Постанова № 73111889, 28.03.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Булгакова Г.В.

Доповідач -Дронська І.О.

Справа № 408/7011/16-ц

Провадження № 22ц/782/129/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді Дронської І.О.

суддів: Карташова О.Ю., Коротенко Є.В.,

за участю секретаря Єгорової О.П.

учасники справи:

заявник ОСОБА_2,

представники заявника ОСОБА_3, ОСОБА_4,

заінтересована особа Станично-Луганський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_5, в особі представника адвоката ОСОБА_6

на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 15 листопада 2016 року, ухвалене суддею Булгаковою Г.В., дата складення повного тексту рішення -15.11.2016 року

у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Станично-Луганський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт того, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, є чотириюрідними братами, в обґрунтування заяви зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер його чотириюрідний брат ОСОБА_7, після смерті якого 9-тою Київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 35/2015. Заявник вважає, що має право на отримання спадщини після смерті брата ОСОБА_7, але документи які б підтвердили родинний зв'язок між ним та ОСОБА_7 не збереглися і саме з цих підстав нотаріусом було відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому ОСОБА_2 звернувся до суду для встановлення факту родинних відносин між ним та спадкодавцем.

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 15 листопада 2016 року заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Станично-Луганський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції, задоволено.

Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, померлим ІНФОРМАЦІЯ_4, із зазначенням, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є чотириюрідним братом ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, судом першої інстанції задоволено з мотивів того, що факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, померлим ІНФОРМАЦІЯ_4, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, а тому судом встановлено, що ОСОБА_2 є чотириюрідним братом ОСОБА_7

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_5, через свого представника в особі адвоката ОСОБА_6, подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також наявність у справі спору про право, скаржник просив апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та залишити позов без розгляду, оскільки має місце спір про право.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на спадщину претендують чотири особи і всі стверджують, що проживали із померлим однією сім'єю, а встановивши наявність спору про право, заява окремого провадження залишається без розгляду із роз'ясненням права на подачу позову на загальних підставах.

Учасники справи, яких було належним чином повідомлено про місце дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явились, заяв щодо відкладення розгляду справи на адресу суду від останніх не надходило. Скаржником та його представником у апеляційній скарзі зазначено, що останні просять розгляд апеляційної скарги, у зв'язку із дальністю їх проживання, проводити за відсутності останніх. Також заінтересована особа, відповідно до поданої заяви, просить апеляційний суд розглянути справу на розсуд суду згідно вимог чинного законодавства та у відсутність представника Станично-Луганського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції.

Справу розглянуто на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України без учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.ч.1-4 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьком є ОСОБА_8.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого на ім'я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьком є ОСОБА_9.

Згідно до форми №1 заведеної на ім'я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, його батьком є ОСОБА_10.

Довідкою старшого оперуповноваженого ВКР Подільського РУ ГУМВС України в м.Києві від 18.06.2013 підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 є братами та проживали за однією адресою: АДРЕСА_2.

Також судом першої інстанції встановлено, що з заяви ОСОБА_2 вбачається, що батько заявника - ОСОБА_8 та батько спадкодавця - ОСОБА_10 були троюрідними братами. Дід заявника - ОСОБА_9 і дід спадкодавця - ОСОБА_11 приходились двоюрідними братами. Прадід заявника - ОСОБА_12 і прадід спадкодавця - ОСОБА_13 були рідними братами, оскільки мали спільного батька ОСОБА_14. А отже, заявник - ОСОБА_2 та померлий - ОСОБА_7 є чотириюрідними братами.

Крім того судом першої інстанції встановлено, що згідно актового запису про смерть № 12684 від 30.07.2013 року ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

Заявою про прийняття спадщини №1505 від 10.08.2016 підтверджується, що після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_2, прийнявши спадщину.

З Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 3743/02-31 від 18.08.2016 вбачається, що заявнику було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю документів на підтвердження факту родинних відносин з померлим ОСОБА_7.

З відповіді Державного архіву Луганської області №А-96 від 18.08.2016 вбачається, що всі документи архіву залишилися на непідконтрольній українській владі території, тому на теперішній час немає можливості надати копії актових записів про народження осіб за період з 1787-1937 роки.

Згідно довідки №05-63-2016 від 27.10.2016, виданої установою, що розташована на окупованій території, вбачається, що ОСОБА_9, народився 1913 року (без числа, місяця), його батьком є ОСОБА_12, матір'ю ОСОБА_15, також зазначено, що ОСОБА_12 народився 1876 року (без числа, місяця), його батьком є ОСОБА_14, матір'ю ОСОБА_19.

Зазначені обставини повністю відповідають матеріалам справи.

На підставі зазначеного, суд першої інстанції, з урахуванням отриманих судом пояснень свідків, встановлено, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини постійно проживав разом із ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, дійшов до висновку, про те, що факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, померлим ІНФОРМАЦІЯ_4, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, а тому вважає за можливе згідно зі ст. 256 ЦПК України встановити цей факт, зазначивши, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є чотириюрідним братом ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Колегія суддів вважає, що до зазначеного висновку суд першої інстанції дійшов завчасно, з порушенням норм процесуального права.

Так, зазначаючи у мотивувальній частині рішення про те, що з Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 3743/02-31 від 18.08.2016 вбачається, що заявнику було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю документів на підтвердження факту родинних відносин з померлим ОСОБА_7, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що з цієї самої постанови вбачається, що з заявами про видачу свідоцтва про спадщину за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 також звернулися ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, а.с. 14, що свідчить про наявність спору про право, між тим зазначені особи не були залучені до участі у справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 234 ЦПК України, (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин та розгляду судом справи), окреме провадження ? це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та ч. 2 ст. 256 ЦПК України, (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин та розгляду судом справи), та роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.2005 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення факту, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до правил ч.4 ст.256 ЦПК України, (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин та розгляду судом справи), суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

У пункті 3 вищезазначеної постанови Пленуму ВСУ визначено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язаного з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

На зазначені норми процесуального права суд першої інстанції уваги не звернув.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу за правилами непозовного цивільного судочинства, (окреме провадження), оскільки заява ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин для подальшої реалізації права останнього на спадщину після померлого ОСОБА_7 не може бути розглянута в окремому провадженні при наявності інших осіб, що також вважають себе спадкоємцями, які до розгляду справи не залучені, що, при ухваленні рішення в порядку окремого провадження, тягне за собою вирішення судом питання про їх права щодо спадщини, у тому числі й скаржника ОСОБА_5, який, відповідно до посвідченої заяви нотаріусом Київського міського нотаріального округу, а.с. 56, звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_16, який залишив заповіт на ім'я скаржника.

Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених ст. ст. 255, 257 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником доведена наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому рішення Біловодського районного суду Луганської області від 15 листопада 2016 року підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення- залишенню без розгляду з роз'ясненням заявнику наявності права на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Щодо розгляду по суті судом першої інстанції заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, то колегія суддів не має підстав для перевірки оскаржуваного рішення з мотивованою оцінкою як кожного аргументу заявника так і висновку суду першої інстанції про наявність підстав для встановлення факту родинних відносин, оскільки зазначені заявником обставини можуть бути предметом розгляду судом у порядку цивільного судочинства при умові звернення ОСОБА_2 до суду з відповідним позовом.

Керуючись ст. ст. 367, 374, ч.1 ст. 377,ч. 6 ст. 294, ст. ст. 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Луганської області

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, в особі представника адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 15 листопада 2016 року скасувати.

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Станично-Луганський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції, залишити без розгляду.

Роз'яснити ОСОБА_2 про наявність права на подачу позову на загальних підставах.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: