Ухвала суду № 73120969, 13.03.2018, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1308/15-ц

Провадження № 4-с/604/1/18

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року смт. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участі :

секретаря судового засідання : Гамана В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Підволочиську Тернопільської області скаргу ОСОБА_1 на дії Підволочиського відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, заінтересованої особи ОСОБА_2 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В :

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державної виконавчої служби Підволочиського рай управління юстиції у Тернопільській області про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, посилаючись на те, що Рішенням Підволочиського районного суду від 01 квітня 2016 року зобов’язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою по вул.. 22 Січня буд 17 у смт. Підволочиську та привести стан земельної ділянки до стану, що існував на момент укладення договору купівлі-продажу (08 грудня 2006 року). Разом із тим ОСОБА_2 надалі продовжує використовувати вказану земельну ділянку і не виконує судове рішення, не приводить земельну ділянку до стану, що існував на час укладення договору купівлі-продажу, а тому вважає, що постанова державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження є такою, що винесена із порушенням вимог законодавства та передчасною, позаяк не вжито усіх передбачених законом заходів для виконання судового рішення, тому просить дану постанову скасувати як незаконну відновити межові знаки та привести земельну ділянку до стану, що існував на момент продажу в тому числі і знесення підпірної стінки.

В судовому засіданні скаржник подану скаргу підтримав з мотивів, що у ній викладені, та просить її задоволити.

Представник відділу ДВС Підволочиського рай управління юстиції в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив та пояснив, що під час виконання судового рішення він виходив на місце і встановив, що боржник ОСОБА_2 відновив межові знаки, що існували станом на 2006 рік та частину огорожі, яка розмежовувала земельну ділянку, а також усунув перешкоди у користуванні нею.

Суд, заслухавши думку скаржника, міркування представника відділу ДВС Підволочиського рай управління юстиції у Тернопільській області, дослідивши надані сторонами докази у їх повній сукупності вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступних міркувань :

ОСОБА_3 рішення Підволочиського райсуду від 01 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та зобов’язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0660 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер : 6124655100:02:002:0155, розташованої за адресою вул.. 22-Січня, 17 , сел.. Підволочиськ, Тернопільської області, ? частина якої належить позивачу, відновивши межові знаки, що існували станом на 08 грудня 2006 року (на момент придбання ним (відповідачем) земельної ділянки в ОСОБА_1В.) в тій частині, яка необхідна для обслуговування успадкованої позивачем після смерті матері – ОСОБА_4, померлої в квітні 2014 року, частини будинку з надвірними і господарськими будівлями і спорудами, та частину огорожі, яка розмежовувала земельні ділянки ОСОБА_4 та відповідача, привести стан земельної ділянки до стану, що існував на момент укладення договору купівлі-продажу 08 грудня 2016 року.

На підставі вказаного судового рішення Підволочиським районним судом 05 вересня 2016 року видано виконавчий лист за № 604/1308/15-ц, яким зобов’язано боржника ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0660 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою вул.. 22-Січня, 17 у сел.. Підволочиську Тернопільської області, ? частка якої належить позивачу, відновивши межові знаки, що існували станом на 08 грудня 2006 року в тій частині, яка необхідна для обслуговування успадкованої позивачем після смерті матері – ОСОБА_4, померлої в квітні 2014 року, частини будинку з надвірними і господарськими будівлями і спорудами та частину огорожі, яка розмежовувала земельні ділянки ОСОБА_4 та відповідача, привести стан земельної ділянки до стану, що існував на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

ОСОБА_3 державного виконавця від 10 травня 2017 року виходом державного виконавця по місцю виконання виконавчого документу встановлено, що боржник ОСОБА_2 відновив межові знаки, що існували станом на 08 грудня 2008 року (момент придбання земельної ділянки ) та частину огорожі, яка розмежовувала земельну ділянку, усунув перешкоди у користуванні нею.

Разом із тим від стягувача ОСОБА_6 поступили зауваження, згідно яких останній вказав, що земельною ділянкою відповідачі користуються і на надалі, огорожа встановлена не на попередньому місці, підпірна стінка не зруйнована.

17 травня 2017 року постановою державного виконавця Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв’язку із добровільним виконанням боржником судового рішення.

Разом із тим суд не може погодитись із такими висновками начальника відділу Підволочиської державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з огляду на наступне :

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до вимог ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

Частиною 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

Таким чином судом встановлено, що державний виконавець вказаних вимог закону не дотримався, склав акт та виніс постанову про закінчення виконавчого провадження передчасно, не перевіривши належним чином реального виконання судового рішення, обмежився лише поясненнями про добровільне виконання судового рішення боржником ОСОБА_2, не дав оцінку запереченням стягувача ОСОБА_6, не перевірив його тверджень та жодним чином не мотивував, яким чином він дійшов до переконання, що спірна ділянка була приведена до стану, що існував на момент укладення договору купівлі-продажу, тобто 08 грудня 2006 року.

За вказаних обставин суд вважає, що скарга ОСОБА_6 є підставною та підлягає до часткового задоволення шляхом скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 52136760 від 17 травня 2017 року. Разом із тим суд вважає, що в частині вимог ОСОБА_6 щодо приведення стану земельної ділянки до стану, що існував на момент продажу в тому числі і знесення підпірної стінки слід відмовити, оскільки саме така обставина не була встановлена у судовому рішенні та виконавчому документі, а відтак і не може підлягати до виконання.

На підставі наведеного та керуючись ст. 383 ЦПК України (в редакції 2004 року, ст. ), ст.ст. 18, 447 – 451 ЦПК України, ст.ст. 39, 40, 74, Закону України «Про виконавче провадження» суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника відділу Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 17 травня 2017 року за № ВП - 52136760 про закінчення виконавчого провадження.

Зобов’язати Підволочиський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області виконати рішення Підволочиського районного суду за № 2/604/15/16 від 01 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою в частині відновлення межових знаків, що існували станом на 08 грудня 2006 року (на момент придбання земельної ділянки) у тій частині, яка необхідна для обслуговування успадкованої ОСОБА_1, частини будинку з надвірними і господарськими будівлями і спорудами, та частину огорожі, яка розмежовувала земельні ділянки, а також привести стан земельної ділянки до стану, що існував на момент укладення договору купівлі-продажу.

В решті вимог скаржника – відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя - підпис

Копія вірна :

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_7