Рішення № 73118624, 02.03.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9382/16-ц

Провадження № 2/711/157/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

за участі:

представника позивача - Кругляк Н.О.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач - ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного Кредитного договору б/н від 22.08.2014 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, що передбачені договором.

Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з Заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3 та п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг Клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Вказує, що Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua./kredity/, розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умов та Правил надання банківських послуг.

Також вказує, що пунктом 1.1.3.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та Правил надання банківських послуг.

Пунктом 1.1.3.1.9 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахунках. Не отримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за даним Договором.

Згідно статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за Кредитним договором відповідач ОСОБА_2 станом на 12.10.2016 року має заборгованість в сумі 15930 грн. 05 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом - 5465 грн. 74 коп.; заборгованості по процентах за користування кредитом - 3435 грн. 79 коп.; заборгованості по пені за прострочене зобов'язання - 4693 грн. 76 коп., 1100 грн. - заборгованості по пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; штрафу (фіксована частина) - 500 грн.; штрафу (процентна складова) - 734 грн. 76 коп.

А тому, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за Кредитним договором б/н від 22.08.2008 року в сумі 15930 грн. 05 коп. та судовий збір.

В судових засіданнях представник позивача, за довіреністю Кругляк Н.О. позовні вимоги підтримувала та просила їх задовольнити. Крім того, просила врахувати, що під час підготовки позову була допущена описка та невірно вказано дату укладення кредитного договору - помилково вказано 22.08.2014 року, тоді як необхідно було вказати - 20.06.2014 року. Тому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за Кредитним договором від 20.06.2014 року в сумі 15930 грн. 05 коп. В судове засідання 26.02.2018 року представник позивача Кругляк Н.О. не з'явилася, направивши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

В судових засіданнях відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, пояснивши, що 20.06.2014 року ним дійсно була отримана кредитна картка № НОМЕР_1, однак з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які діяли на той час, його ніхто не знайомив, тому вважає неправомірним нарахування банком відсотків, пені та штрафів.

Заслухавши пояснення представника позивача Кругляк Н.О., пояснення відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України за порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні встановлено, що 03.04.2008 року відповідач ОСОБА_2 підписав Анкету-заяву про те, що він ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг (виконання робіт), а також Тарифами банку, які надані йому для ознайомлення в письмову вигляді та своїм підписом підтвердив факт отримання повної інформації про умови кредитування в ПриватБанку та про його місцезнаходження. Також даною заявою останній підтвердив, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає межі ним та Банком Договір про надання банківських послуг.

Такими чином, 03.04.2008 року між сторонами - ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір б/н, на виконання якого відповідачу була видана картка, термін дії картки становив два роки. Вказані обставини підтверджуються письмовими поясненнями представника позивача та доданими до них доказами, а саме Заявою клієнта від 03.04.2008 року, Анкетою клієнта від 03.04.2008 року, Тарифними ставками та обслуговування пластикових карт (а.с. 142-147,157-160).

В подальшому, а саме 20.06.2014 року, відповідачу ОСОБА_2, без підписання будь-яких угод (в тому числі і нових анкет), була видана кредитна картка «Cold55+» № НОМЕР_1, строком дії до 03.2017 року, на яку був встановлений кредитний ліміт в розмірі 8000 грн. Вказана обставина підтверджується фотом клієнта з карткою від 20.06.2014 року (а.с. 156), письмовими поясненнями представника позивача (а.с. 142-147) та була визнана відповідачем в судовому засіданні.

Вказаною кредитною карткою № НОМЕР_1 відповідач ОСОБА_2 користувався, здійснював розрахунки, зняття коштів, поповнення рахунків оператора мобільного зв'язку, а також здійснював поповнення рахунку, сплати заборгованості за договором, що стверджується випискою про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 148-154).

Враховуючи, що поповнення рахунку № НОМЕР_1 відповідачем ОСОБА_2 проводилося не завжди своєчасно та в повній сумі, в останнього утворилася заборгованість, розмір якої згідно розрахунків Банку (а.с. 60-10, 162-166) складає 15930 грн. 05 коп., з яких: 5465 грн. 74 коп. - тіло кредиту; 3435 грн. 79 коп. - відсотки за користування кредитом; 4693 грн. 76 коп. - пеня за прострочене зобов'язання; 1100 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 734 грн. 76 коп. - штраф (процентна складова).

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 отримував кредитні кошти та користування ними заборгованість по тілу кредиту в розмірі 5465 грн. 74 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача інших, заявлених позивачем сум заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитом - 3435 грн. 79 коп., пені за прострочене зобов'язання - 4693 грн. 76 коп.; пені за несвоєчасність сплати боргу - 1100 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 734 грн. 76 коп., суд приходить до висновку про відмову в цій частині позову, виходячи із наступного.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 був обізнаний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, оскільки він користувався кредитними коштами, в межах встановленого ліміту, та здійснював погашення боргу. Крім того, він зобов'язаний був знайомитися з Тарифами Банку та Умовами кредитування на банківському сайті https://privatbank.ua./kredity/, тому вважає правомірним нарахування останньому процентів, пені, штрафів.

Відповідно до положень ст.ст. 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідачу ОСОБА_2 при видачі 20.06.2014 року кредитної картки № НОМЕР_1 надавалися на ознайомлення Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи Банку, які діяли на той час. Посилання позивача на те, що відповідач зобов'язаний був знайомитися з Тарифами Банку та Умовами кредитування на банківському сайті є безпідставними, оскільки ніяких заяв, договорів, як б зобов'язували відповідача це робити між ним та позивачем не укладалося. Сам факт отримання відповідачем кредитної картки № НОМЕР_1 та користування кредитним коштами також не зобов'язує його до цього.

Умови та Правила надання банківських послуг, Правила обслуговування по платіжним карткам та Тарифи Банку, які діяли при укладенні між сторонами Кредитного договору б/н від 03.04.2008 року (а.с. 227-232) не можуть бути застосовані судом, оскільки на момент видачі відповідачу кредитної картки № НОМЕР_1 діяли вже інші Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, як до відому Позичальника доведені не були. До того ж, позивачем не доведено, що кредитна картка № НОМЕР_1 була отримана відповідачем в межах дії Кредитного договору б/н від 03.04.2008 року і його умови зобов'язували відповідача знайомитися із змінами до його умов на сайті банку.

Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 22.08.2014 року (а.с. 11), Тарифи по престижним картам Visa (а.с. 12-13), Умови та Правила надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 14-47) також не можуть бути враховані судом, оскільки ця анкета заява була складена на укладання іншого договору між цими ж сторонами вже 22.08.2014 року.

Тарифи, правила та Умови, які були надані представником позивача в судовому засіданні (а.с. 185) також не підтверджують того факту, що саме такі Тарифи та Правила були погоджені з відповідачем в межах даного договору.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частина 1 ст. 638 ЦК України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В судовому засіданні представником позивача не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що з відповідачем погоджувалися Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи Банку, які були б складовою частиною укладеного між сторонами 20.06.2014 року договору та за якими Позичальник брав би на себе зобов'язання зі сплати відсотків, пені та штрафних санкцій, а також брав би на себе зобов'язання слідкувати за змінами до цих Умов, Правил та Тарифів (в тому числі і щодо збільшення відсоткової ставки) на сайті банку, а відтак, відсутні підстави для того, щоб вважати Умови та Правила надання банківських послуг, які діяли станом на 20.06.2014 року, є частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11.02.2015 року в справі №6-240цс14 та в постанові від 11 березня 2015 року №6-16цс15.

Таким чином розмір процентів, пені та штрафів не передбачений, а відтак не встановлений і не доведений позивачем.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України, яка знаходиться в параграфі 1, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи з наведеного, відповідач ОСОБА_2 мав би сплатити позивачу відсотки за користування кредитом на рівні облікової ставки НБУ.

Однак враховуючи, що розрахунки надані Банком не дають можливості суду самостійно обрахувати розмір таких відсотків, а позивачем такі розрахунки відсотків за відсотковою ставкою НБУ не надавалися, крім того, в судовому засіданні сторони (в тому числі і представник позивача) на пропозицію суду (а.с. 187 - журнал судового засідання, зворотня сторінка) не заявляли про призначення у справі бухгалтерської експертизи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 в частині стягнення відсотків, пені та штрафних санкцій.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1378 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 543, 554, 599, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 80, 81, 82, 89, 95, 141, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за Кредитним договором № б/н від 22.08.2014 року в сумі 5465 грн. 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 1378 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий: В.М. Скляренко