Ухвала суду № 73115625, 27.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/315/13-к Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 11/783/42/17 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої Гончарук Л.Я.

суддів Белени А.В., Романюка М.Ф.

з участю прокурора Яворського С.М.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляцію прокурора Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_2 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2017 року, –

встановила:

цією постановою кримінальну справу № 450/315/13-к про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст. 286 КК України направлено прокурору Львівської області для організації та проведення додаткового розслідування.

Своє рішення суддя мотивував тим, що факт невідповідності організації дорожнього руху вимогам та стандартам регламентуючих документів, на місці ДТП органом досудового розслідування взагалі не досліджував, ця важлива обставина не була врахована при проведенні всіх слідчих дій в справі, експертиз.

Зазначені обставини свідчать про неповноту досудового слідства, яка у судовому процесі усунута бути не може, оскільки слід провести численні слідчі дії з урахування отриманих відомостей про організацію руху на місці ДТП, що виключає розгляд судом кримінальної справи у розумні строки, як цього вимагає КПК України 1960 року.

Органу, який буде проводити додаткове розслідування у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 286 КК України встановити наступні обставини: наявність чи відсутність причиново – наслідкового зв’язку між ДТП, що мала місце 09.09.2009 р. приблизно о 21 год. 45 хв., поблизу с. Чишки, Пустомитівського району, Львівської області по автомобільній дорозі «Львів-Кіровоград-Знам’янка» у напрямку м. Львова, в районі 539 км. + 900 м. з участю транспортного засобу марки „ДАФ 3300” номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу марки „Мерседес-Бенц 313 CDI” номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 та невідповідністю організація дорожнього руху на місці ДТП вимогам та стандартам регламентуючих документів. оскільки не був забезпечений мінімальний трикутник видимості зі сторонами 250 x 250 метрів, а водіїв завчасно не попереджено про дану невідповідність дорожніми знаками 1.39 «Інша небезпека (аварійно небезпечна ділянка)» та 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70км/ год»; можливість своєчасно виявити обвинуваченим ОСОБА_3Р автомобіль НОМЕР_3, для чого провести відповідні слідчі експерименти (відтворення обстановки та обставин події) по встановленню взаємної видимості, методом зближування або розтягування транспортних засобів на віддалі, що відповідають рівним проміжкам часу в залежності від їх швидкостей, перед ДТП необхідні експертні дослідження; чи з дотриманням ПДР України в редакції, що діяла на час ДТП здійснювали рух т/з. марки «ДАФ 3300» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 ОСОБА_5 та т/з. марки „Мерседес-Бенц 313 CDI” номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4. під час ДТП, що мала місце 09.09.2009 р. приблизно о 21 год. 45 хв., поблизу с. Чишки, Пустомитівського району, Львівської області по автомобільній дорозі «Львів-Кіровоград-Знам’янка» у напрямку м. Львова, в районі 539 км. + 900 м. Встановити та надати правову кваліфікацію діям осіб, що винуваті у невідповідності організація дорожнього руху на місці ДТП, під час ДТП, вимогам та стандартам регламентуючих документів. оскільки не був забезпечений мінімальний трикутник видимості зі сторонами 250 x 250 метрів, а водіїв завчасно не попереджено про дану невідповідність дорожніми знаками 1.39 «Інша небезпека (аварійно небезпечна ділянка)» та 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70км/ год».

В постанові суд покликається на те, що судом встановлено та із матеріалів кримінальної справи слідує, що для вирішення питання про наявність можливості у водія ОСОБА_3 своєчасно виявити автомобіль під керуванням водія ОСОБА_4 при організації дорожнього руху, що існувала станом на 09.09. 2009 року на виїзді з а/д. «Львів-Кіровоград-Знам’янка» на автомобільну дорогу «Київ-Чоп», поблизу с. Чишки, Пустомитівського району, Львівської області, де 09.09.2009 р. приблизно о 21 год. 45 хв. відбулася ДТП з участю транспортного засобу марки „ДАФ 3300” номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу марки „Мерседес-Бенц 313 CDI” номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, проведення відповідних слідчих експериментів по встановленню взаємної видимості, методом зближування або розтягування транспортних засобів на віддалі, що відповідають рівним проміжкам часу в залежності від їх швидкостей, перед ДТП.

На дану постанову прокурор Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а кримінальну справу повернути в суд першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.

В обґрунтування апеляції вказує, що на її переконання, неповноту або неправильність досудового слідства можна усунути в судовому засіданні шляхом вжиття всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, зокрема шляхом виконання рекоментацій експерта, який в висновку судової дорожньо-технічної та автотехінчної екпертизи за № 3095/3096 вказав на необхідність проведення слідчих експериментів, методом зближування або розтягування транспортних засобів на віддалі та проведення додаткових експертиз за результатом здобутих нових даних.

Зазначає, що в ході судового розгляду не виявлено підстав для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, а тому вважає, що на даний час нема підстав повертати справу на додаткове розслідування, як це передбачено ст. 278 КІІК України ( в редакції 1960 року).

Звертає увагу, що суд, не дослідивши належним чином доказів у судовому засіданні, задоволивши клопотання захисника підсудного скерував кримінальну справу на додаткове розслідування, не вживши таким чином всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора на підтримання апеляції, думку захисника, який підтримав апеляцію, вивчивши матеріали справи та обговоривши наведені доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 підтримуючи апеляцію прокурора, вказав, що ні його ні потерпілу сторону про судове засідання на якому вирішувалось питання про направлення справи на додаткове розслідування не було повідомлено. На думку захисника, суду слід було виправдати ОСОБА_3, а проведення додаткового розслідування нічого не дасть, так як по спливу часу організація руху на даному відрізку дороги змінилась, інших учасників встановити неможливо.

Постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.

При апеляційному розгляді справи встановлено невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи, що відповідно до п.2 ст.367 КПК України є підставою для скасування постанови та повернення справи на новий розгляд.

Відповідно до положень ст.281 КПК України, справа може бути повернена на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

При цьому справа, з зазначених підстав, повертається з стадії судового слідства, після дослідження судом всіх зібраних органами досудового слідства доказів.

Відповідно до роз’яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», в постанові суду має бути обґрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування і зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час нього.

В оскаржуваній постанові немає обґрунтування підстав повернення справи на додаткове розслідування, окрім висновку про неповноту досудового слідства, оскільки факт невідповідності організації дорожнього руху вимогам та стандартам регламентуючих документів, на місці ДТП органом досудового розслідування не досліджувався.

Висновок суду про неповноту досудового слідства не відповідає фактичним обставинам справи. Неповнота, яка визначена судом, може бути усунута в судовому засіданні, без скерування справи на додаткове розслідування, шляхом надання судових доручень, призначення проведення додаткових експертиз, допиту свідків, експертів.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що доводи державного обвинувача є підставні. Постанову суду слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в це й же суд в цьому ж складі суду, а тому апеляцію прокурора слід задоволити частково.

Керуючись ст. ст. 362, 366, 367 КПК України 1960 року, колегія суддів,-

ухвалила:

апеляцію прокурора Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_2 задоволити частково, постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2017 року про направлення кримінальної справи для організації та проведення додаткового розслідування - скасувати. Кримінальну справу направити для подальшого розгляду в той же суд в тому ж складі.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8