Ухвала суду № 73125707, 02.04.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/204/18

н/п 1-кс/640/2580/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Ашрафовій І.Р.,

за участю прокурора - Струкова А.О.,

адвоката - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №12017220000001655 від 26.12.2017, про продовження строку виконання обов’язків у кримінальному провадженні відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

Встановив:

29.03.2018 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3, яким прокурор просив продовжити стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України: не відлучатись з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну фактичного місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_4, ОСОБА_5, та підозрюваним ОСОБА_6 в межах строків досудового розслідування.

Прокурор в обґрунтування клопотання вказав, що СВ ВСП ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220000001655 від 26.12.2017.

Досудовим розслідування мвстановлено, що відповідно до наказу начальника Головного управління ДФС у Харківській області №592-о від 01.12.2016, ОСОБА_2 призначений на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області.

Слідчий посилаючись на ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст. 19 Конституції України, ст. 1, п. д ч. 1 ст. 3, ст.. 22 Закону України «Про запобігання корупції», примітку 2 статті 368 КК України, примітку 1 статті 364 КК України вказав, що ОСОБА_2 будучи старшим оперуповноваженим з особливо важливих справ відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області, являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та обов'язок їх дотримуватися, у ОСОБА_2 та заступника начальника управління – начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_7 виник злочинний умисел на вчинення злочину, пов’язаного з корупцією.

Так, під час проведення за дорученням слідчого обшуків в рамках кримінального провадження, досудове розслідування у якому здійснювалось СВ ГУ ДФС в Харківській області, співробітниками ГУ ДФС в Харківській області у приміщенні товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКВОЙЯ 2000» (далі Товариство), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Льва Ландау 2-к, а також у складських приміщеннях Товариства по вул. Киргизькій 19 у м. Харків, вилучено документи, що стосуються діяльності Товариства, комп’ютерну техніку, сервери та інші носіїі нформації.

Надалі, в ходіо собистої розмови ОСОБА_2, ОСОБА_6 із начальником відділу безпеки ТОВ «СЕКВОЙЯ 2000» ОСОБА_4, останні висунули ОСОБА_4 вимогу про надання їм неправомірної вигоди в сумі 1 мільйон 100 тисяч гривень, що дорівнює 40 тисячам доларів США, за сприяння у поверненні ТОВ «СЕКВОЙЯ 2000» вилученого під час обшуків майна та не перешкоджанні в майбутньому вказаному Товариству у здійсненні господарської діяльності.

Також ОСОБА_6 зазначив, що ця сума є вдвічі меншою, тої суми, яку б ТОВ «СЕКВОЙЯ 2000» сплатило у разі накладення штрафних санкцій.

Надалі, ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_6 висунулинезаконну вимогу ОСОБА_4 про передачу визначеної ОСОБА_6 та ОСОБА_2 суми грошових коштів через пункт обміну валют у готелі «Національ», за адресою: м. Харків, проспект Науки, 21.

В подальшому, ОСОБА_4, діючи під контролем правоохоронних органів 28.12.2017, близько 12 год. 50 хв., на вимогу ОСОБА_2 та ОСОБА_6 прибув до будівлі готелю «Національ», за адресою: м. Харків, проспект Науки, 21, та передав касиру пункту обміну валют грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США із словами «для волонтерів».

Після цього ОСОБА_4 подзвонив ОСОБА_6 та повідомив, що передав гроші у визначеному ним місці та спосіб та іншу суму передасть після новорічних свят, на що останній відповів «добре».

В подальшому, 04.01.2018, близько 14 год. 38 хв., ОСОБА_4, діючи під контролем правоохоронних органів, на вимогу. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 подзвонив ОСОБА_6 та повідомив, що підготував частину визначеної раніше суми, в розмірі 10 тисячд оларів США, на що ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_4 знов має передати йому грошові кошти через пункт обміну валют у готелі «Національ».

Надалі, близько 15 год. 40 хв. ОСОБА_4, на вимогу ОСОБА_2 та ОСОБА_6 прибув до пункту обміну валют, що розташований у холі готелю «Національ» у м. Харків, проспект Науки, 21, та передав касиру пункту обміну валют грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, після чого подзвонив ОСОБА_6 та повідомив, що передав у визначений ним спосіб та місці грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США.

Прокурор вказав, що майор податкової міліції ОСОБА_2, обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно в групі із начальником відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області підполковником податкової міліції ОСОБА_6 розуміючи протиправність своїх діянь, направлених на власне незаконне збагачення, 28.12.2017 та 04.01.2018 шляхом вимагання та отримання неправомірної вигоди через пункт обміну валют, що розташований у готелі «Національ», вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

05.01.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

06.01.2018 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова задоволено клопотання прокурора та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави в сумі 1.233.400 грн. із покладенням обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України: не відлучатись з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну фактичного місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_4, ОСОБА_5, та підозрюваним ОСОБА_6; носити електронний засіб контролю.

19.01.2018 у зв’язку з внесенням застави, ОСОБА_2 звільнено з під варти за умови виконання покладених на нього обов’язків.

03.03.2018 Військовим прокурором Харківського гарнізону полковником юстиції ОСОБА_8 строк досудового у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220000001655 від 26 грудня 2017 року було продовжено до трьох місяців, тобто до 05.04.2018 року.

