Постанова № 73112924, 29.03.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/4488/17 Номер провадження 22-ц/786/604/18Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О.,

при секретарі Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 вересня 2017 року за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності, поділ майна та встановлення порядку користування спільним майном,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності, поділ майна та встановлення порядку користування спільним майном.

Одночасно з позовною заяво представником позивача - ОСОБА_3була подана заява про забезпечення позову, яку вона мотивувала тим, що з 2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю. 29 листопада 2011 року між сторонами та ПАТ «Автокразбанк» було укладено попередній договір, згідно якого сторони зобов'язались укласти з банком договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 в строк до 28 березня 2012 року. Стороною у вказаному договорі виступала - ОСОБА_2 02 лютого 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, а 28 березня 2012 сторони по справі уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. На даний час шлюб між сторонами розірвано. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виник спір щодо права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_2 є єдиним власником спірного майна, у ОСОБА_4 виникають реальні побоювання, що відповідач може самостійно відчужити спірну квартиру, що в подальшому може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 вересня 2017 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову - задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 29772754, що належить на праві власності ОСОБА_2

Не погодившись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для повторного вирішення питання про забезпечення позову.

У судове засідання сторони будучи повідомлені про час і місце розгляду справи не з'явилися. Від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі. Інтереси ОСОБА_4 у судовому засіданні представляла адвокат ОСОБА_5

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З положень Конституції України та цивільного законодавства вбачається, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення з огляду на те законодавство, яке діяло на час його ухвалення.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент розгляду зави) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент розгляду зави) визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно правової позиції викладеної у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Верховний розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 вересня 2017 рокувідкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності, поділ майна та встановлення порядку користування спільним майном.

Разом з позовною заявою до суду була подана заява про забезпечення позову, у якій представник позивача просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1. Заява обґрунтована тим, що з 2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю. 29 листопада 2011 року між сторонами та ПАТ «Автокразбанк» було укладено попередній договір, згідно якого сторони зобов'язались укласти з банком договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 в строк до 28 березня 2012 року. Стороною у вказаному договорі виступала - ОСОБА_2 02 лютого 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, а 28 березня 2012 сторони по справі уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. На даний час шлюб між сторонами розірвано. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виник спір щодо права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_2 є єдиним власником спірного майна, у ОСОБА_4 виникають реальні побоювання, що відповідач може самостійно відчужити спірну квартиру, що в подальшому може утруднити або зробити неможливими виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Проаналізувавши надані суду апеляційної інстанції докази, колегія суддів приходить до висновку, що задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що незабезпечення позову може викликати невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки майно, що є предметом спору під час розгляду справи по суті може бути відчужене відповідачем.

При цьому, доводи наведені в апеляційній скарзі про те, що позивачем не зазначено жодних обґрунтованих причин у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та не обґрунтовано підстави застосування саме даного виду забезпечення позову є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач, як власник спірної квартири має можливість відчужити квартиру до вирішення позову, що може вплинути на права позивача та можливість виконання рішення суду. При цьому, накладення арешту на нерухоме майно не перешкоджає власнику користуватися та розпоряджатися ним на власний розсуд, окрім як відчужувати.

Посилання ОСОБА_2 на те, що спірна квартира є її особистою приватною власністю, надані позивачем чеки та квитанції не підтверджують, що дані кошти були використані на купівлю та ремонт квартири не є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову так, як законодавством, чинним на момент винесення ухвали, передбачена можливість накладення арешту на майно, яке є власністю іншої особи, не позивача. Крім того, як вже зазначалося, судом першої інстанції відкрито позов по справі про визнання спільної сумісної власності на дану квартиру, тобто існує спір, який на час винесення ухвали про забезпечення позову не розглянутий. Тобто питання щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог вирішується при розгляді справи по суті, а не розгляді заяви про забезпечення позову.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що подача апеляційної скарги та викладена в ній позиція відповідача свідчать, про те, що остання може мати намір відчужити спірну квартиру до моменту вирішення справи.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала суду постановлена з дотриманням вимог закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 вересня 2017 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови виготовлено 29 березня 2018 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: Т.В. Одринська

О.О. Панченко