Постанова № 731090, 18.06.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.07 р. Справа № 34/132

м. Донецьк, вул. Артема, 157

зал судових засідань (кабінет)-212

Господарський суд Донецької області у складі судді Кододової О.В., при секретарі судового засідання Котельніковій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом - Державної податкової інспекції у Волноваському районі

до відповідача – Акціонерного товариства закритого типу “Агроспецмонтаж” м. Донецьк

про стягнення 34593,78 грн.

Представники:

від позивача Клімова Л.В. (за довіреністю)

від відповідача Пенченко Н.Г. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Державною податковою інспекцією у Волноваському районі до Акціонерного товариства закритого типу “Агроспецмонтаж” м. Донецьк про стягнення податкового боргу у розмірі 35986,92 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до ст.5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III “Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. У випадку визначення суми податкового зобов’язання податковим органом платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Позивач зазначає, що у встановлений Законом строк податкові зобов’язання погашені не були.

Позивач заявою від 05.06.2007року (вхід. № 02-41/22660) уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 34593,78грн.

Відповідач у запереченнях від 16 травня 2007року (вхід. №02-41/19295) зазначає, що сума позову повинна бути зменшена до 8280грн. Свої заперечення відповідач мотивує тим, що позивачем пропущено строк позовної давності визначений ст. 15 Закону України “Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тобто податок на землю з 30.08.2002року по 30.03.2004року має бути виключений у розмірі 14692,92грн. Крім того відповідач зазначає, що відповідно до ст.18 Закону України “Про плату за землю”, платники, які своєчасно не були залучені до оплати земельного податку, сплачують податок не більш ніж за два попередніх роки. Відповідач зазначає, що згідно довідки позивача, що несплата податку за період з 30.01.2006р. по 30.03.2007р. складає 8280грн.

У судовому засіданні досліджені надані сторонами письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд встановив:

Заборгованість відповідача перед бюджетом виникла в результаті самостійно узгоджених та несплачених податкових зобов’язань визначених у податкових деклараціях та розрахунках, та також за актами перевірки податковим органом, всього сума податкового боргу з земельного податку складає 35986,92 грн. згідно рішення №11 від 30.08.2002р. на суму 2049,78грн., розрахунку земельного податку №2142 від 29.01.2002р. на суму 2960грн., розрахунку земельного податку №719 від 28.01.2003р. на суму 7098грн., розрахунку земельного податку №584 від 28.01.2004р. на суму 7098грн., розрахунку земельного податку №619 від 26.01.2005р. на суму 7098грн., розрахунку земельного податку №1907 від 31.01.2006р. на суму 7098грн., розрахунку земельного податку №193 від 16.01.2007р. на суму 11182грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 3891841/0 від 24.04.2003р. на суму 41,51грн., податкового повідомлення-рішення №3901841/0 від 24.04.2003р. на суму 103,78грн., податкового повідомлення-рішення №871841/0 від 06.01.2004р. на суму 254,21грн., податкового повідомлення-рішення №881841/0 від 06.01.2004р. на суму 295,50грн., податкового повідомлення-рішення №891841/0 від 06.01.2004р. на суму 103,78грн., податкового повідомлення-рішення №901841/0 від 06.01.2004р. на суму 295,50грн., податкового повідомлення-рішення №911841/0 від 06.01.2004р. на суму 296грн., податкового повідомлення-рішення №921841 від 06.01.2004р. на суму 12,86грн.

Суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

Закон України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальним законом з питань оподаткування.

