
Справа № 487/1982/17
Провадження № 2/487/160/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.2018 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П., за участі секретаря Ігнатьєва А.О., позивачаПорхун І.В.,представника позивача ОСОБА_1,представника відповідача ОСОБА_2,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва цивільну справу № 487/1982/17 за позовом ОСОБА_3 до Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
05.04.2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Миколаївської обласної клінічної лікарні про скасування наказу №272к/тм від 30.03.2107 року в.о. головного лікаря ОСОБА_4 про накладання на неї дисциплінарного стягнення у виді догани.
В позові вона вказала, що працює сестрою медичного відділеня загальної хірургії Миколаївської обласної клінічної лікарні з 11.08.2016 року. 30.03.2017 року наказом №272к/тм в.о. головного лікаря ОСОБА_4 на неї накладене дисциплінарне стягнення у виді догани за інтерв’ю сторонній особі і розголошення відомостей про пацієнта, з зазначенням його прізвища, факту проведення операції, огляду, назви відділення, в яке було переведено хворого. Вважає вказаний наказ безпідставним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки в інтерв’ю вона не озвучувала історію хвороби, а лише послалась на довідку від 14.03.2017 року та вказала на недоліки в організації прийому хворих, відсутність належного обладнання та необхідність ремонту в лікарні. Крім того, в наказі не конкретизована дата порушення трудової дисципліни, а довідка від 14.03.2017 року, не є закритим документом для широкого загалу осіб, не містить застережень щодо заборони ознайомлення з нею та не має гріфу «секретно, службова інформація». Посилаючись на те , що наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності є незаконним, просила його скасувати.
Відповідно до ухвали суду від 07.04.2017 року по справі відкрито провадження та призначено до попереднього розгляду.
10.05.2017 року відповідачем по справі - Миколаївською обласною клінічною лікарнею до суду надані заперечення проти позову ОСОБА_3 ,згідно яких вони позовні вимоги не визнали, просили в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що наказом від 30.03.2017 року на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за розголошення лікарської таємниці. А позивач безпідставно посилається на довідку від 14.03.2017 року , про яку в наказі не згадується. Відповідно до посадової інструкції медичної сестри медичного відділеня загальної хірургії позивач зобов’язана дотримуватися вимог професійної етики та деонтології, зберігати лікарську таємницю.Тому просили в задоволені позову ОСОБА_3 відмовити.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, підтвердили викладені обставини, просили про задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те , що доказом розголошення лікарської таємниці є диск із відеозаписом інтерв’ю, який було переглянуто в ході судового засідання.
Вислухавши пояснення позивача та представників сторін, оглянувши диск з відеозаписом інтерв’ю із ОСОБА_3,дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного:
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.
Відповідно до ч.1 ст.147 КЗпП України догана - це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосоване до працівника за порушення трудової дисципліни.
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у строки та в порядку встановленими ст.ст.148-149 КЗпП України.
За правилами ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
За змістом цієї норми, обчислення місячного строку для застосування стягнення починається саме з дня виявлення проступку. При цьому виявлення проступку означає не тільки виявлення його факту, але і дії або бездіяльності у вигляді проступку, а також встановлення характеру порушення, причинного звязку між діями та наслідками, та вини у цьому працівника.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 наказом №2089-к/тр від 10.08.2016 року в.о.головного лікаря ОСОБА_4 Миколаївської обласної лікарні прийнята на посаду сестри медичної стаціонару відділення загальної хірургії з 11.08.2016 року.
Наказом №272к/тм від 30.03.2017 року ОСОБА_3 оголошено догану.
Відповідно до вищезазначеного наказу ОСОБА_3 оголошено догану за ігнорування своїх обов’язків щодо збереження лікарської таємниці, дотримання вимог професійної етики і деонтології при наданні нею інтерв’ю сторонній особі і розголошення відомостей про пацієнта, зазначивши його прізвище, факт проведення операції, розголошення діагнозу його хвороби.
Підставою для притягнення ОСОБА_3В до дисциплінарної відповідальності за цим наказом, є скарга ОСОБА_5 на ім’я в.о. головного лікаря Миколаївської обласної клінічної лікарні, в якій він зазначив, що 16.03.2017 року йому стало відомо, що працівники відділення загальної хірургії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 порушили його право на таємницю про стан здоров’я і свій обов’язок не розголошувати медичну таємницю, надавши без його згоди інтерв’ю сторонній особі, при цьому було розголошено відомості про перебування пацієнта на лікуванні, зазначено його прізвище, також його називали «системним наркоманом», в подальшому відео було розмішено в мережі Інтернет.
У зв’язку із скаргою ОСОБА_5 22.03.2017 року було проведено засідання комісії з розгляду звернень громадян , на якому ОСОБА_3 надала пояснення , відповідно до яких вона зазначила, що не вважає себе винною, оскільки не розголошувала лікарської таємниці.
Відповідно до ст. 11 ч.1, 2 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка
ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім
випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема,
дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійніпереконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Згідно ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 року №2297-VI, використання персональних даних працівниками суб'єктів відносин, пов'язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов'язків. Ці працівники зобов'язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв'язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків, крім випадків, передбачених законом. Таке зобов'язання чинне після припинення ними діяльності, пов'язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.
Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних; поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно п.п. 4.1.5, 4.1.13 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Миколаївської обласної клінічної лікарні, працівники лікарні зобов’язані: виконувати своєчасно і в повному обсязі робочі завдання (функціональні обов’язки), забезпечувати належну якість виконуваних робіт та дотримуватися принципу професійності, сумлінності, доброзичливості та професійної етики і деонтології, дотримуватись професійних обов’язків медичних працівників, зокрема збереження лікарської таємниці, надання першої невідкладної медичної допомоги громадянам у разі нещасного випадку та інших екстремальних ситуацій, пропагування, у тому числі власним прикладом, здорового способу життя, надання консультативної допомоги своїм колегам та інших обов’язків, передбачених законодавством; п. 4.5.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку, працівникам забороняється розголошувати чи сприяти розголошенню конфіденційної чи службової інформації, у т.ч. розголошувати у будь-який спосіб персональні дані осіб, які стали йому відомі у зв’язку з виконанням ним своїх посадових обов’язків у тому числі після звільнення з лікарні.
Відповідно до п. 4.2 Посадової інструкції, наступає відповідальність за розголошення даних про пацієнтів, які сталі відомі у зв’язку з виконанням своїх посадових обов’язків.
На підтвердження скоєння дисциплінарного стягнення представником відповідача на порушення посадової інструкції щодо розголошення лікарської таємниці ОСОБА_3 надано доказ - відеозапис , в якому ОСОБА_3 надає інтерв’ю сторонній особі. Як зазначила представник відповідача вищезазначений відеоролик було розповсюджено в інтернеті сторонньою особою.
Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Виходячи із вищезазначеного суд вважає, що наданий представником відповідача відеозапис інтерв’ю є неналежним доказом, оскільки він отриманий з порушенням порядку, встановленого законом. Так, представник відповідача так і не вказала суду, якій сторонній особі було надано таке інтерв'ю, , ким цей запис було опубліковано, судом особа, якій давалось інтерв'ю не допитувалась, і крім того , із переглянутого судом відеозапису встановлено, що ОСОБА_3 під час цього інтерв'ю ніякої інформації відносно пацієнта ОСОБА_5 не розповсюджувала.
Інших доказів на розповсюдження лікарської таємниці представник відповідача суду не надала. ЇЇ посилання на протокол засідання комісії від 22.03.2017 року, на якому нібито ОСОБА_3 визнавала свою вину суд не може прийняти до уваги, сокільки зі змісту цього
протоколу такого не вбачається. Не може служити доказом вини ОСОБА_3 і скарга ОСОБА_8, оскільки він в судовому засіданні не допитувався, а суд безпосередньо досліджує покази свідків, а тому суд не переконався в правдивості його показів. І крім того, в своїй скарзі він також посилається на відеоролик із інтернету.
Таким чином доказів того, що ОСОБА_3 надавала інтерв’ю сторонній особі, де було розголошено медичну таємницю, а також розголошено сторонній особі зміст довідки, яка містила персональні дані пацієнта, без згоди цієї особи, тобто інформації ,яка стала відома позивачу у зв’язку з виконанням професійних трудових обов’язків, у зв’язку із чим нею порушено п.п. 2.15, 4.2 Посадової інструкції та п. 4.5.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку суду не надано.
Таким чином, оскільки згідно законодавства України, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під котрим розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов'язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів і необхідною умовою для накладення стягнення є вина працівника, наявність якої має бути обов'язково доведена роботодавцем, то суд вважає що вина ОСОБА_3 не доведена.
Отже, дослідивши докази по справі в їх сукупності, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність та достатність, суд приходить до висновку , що представником відповідача не доведена вина позивачки у розголошенні лікарської таємниці, оскільки доказів цього вона суду не надала. А як зазначалось вище, відеозапис інтерв’ю із позивачкою не є допустимим і суд його до уваги не приймає. За таких обставин, вимоги позивача ОСОБА_3 підлягають задоволенню, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення задовольнити.
Скасувати наказ в.о.головного лікаря ОСОБА_4 Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради №272к/тм від 30 березня 2017 року про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Стягнути із Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради , код ЄДРПОУ 01998383 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНП357385764) , яка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір в сумі 640 грн.
Рішення набирає законної сили через 30 днів, якщо не буде подана апеляційна скарга.
Рішення суду може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області.
Суддя : Павлова Ж.П.
Судове рішення № 73131097, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 26.03.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 487/1982/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: