Ухвала суду № 73108182, 05.03.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12515/17

Провадження №4-с/369/3/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Котенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 та зобов»язання вчинити певні дії, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 та зобов»язання вчинити певні дії, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_3, посилаючись на те, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 квітня 2016 року (справа № 369/7886/15-ц) задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк», яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 183617, 45 доларів США та пеню в розмірі 974412,22 грн..

Києво-Святошинський районний суд Київської області видав виконавчий лист від 25 травня 2016 року № 396/7886/15-ц, на підставі якого головним державним виконавцем Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 було ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження від 27 липня 2016 року (ВП № 51776567).

Разом з тим, не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Ухвалою судді Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2016 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 було відкрито.

У зв»язку з відкриттям апеляційного провадження та відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» представником боржника ОСОБА_1-адвокатом ОСОБА_5 06 березня 2017 року до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області подана заява про повернення виконавчого документу до суду, який його видав. Вказана заява зареєстрована у відділі примусового виконання 07 березня 2017 року.

Про повернення виконавчого документу до суду не заперечує також стягувач ПАТ «УкрСиббанк», представником якого до виконавчого органу подана відповідна заява.

Після подання заяви про повернення виконавчого документу до суду, який його видав, заявник вважав, що державним виконавцем виконавчий лист буде повернуто до суду. Разом з тим, постанова про повернення виконавчого листа до суду не була ухвалена в установлений законом строк та відповідь на заяву також не була надана. Тільки 10 листопада 2017 року на особистому прийомі від старшого державного виконавця Перепелиці А.В. заявник дізнався, що виконавчий документ до суду не було повернуто.

Відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Про повернення виконавчого документа виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Незважаючи на вказані вимоги закону, державним виконавцем виконавчий документ не було повернуто до Києво-Святошинського районного суду, а головним державним виконавцем Перепелицею А.В. продовжують вчинятись дії по виконанню рішення суду.

З урахуванням викладеного, заявник вважав, що бездіяльність головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2, який не повернув виконавчий документ до Києво-Святошинського районного суду Київської області, є неправомірною.

Враховуючи викладене, заявник ОСОБА_1 просила визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 щодо неповернення до Києво-Святошинського районного суду Київської області виконавчого листа від 25 травня 2016 року № 396/7886/15-ц, на підставі якого було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 27 липня 2016 року (ВП № 51776567; ідентифікатор доступу:А91ВЕ65А04Г2), та зобов»язати головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 винести постанову про повернення виконавчого листа до Києво-Святошинського районного суду Київської області без виконання.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 і представник заявника в судове засідання не з»явились, до суду надійшла заява представника заявника, в якій він просив розглянути скаргу у його відсутності.

У судове засідання головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 не з»явився, подав суду заяву про розгляд скарги у його відсутності та прийняти відповідне рішення. У поданих суду запереченнях головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 заперечував проти задоволення скарги.

У судове засідання представник стягувача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» не з»явився, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, в наданому суду відзиву на скаргу представник ПАТ «УкрСиббанк» скаргу підтримав і просив її задовольнити.

У судове засідання заінтересована особа ОСОБА_3 не з»явилась, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлялась належним чином, до суду подала заяву, в якій просила розглянути скаргу у її відсутності, скаргу підтримала і просила її задовольнити.

Суд, з»ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 квітня 2016 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, справа № 369/7886/15-ц, позов задоволено, і стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 183 617, 45 доларів США та пеню в розмірі 974 412,22 грн.

Києво-Святошинським районним суд Київської області було видано виконавчий лист від 25 травня 2016 року № 396/7886/15-ц, на підставі якого Головним державним виконавцем Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 27 липня 2016 року (ВП № 51776567).

Разом з тим, не погоджуючись із рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 квітня 2016 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2016 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 квітня 2016 року.

У зв’язку з відкриттям апеляційного провадження представником боржника ОСОБА_1 – адвокатом ОСОБА_5, 06 березня 2017 року до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було подано заяву про повернення виконавчого документу до суду, який його видав, на підставі вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент подання заяви). Вказана заява зареєстрована у відділі примусового виконання рішень ГТУЮ у Київській області 07.03.2017 року.

Про повернення виконавчого документу до суду не заперечував також стягувач ПАТ «УкрСиббанк», представником якого до органу державної виконавчої служби подана відповідна заява.

Разом з тим, головним державним виконавцем заяву ОСОБА_1 про повернення виконавчого документу до суду, який його видав, не розглянув в установлений законом строк відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» та не надав жодної відповіді на подану заяву ОСОБА_1.

Як зазначав заявник у скарзі до суду, він тільки 10 листопада 2017 року на особистому прийомі від старшого державного виконавця Перепелиці А.В. дізнався, що виконавчий документ до суду не було повернуто.

Згідно вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент отримання заяви, виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Про повернення виконавчого документа виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення (ч. 2 статті 38 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла на момент отримання заяви).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 74 ЗУ "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно вимог ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Незважаючи на вказані вимоги закону, державним виконавцем не було розглянуто заяву ОСОБА_1 про повернення виконавчого документу до суду, який його видав, у встановлений законом строк, та не вирішено питання про повернення виконавчого документу до суду, який його видав.

З урахуванням викладеного, суд вважає неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 по розгляду заяви ОСОБА_1, яка надійшла до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ще 07 березня 2017 року, про повернення виконавчого документу до Києво-Святошинського районного суду Київської області, який його видав

Доводи головного державного виконавця Перепелиці А.В. у запереченнях з приводу того, що матеріали виконавчого провадження він отримав лише 15 серпня 2017 року, а до того часу виконавче провадження перебувало у іншого державного виконавця, якого звільнено із посади, є необгрунтованими з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 3 статті 450 ЦПК України якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника.

Згідно акту прийому-передачі виконавчих проваджень по дільниці від 15.08.2017 року виконавче провадження №51776567 головним державним виконавцем Перепелицею А.В. отримано 15.08.2017 року, а тому вирішення питання про усунення порушення відноситься до його компетенції.

Отримавши виконавчий лист від 25 травня 2016 року № 396/7886/15-ц до виконання, головний державний виконавець Перепелиця А.В. не вирішив питання щодо розгляду заяви ОСОБА_1 і повернення за заявою боржника виконавчого документу до суду, який його видав.

Інші доводи державного виконавця в запереченнях на скаргу висновків суду не спростовують.

Таким чином, головним державним виконавцем Перепелицею А.В. відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», що діяла на час звернення боржника із відповідною заявою та її розгляду державним виконавцем, не вирішено питання про повернення виконавчого документу від 25 травня 2016 року № 396/7886/15-ц до суду, який його видав.

В поданому відзиві на скаргу про бездіяльність державного виконавця представник стягувача ПАТ «УкрСиббанк» зазначав, що державний виконавець не тільки своєю бездіяльністю перешкоджає реалізації прав сторін на добровільне погашення заборгованості, але і за час знаходження у нього виконавчого провадження не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду. Як вказував представник стягувача ПАТ «УкрСиббанк», проведення заходів примусового стягнення заборгованості за кредитним договором № 11217274000 та рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 квітня 2016 року у справі № 369/7886/15-ц, є правом, а не обов»язком кредитора (стягувача). Для реалізації своїх прав представником ПАТ «УкрСиббанк» було подано заяву до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про свою згоду з повернення виконавчого документу, що видано на виконання рішення суду від 12 квітня 2016 року у справі № 369/7886/15-ц, до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У зв'язку із цим, скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, і слід визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 щодо неповернення до Києво-Святошинського районного суду Київської області виконавчого листа від 25 травня 2016 року № 369/7886/15-ц, у виконавчому провадженні № 51776567.

Згідно вимог ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Частина 1 статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Виходячи з норм чинного законодавства України у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов’язує усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов’язувати зазначених осіб, до вчинення тих дій, які згідно із Законом №606-ХІV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (Постанова Пленуму Верховного суду України, від 26.12.2003, №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).

З огляду на викладене, заявлені заявником ОСОБА_1 вимоги в скарзі про зобов»язання головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 винести постанову про повернення виконавчого листа до Києво-Святошинського районного суду Київської області без виконання, не підлягають задоволенню, оскільки прийняття відповідних постанов в межах виконавчого провадження відноситься до виключної компетенції державного виконавця, якому надані такі повноваження відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», і тому у суду відсутні підстави для зобов»язання державного виконавця прийняти відповідне рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.447-451, 453 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» суд-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 щодо неповернення до Києво-Святошинського районного суду Київської області виконавчого листа від 25 травня 2016 року № 369/7886/15-ц, у виконавчому провадженні № 51776567.

У решті вимог скарги відмовити.

Роз’яснити особам, які беруть участь у справі, що відповідно до вимог ст. 453 ЦПК України у разі виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ковальчук Л.М.