Відповідно до п.п.15.1.1. п.15.1 ст.15 Закону України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто позивач повинен звернутися із позовом про стягнення податкового боргу протягом 1095 днів наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

У даному випадку строк на право визначення податкових зобов’язань платнику податків та звернення до суду з позовом починає перебігати з дати коли був поданий відповідний розрахунок земельного податку, прийняте рішення про скасування розстрочення податкових зобов’язань, податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи рішення ДПІ у Волноваському районі №11 прийняте 30.08.2002р., розрахунок земельного податку №2142 від 29.01.2002р. , розрахунок земельного податку №719 від 28.01.2003р. був поданий 27.01.2003р., розрахунок земельного податку №584 від 28.01.2004р. був поданий 15.01.2004р. , податкове повідомлення - рішення №3891841/0 прийняте 24.04.2003р.,податкове повідомлення - рішення №3901841/0 прийняте 24.04.2003р.,податкове повідомлення - рішення №871841/0 прийняте 06.01.2004р.,податкове повідомлення - рішення №881841/0 прийняте 06.01.2004р.,податкове повідомлення - рішення №891841/0 прийняте 06.01.2004р., податкове повідомлення - рішення №901841/0 прийняте 06.01.2004р.,податкове повідомлення - рішення №911841/0 прийняте 06.01.2004р.,податкове повідомлення - рішення №921841/0 прийняте 06.01.2004р.

Між сторонами відсутній спор щодо декларування цих податкових зобов’язань.

Відповідно до п.3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Тобто позивачем пропущено строк 1095 днів на право визначення податкових зобов’язань платнику податків у сумі 13360,78грн. та звернення до суду, оскільки позовну заяву подано 19 квітня 2007року.

Крім того відповідно до п.18.2 ст.18 Закон України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” дана заборгованість отримує статус безнадійного боргу і повинна бути списана податковим органом.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення заборгованості по земельному податку у розмірі 13360,78грн. задоволенню не підлягають.

У межах 1095 днів за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 21223грн., яка згідно акту звірки розрахунків відповідача підтверджується позивачем і підлягає стягненню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 5.3.1. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (надалі – Закон “Про порядок погашення...”) передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону “Про порядок погашення...” передбачає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). У разі, якщо звітним (базовим) податковим періодом є рік – податкові декларації подаються протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.

Визначена у розрахунку сума податку вважається узгодженою сумою (п. 5.1 ст. 5 Закону України N 2181-III) і сплачується юридичними особами у строки передбачені законодавством, на спеціальні рахунки відповідного бюджету.

Відповідачем не сплачено суми визначені у розрахунках земельного податку №619 від 26.01.2005р., №1907 від 31.01.2006р., №193 від 16.01.2007р. у встановлений законодавством строк.

Згідно до п.6 та п.8 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N 509-XII органи державної податкової служби забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства та стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( надалі Закон №2181) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пункт 1.3 статті 1 Закону №2181 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550 передбачає, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону №2181 передбачено, що податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до положення ст.41 Конституції України та ст.55 Закону України “Про власність” майно може бути безоплатно вилучено (конфісковано) у власника за рішенням (вироком) суду, арбітражного суду.

Оскільки відповідач добровільно в установленому порядку та строки не сплатив податковий борг, а прийняті заходи позивачем, направлені на погашення боргу, не дали позитивних наслідків і податковий борг у сумі 21233,00 грн. залишився відповідачем не сплаченим, то господарський суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.4 ст.94 КАСУ, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна і резолютивна частина у судовому засіданні 18 червня 2007 року в присутності представників сторін.

Керуючись Конституцією України, Законом України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Законом “Про власність”, та ст.ст.11,17-20,69-72,86,94,158-163, 167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Позов Державної податкової інспекції у Волноваському районі до Акціонерного товариства закритого типу “Агроспецмонтаж” м. Донецьк про стягнення податкового боргу у розмірі 34583,78 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу “Агроспецмонтаж” (83066, м. Донецьк, вул. 50 років СРСР, 144/5, ЄДРПОУ 00911374) на користь місцевого бюджету (пр. 33214811700185, код платежу 13050100, отримувач – Оленівська с/р, банк ГУДКУ у Донецькій області , м. Донецьк, МФО 834016) заборгованість по земельному податку у сумі 21223,00грн.

У іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подана, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 22 червня 2007 року.

Суддя