Ухвала суду № 73109826, 29.03.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3218/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Деметрадзе Т.Р., при секретарі судового засідання Струтинська Н.Ю., за участю прокурора Андришин О.В., слідчого Опаленик М.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12018070000000079 – старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Андришин О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3, за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070000000079 від 19.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1

Подане клопотання мотивує тим, що 19.01.2018 року до СУ ГУНП в Закарпатській області надійшли матеріали за рапортом начальника УПН ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про те, що 18.01.2018 року в ході проведення комплексу оперативно-розшукових заходів отримано відомості про злочинну групу у складі чотирьох осіб «А», «Б», «В» та «Г», які на території Закарпатської області займаються збутом особливо небезпечного наркотичного засобу концентрату з макової соломи (екстракційного опію) у великих розмірах.

На виконання доручень по кримінальному провадженні в порядку ст.40 КПК України, проведеними розшуковими заходами оперативним підрозділом УПН ГУНП в Закарпатській області отримано достовірні відомості про те, що однією із осіб, що причетні до незаконного обігу особливо небезпечного наркотичного засобу екстракційного опію, а також психотропних речовин амфетамін та метамфетамін у великих розмірах, є ОСОБА_1.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, при невстановлених обставинах умисно, незаконно, з метою збуту придбав кристалічну речовину білого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін, а також порошкоподібну речовину білого кольору, яка містить неідентифіковану речовину, яку умисно, незаконно, з метою подальшого збуту зберігав по місцю свого проживання.

В подальшому, ОСОБА_1, умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок збуту психотропних речовин, 23 березня 2018 року близько 18.45 години, знаходячись на пл. Театральній в м. Ужгороді, збув громадянину ОСОБА_5, досліджені за висновком експерта №6/192 від 27.03.2018 року, кристалічну речовину білого кольору у двох полімерних ковпачках від ін’єкційних голок, масою речовини 0,1091 г та 0,1115 г, які у своєму складі містять психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін, масою 0,0261 г (об. №3) та 0,0267 г. (об. № 4) відповідно, загальною масою метамфетаміну 0,0528 г, а також порошкоподібні речовини білого кольору у двох згортках фольги із масою речовини 0,2239 г та 0,0925 г, за що отримав попередньо від ОСОБА_5 гроші в сумі 1600 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії з незаконного збуту психотропних речовин, ОСОБА_1, 27 березня 2018 року близько 18.50 години знаходячись у приміщенні квартири №16 за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, умисно, незаконно, повторно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, збув громадянину ОСОБА_6, кристалічну речовину світлого кольору у шматку пластикового медичного шприца із запаяним носиком, за що отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1000 гривень.

27 березня 2018 року о 19 годині 30 хвилин в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та 28 березня 2018 року у відповідності до вимог ст. 277, 278 КПК України останньому було вручено повідомлення про підозру.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та приймаючи до уваги, що жоден більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 (шістдесят) днів.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. Зокрема прокурор звернув увагу слідчого судді на те, що підозрюваний ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ніде не працює, може протиправно впливати на свідків по даному кримінальному провадженні, а від так більш м’який запобіжний захід, як тримання під вартою не може запобігти ризикам визначеним п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили у задоволенні клопотання відмовити, оскільки прокурор не довів, що ОСОБА_1 має намір ухилятися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та просили застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме, домашній арешт. Вказали, що останній має постійне місце проживання і не має наміру ухилятися від слідства та суду.

Заслухавши думку прокурора та слідчого про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення захисника та підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме даними: рапорту про виявлення кримінального правопорушення від 22.01.2018 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 13.03.2018 року, висновку експерта № 6/192 від 27.03.2018 року, протоколу обшуку від 27.03.2018 року, протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 27.03.2018 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 27.03.2018 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 28.03.2018 року.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про основоположні права та свободи та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість обрання іншого більш м’якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1

Дослідивши матеріали, додані слідчим та прокурором до клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам та дійшов висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя враховує при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 цієї статті визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину – від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і тільки у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені тяжкого злочину покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов’язків, передбачених цим Кодексом становить - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 88 100,00 (вісімдесят вісім тисяч сто) гривень, і такий буде належним чином гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання з 19 год. 20 хв. 27 березня 2018 року по 19 год. 20 хв. 25 травня 2018 року.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, покладених на нього обов’язків передбачених Кримінально процесуальним кодексом - в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 88 100,00 (вісімдесят вісім тисяч сто) гривень.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Роз’яснити, що підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на наступний депозитний рахунок: одержувач – ТУ ДСА в Закарпатській області, Банк одержувача – ГУ ДКСУ у Закарпатській області. МФО – 820172, рахунок – 37313002018501, код 26213408.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.Р. Деметрадзе