Рішення № 73128797, 26.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м.Житомир справа № 806/987/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 з позовом, в якому просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву від 09.11.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га на території села Харліївка, Попільнянського району, Житомирської області (за межами населеного пункту).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона звернулась із клопотанням до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами с. Харліївка, Попільнянського району Житомирської області площею 1,0 га. Проте, 12.12.2017 позивачу відмовлено в наданні дозволу листом №Н-15824/0-12304/6-17, оскільки у переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Житомирської області, який опубліковано на офіційному веб-сайті ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Житомирській області, бажана земельна ділянка відсутня. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явилась. Про день, час та місце розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином. Надіслала заяву про розгляд справи без її участі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечували та в задоволенні позову просили відмовити з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов. Зокрема вказали, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №413 від 07.06.2017 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області опублікувало інформацію про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадян на території Житомирської області, а тому позивачу запропоновано обрати земельну ділянку з вказаного переліку та повторно звернутись до відповідача з клопотанням.

Заслухавши пояснення представників відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами с. Харліївка, Попільнянського району Житомирської області площею 1,0 га (а.с.10).

ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області від 12.12.2017 року №Н-15824/0-12304/6-17 позивачу відмовлено, оскільки відповідачем сформовано перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадян на території Житомирської області, який опублікований на офіційному веб-сайті ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області, проте бажана земельна ділянка не входить до даного переліку (а.с.14).

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернулась до адміністративного суду з даним позовом.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності наведені у статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Земельний кодекс України), зокрема частиною першою цієї статті визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Абзацом першим частини сьомої вказаної статті Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що виключною підставою для відмови у видачі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки являється невідповідність місця розташування земельної ділянки законам та іншим нормативним актам.

Встановлено, що Головне управлінням Держгеокадастру у Житомирській області у відмовлено у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки бажана земельна ділянка в переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність на території Житомирської області відсутня.

Проте, за приписами ч. 7 ст.118 ЗК, законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Також суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. №413, на яку посилається відповідач, було затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, в якій передбачено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні: формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області; щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок; надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції; враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян. Для реалізації Стратегії передбачено розроблення проектів нормативно-правових актів.

Суд звертає увагу, що будь-яких змін до порядку одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченого Земельним кодексом України, у зв'язку із затвердженням вказаної Стратегії, не внесено.

Отже, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, відмовляючи ОСОБА_3 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами с. Харліївка, Попільнянського району Житомирської області площею 1,0 га, діяло не у межах і не у спосіб, визначений Земельним кодексом України.

Належним способом захисту порушеного права позивача є зобов’язання ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання позивача від 09.11.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га за межами села Харліївка, Попільнянського району, Житомирської області. При цьому, відповідачу слід врахувати висновки суду, зроблені при розгляді даної справи.

Частинами 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні ОСОБА_3 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладеної у листі ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області від 12.12.2017 №Н-15824/0-12304/6-17.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (м.Житомир, вул.Довженка,45, код ЄДРПОУ 39765513) повторно розглянути заяву ОСОБА_3 Петрівни Житомирська область, смт.Попільня, вул.Миру,62, ідентифікаційний код НОМЕР_1) від 09.11.2017 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 1,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с.Харліївка, Попільнянського району , Житомирської області.

Стягнути з ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області (м.Житомир, вул.Довженка,45, код ЄДРПОУ 39765513) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (Житомирська область, смт.Попільня, вул.Миру,62, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 02 квітня 2018 року