03.03.2018 слідчим суддею Київського районного суду міста Харкова було задоволено клопотання органу досудового розслідування про продовження строків виконання обов’язків відносно підозрюваного ОСОБА_2

Прокурор зазначив, що обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 26.12.2017, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 26.12.2017, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.12.2017, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 28.12.2017, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 02.01.2018, протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових купюр від 28.12.2017, протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових купюр від 04.01.2018, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_6 від 04.01.2018, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_2 від 04.01.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 05.01.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 05.01.2018, протоколом проведення обшуку від 05.01.2018, матеріалами проведення оперативно-розшукових заходів, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

Також, прокурор зазначає, що у даному кримінальному провадженні наявні ризики передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор вказує, що ОСОБА_2, під страхом невідворотності покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України, оскільки санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років позбавлення волі.

Окрім того, ОСОБА_2 тривалий час проходив службу в підрозділі податкової міліції ГУ ДФС у Харківській області, у зв’язку з чим останньому знайомі посадові особи правоохоронних органів, а також судової гілки влади, через яких ОСОБА_2 може здійснювати тиск на заявника, свідків у кримінальному провадженні.

Також ОСОБА_2, може знищити, сховати, спотворити речі та документи, важливі для кримінального провадження, які можуть в подальшому бути використані як докази та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4 ст. 177 КПК України, об’єктивно наявні та продовжують існувати.

При цьому, заявлені ризики не зменшилися з часу звільнення ОСОБА_2 з-під варти зі слідчого ізолятору у зв’язку з внесенням застави та покладення на нього вищевказаних обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки останній без покладання на нього судом відповідних обов’язків зможе вчинити наведені вище дії та запобігти виконанню завдань кримінального провадження.

Зазначені обставини, на підставі яких зроблено висновок про необхідність продовження стосовно ОСОБА_2 строку дії обов’язків містяться в вищенаведених матеріалах кримінального провадження, а також інших належних та допустимих доказах, зібраних у ході досудового розслідування кримінального провадження.

Прокурор також вказав, що для завершення досудового розслідування, необхідно провести наступні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, зокрема: отримати висновок експертизи відео-, звукозапису; отримати висновок судової вибухотехнічної експертизи; отримати висновок судової балістичної експертизи; отримати висновок судової комп’ютерно-технічної експертизи мобільних телефонів, вилучених у ОСОБА_6 та ОСОБА_2; допитати посадових осіб ГУ ДФС в Харківській області з приводу обставин кримінального правопорушення.

При цьому прокурор зазначає, що вказані процесуальні дії не були виконані раніше, унаслідок складності вказаного кримінального провадження, яка полягає у великому обсязі здійснення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, прокурором ініційовано питання про продовження строків досудового розслідування до 5 місяців, у зв’язку з цим виникла необхідність продовження терміну дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, визначених раніше судом ОСОБА_2

Підозрюваний ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи клопотання необґрунтованим та недоведеним. Зазначив, що визначені судом обов»язки він виконує, підстави для їх продовження відсутні.

Захисник підозрюваного клопотання вважав безпідставним та необґрунтованим, посилаючись на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри та недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні СВ ВСП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12017220000001655 від 26.12.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

05.01.2018 о 15-45 год. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 06.01.2018 застосовано відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на шістдесят днів - до 15 січня 2018 року включно, а також визначено суму застави у розмірі 1.233.400 грн. із покладенням обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України: не відлучатись з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну фактичного місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_4, ОСОБА_5, та підозрюваним ОСОБА_6; носити електронний засіб контролю.

19.01.2018 у зв’язку з внесенням застави, ОСОБА_2 звільнено з під варти за умови виконання покладених на нього обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України.

03.03.2018 Військовим прокурором Харківського гарнізону полковником юстиції ОСОБА_8 строк досудового у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220000001655 від 26 грудня 2017 року було продовжено до трьох місяців, тобто до 05.04.2018 року.

03.03.2018 ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова було задоволено клопотання органу досудового розслідування про продовження підозрюваному ОСОБА_2 строку виконання обов’язків у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застосування запобіжного заходу у вигляді застави, покладених на нього ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.01.2018, в межах строку досудового розслідування, тобто до 05.04.2018 року.

Слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтованою, а доведеність вини підозрюваного, як на те посилається сторона захисту, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Слідчий суддя також вважає встановленими існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Доводи сторони захисту щодо недоведеності встановлених судом ризиків, суд вважає необґрунтованими. Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Наявність у підозрюваного міцних соціальних зв»язків, постійного місця проживання та сім»ї, на які посилаються захисник, хоча і заслуговують на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість зміни ОСОБА_2 застосованого запобіжного заходу на більш м»який для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування вищезазначених ризиків, з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов»язків, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому продовжує для нього дію обов»язків, покладених ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 06.01.2018 у зв»язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

При цьому суд вважає можливим зміни об»єму обов»язків, що були раніше покладені на ОСОБА_2 та не продовжувати дію обов»язку «утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6, оскільки сукупність інших покладених на ОСОБА_2О обов»язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України є достатньою для забезпечення його належної поведінки.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, –

Ухвалив:

Клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №12017220000001655 від 26.12.2017 - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, строк дії покладених на нього обов’язків у зв»язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, покладених ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.01.2018 року, а саме:

1.Не відлучатись з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2.Повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну фактичного місця проживання;

3.Утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

в межах строків досудового розслідування, на строк 1 (один) місяць і 3 (три) дні, тобто до 05 травня 2018 року включно.

Змінити об»єм обов»язків, що були покладені на підозрюваного ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді від 06.01.2018 року та не продовжувати дію обов»язку – утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6

Строк дії цієї ухвали встановити з 02.04.2018 до 05.05.2018р. включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Колесник С.А.