших, а тому розгляд даних позовів в одному провадженні не допускається.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 184 ЦПК України позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом.

Натомість, відповідно до положень ст. 274 ЦПК України, категорії справ про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою може бути розглянута в порядку спрощеного провадження, а категорія справ про розірвання шлюбу не відноситься до розгляду в спрощеному проваджені.

Клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, інших клопотань, заяв у письмовій формі одночасно з поданням позову до суду позивачем подано не було ( в позовній заяві не міститься).

Позивачу необхідно вирішити питання про роз’єднання заявлених позовних вимог.

За змістом ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленихпорядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оплата судового збору за подання до суду позовної заяви здійснюється у розмірах визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року та яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 4 якого за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8810,00 грн.).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір відповідно до кількості заявлених позовних вимог вимоги майнового та немайнового характеру, (УДКСУ у м.Житомирі КОД ЄДРПОУ 38035726, банк отримувача ГУДКСУ у Житомирскій області, код МФО 811039, р/р 31218206700003, призначення платежу «Судовий збір», код платежу 22030001).

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» регулює питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення йогорозміру або звільнення від його сплати.

В матеріалах справи відсутні докази щодо звільнення позивача від сплати судового збору.

Отже, як вбачається з матеріалів справи позивачем не дотримано вищезазначених норми ЦПК України.

Виходячи з вищезазначеного і відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1)до ОСОБА_2, (місце реєстрації: АДРЕСА_1) про розірвання шлюбу, визнання особи такою, що втратила право користування квартирою та зняття з реєстрації - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених в ній недоліків.

Роз’яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя