Рішення № 73113554, 23.03.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13017/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2018 м. Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi ОСОБА_1,

з участю: секретаря судового засідання Ющук О.С.,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача адвоката ОСОБА_4,

pозглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному

спpаву № 569/13017/17 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала та просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 завдані збитки у розмірі 7906 грн, які складаються з матеріальної шкоди у розмірі 5406 грн, моральної шкоди у розмірі 1000 грн, а також понесених витрат на встановлення розміру збитків, а саме залучення судового експерта – приватного підприємця ОСОБА_6 для проведення експертного будівельно-технічного дослідження, у розмірі 1500 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач ОСОБА_5 є власником квартири № 114 у будинку № 44 на вулиці Вербовій в місті Рівне. Будинок перебуває в управлінні ОСББ «Зелений дворик 2016». Відповідач ОСОБА_3 проживає поверхом вище у квартирі № 118 цього ж будинку.

У зв’язку з неналежним утриманням внутрішньоквартирної системи каналізації відповідач неодноразово допустив протікання води до квартири позивача, яке пошкодило стелю та облицювальні матеріали на стінах. Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням провести ремонтні роботи по усуненню пошкоджень каналізаційної труби, однак відповідач ніяким чином не реагував.

09 грудня 2016 року відповідач в черговий раз затопив квартиру позивача. Загальна вартість відновлювального ремонту, який необхідно провести у квартирі позивача для ліквідації наслідків затоплення становить 5406 грн.

Оскільки в результаті неодноразового затоплення квартири позивачу були спричинені певні незручності, було знецінено і знищено її майно і речі, створена неможливість проживати в нормальних умовах, порушено усталений ритм життя, що потягло за собою необхідність затрати додаткових зусиль на організацію свого життя, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Позивач ОСОБА_5 подала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить суд справу розглянути без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позов ОСОБА_5 не визнали та просять суд у задоволенні позову відмовити.

На заперечення позовних вимог відповідач ОСОБА_3 посилається на те, що затоплення квартири позивача відбулося не з його вини, оскільки його квартиру також затопило, а у нього у квартирі все було сухо.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є недоведеними, а тому позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 є власником квартири № 114 у будинку № 44 на вулиці Вербовій в місті Рівне. Відповідач ОСОБА_3 є власником квартири № 118 цього ж будинку, яка розташована поверхом вище над квартирою позивача. Будинок перебуває в управлінні ОСББ «Зелений дворик 2016».

У позовній заяві ОСОБА_5 зазначає про те, що 09 грудня 2016 року відбулося затоплення її квартири з вини відповідача ОСОБА_3, збитки від якого становлять 5406 грн. Про це ж зазначила у судовому засіданні і представник позивача ОСОБА_2

На підтвердження вказаного факту та своїх позовних вимог позивач посилається на акт № 1 Про пошкодження майна мешканця будинку внаслідок залиття, аварії комунікацій, пошкодження каналізації та інших обставин від 09 грудня 2016 року.

Як зазначено у цьому акті, комісією у складі голови правління ОСББ «Зелений дворик 2016» ОСОБА_7 та власників квартир №№ 113,134,112 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, в присутності позивача ОСОБА_5 було встановлено, що у зв’язку із занедбаним станом каналізаційної системи квартири № 118, каналізаційна труба, яка знаходиться в туалеті, систематично протікає, що призвело до чергового затоплення квартири № 114. Зі слів власника квартири № 114 ОСОБА_5, затоплення її помешкання було неодноразовим, на усні зауваження сусідів власники квартири № 118 не реагують, не проводять ремонтні роботи по усуненню неполадок каналізаційної труби, яка знаходиться безпосередньо у квартирі.

В акті також вказано, що в результаті затоплення пошкоджено майно, вартість якого зі слів власника квартири № 114 складає: пошкоджена стеля, локальний ремонт складає приблизно 500 грн; частково замокла облицювальна плитка на стінах, ремонт та заміна якої приблизно складатиме 2000 грн. Загальна сума завданих збитків складає 2500 грн.

Суд визнає, що акт № 1 від 09 грудня 2016 року не може бути належним та достатнім доказом як того факту, що затоплення квартири позивача відбулося саме 09 грудня 2016 року, так і того факту, що таке затоплення відбулося саме з вини позивача.

В акті відсутні будь-які відомості про те, що його було складено за результатами огляду квартири № 118 та квартири № 114. Дані про те, що комісією оглядалися вказані квартири, в акті взагалі відсутні. Акт складений без участі відповідача ОСОБА_3

Як зазначив у своїх показаннях у судовому засіданні свідок ОСОБА_7, 09 грудня 2016 року у квартирі відповідача він не був і йому невідомо чи заходили у квартиру інші особи, які входили до складу комісії.

Члени комісії, які складали акт № 1 від 09 грудня 2016 року, для допиту в якості свідків на виклик до суду не з’явились.

В акті № 1 від 09 грудня 2016 року зазначається про те, що у квартирі № 118 каналізаційна труба у туалеті систематично протікає, однак, з чого зроблено такий висновок, в акті не вказано. Посилання на неодноразовість затоплення квартири № 114 зроблено виключно зі слів ОСОБА_5 Крім того, в акті не зазначено приміщень квартири № 114, в яких пошкоджена стеля та плитка.

Як слідує з висновку № Д-13/17 експертного будівельно-технічного дослідження від 14 серпня 2017 року, проведеного за заявою ОСОБА_5 від 10 липня 2017 року, у квартирі № 114 у приміщенні туалету наявні сліди замокання на стелі, а в приміщенні ванни сліди замокання на стелі, ділянка з відпавшою плиткою на стіні, суміжній з туалетом, випирання та відставання плитки (по звуку простукування) на інших стінах.

З викладених у позовній заяві обставин слідує, що затоплення квартири позивача було неодноразово, що і призвело до пошкоджень у її квартирі. Однак, жодного дефектного акту з визначенням конкретного опису пошкодженого майна не складалося, а тому неможливо визначити, яким саме затопленням було завдано шкоди позивачу і який її розмір по кожній події.

Суд звертає увагу на ту обставину, що висновок дослідження складено 14 серпня 2017 року, тобто через вісім місяців після події, на яку посилається позивач. Крім того, висновок дослідження не містить відомостей про безпосередні технічні причини пошкодження квартири № 114, оскільки таке питання перед експертом не ставилося.

Належних та достатніх доказів на підтвердження того, що каналізаційна система квартири відповідача перебувала у занедбаному (незадовільному) стані і саме через такий стан відбулося затоплення квартири позивача, суду позивачем не надано.

Як слідує з показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_11, Ель ОСОБА_12, у туалеті та ванній кімнаті квартири № 118 труби та сантехнічне обладнання було замінено задовго до 09 грудня 2016 року. Свідок ОСОБА_11 також показала, що у її сина ОСОБА_3 та ОСОБА_5 склалися неприязнені стосунки і позивач неодноразово звинувачувала його у затопленні, однак такі звинувачення жодного разу не підтверджувалися.

Відповідач ОСОБА_3 надав суду письмову інформацію голови правління ОСББ «Зелений дворик 2016» ОСОБА_7 від 17 лютого 2018 року, з якого слідує, що 16 лютого 2018 року ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_7 про те, що її житло підтоплюють. Ввечері того ж дня ОСОБА_7 пішов до мешканки квартири № 114 і побачив, що стеля у ванній кімнаті мокра. Після цього він піднявся до мешканця квартири № 118 ОСОБА_3 і перевірив чи є сліди підтікання. У ванній кімнаті було сухо.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналізуючи положення статті 1166 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв’язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого або його вартості в результаті порушення належного йому майнового права. Причинний зв’язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов’язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об’єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено частиною першою статті 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 78,79,80,81 ЦПК України встановлені вимоги щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Оцінюючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачем ОСОБА_5 належними, допустимими, достовірним та достатніми доказами не доведено тієї обставини, що пошкодження її квартири № 114 у будинку № 44 на вулиці Вербовій в місті Рівне відбулося внаслідок затоплення саме 09 грудня 2016 року і що таке затоплення мало місце з вини відповідача ОСОБА_3 внаслідок неналежного утримання ним каналізаційного чи іншого обладнання своєї квартири.

Керуючись ст.ст.258,259,264,265,273,352,354 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцятиднів з дня його проголошення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач – ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2.

Повне рішення складено 30 березня 2018 року.

Суддя: Ю.П.Куцоконь