Ухвала суду № 73131164, 03.04.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/3135/16-к

кримінальне провадження

№1-кп/489/43/18

УХВАЛА

Іменем України

03 квітня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судового засідання Коденко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Владикавказ Російської Федерації, без постійного місця проживання, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Миколаєва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України

за участю:

прокурора Точкар В.М.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника Разумовської О.Г.

встановив:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.02.2018 обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою, який спливає 16.04.2018.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, так як ризики переховування ОСОБА_2 від суду і вчинення ним інших кримінальних правопорушень не зменшилися, проти чого обвинувачений та його захисник заперечували, вказуючи на недоведеність ризиків, та подали своє клопотання в якому просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації ОСОБА_2 по АДРЕСА_1.

В обґрунтування клопотання прокурором вказано, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, ніде не працює, не має постійного джерела доходів та стійких соціальних зв'язків, за місцем проживання характеризується посередньо. Тому, з урахуванням того, що остаточне рішення у справі не прийнято, вказані обставини та особистість ОСОБА_2, на думку прокурора не дають достатньо підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам.

Сторона захисту своє клопотання обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 від органів до судового розслідування не переховувався та проживав зі своєю сім'єю в с. Грейгове Вітовського району Миколаївської області, де зареєстрований, а сам розшук був формальним. Ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень є незначним, так як він має велику родину (дружину та шістьох дітей), постійне місце проживання за яким характеризується позитивно, хвору матір, яка є інвалідом третьої групи та страждає на тяжкі захворювання. Цивільна дружина обвинуваченого є інвалідом, так як страждає на ДЦП, і сама потребує догляду, а четверо дітей обвинуваченого знаходяться на обліку в протитуберкульозному кабінету. Крім того в нього відсутня фінансова можливість переховуватися за межами Миколаївської області. Також, стороною обвинувачення не доведено жодного із заявлених ризиків, які з урахуванням тривалості судового розгляду значно зменшилися, а тяжкість інкримінованого ОСОБА_2 злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що підстави для збереження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не відпали.

Залишаються ризики його переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, тобто дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Підтвердженням цьому є те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, в ході розгляду слідчим суддею клопотання про застосування до нього запобіжного заходу переховувався від суду, не має постійного місця роботи та доходу, а також міцних соціальних зв'язків.

Щодо наявності в нього великої родини та сім'ї, а також близьких рідних стан здоров'я яких не задовільний, а також те, що раніше обвинувачений перехворів на захворювання на туберкульоз верхньої долі правої легені, вказаним обставинам суд давав оцінку раніше при вирішенні клопотання про зміну запобіжного заходу, а також наведені обставини суд з огляду на пред'явлене обвинувачення та особистість ОСОБА_2 вважає недостатніми для застосування до нього біль м'якого запобіжного заходу.

За таких обставин, є доведеними наявність вказаних прокурором ризиків і те, що їм неможливо запобігти при вжитті більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, а тому наявна необхідність у збереженні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням нового строку.

З огляду на наведене, клопотання захисника та обвинуваченого про застосування більш м'якого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 01 червня 2018 року (включно).

У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про застосування більш м'якого запобіжного заходу - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Коваленко