Постанова № 73108157, 02.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/626/18 Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю. В.Провадження № 33/780/340/18 Доповідач у 2 інстанції КапічонКатегорія 429 02.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2018 року м. Київ

Суддя апеляційного суду Київської області Капічон О.М. за участю уповноваженої особи Державної фіскальної служби України - Київської митниці ДФС Захарова А.О., представників ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2018 року, якою

ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Іран м. Машад, місце проживання: АДРЕСА_1, який працює приватним підприємцем в галуз туризму, паспорт громадянина Ірану НОМЕР_1, виданий 05 липня 2017 року, орган, що видав Immigration and passport police,

визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. та повернуто вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0635/12500/17 валюту, а саме - євро, згідно курсу НБУ станом на 17 грудня 2017 року за 100 євро - 3246 грн., кількістю 8 950 євро, вартістю 290 581 грн. 01 коп.; стягнуто судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп,

в с т а н о в и в:

Відповідно до постанови судді, 17 грудня 2017 року о 09 годині 15 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин Ірану ОСОБА_2, який прилетів до України з Туреччини, м. Стамбул, рейсом ТК 457 літаком а/к «Турецькі авіалінії», своїми діями обрав канал позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України, заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії» яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 МК України пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівкових коштів, на що він відповів, що має при собі приблизно 19 000 євро. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де ним була видана готівка в розмірі 18 950 євро, що знаходились в рюкзаку.

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина Ірану ОСОБА_2, готівка належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). З виявленої суми громадянину Ірану ОСОБА_2 було пропущено 10 000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 8 950 євро.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ними «білої лінії» до інспектора митниці не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин Ірану ОСОБА_2 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином Ірану ОСОБА_2, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для нерезидентів України, відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27 травня 2008 року та доповненнями, внесеними Постановою Правління Національного банку України від 21 березня 2017 року № 24, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У зв'язку з цим працівниками митниці 17 грудня 2017 року складено протокол про порушення митних правил № 0635/12500/17.

В якості забезпечення штрафу працівниками митниці було вилучено 1 700 грн. 00 коп.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом № 0635/12500/17 вилучено: євро, згідно курсу НБУ станом на 17 грудня 2017 року кількістю 8 950 євро вартістю 290 581 грн. 01 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Київської митниці ДФС подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2018 року щодо громадянина Ірану ОСОБА_2 скасувати в повному обсязі та постановити нову, якою визнати його винним в порушенні митних правил за ст. 471 МК України та застосувати стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (тисяча сімсот) грн. та конфіскації тимчасово вилученої згідно протоколу про порушення митних правил №0635/12500/17, валюти у сумі 8 950 євро. Вимоги обґрунтовує наступним. Так, в підтримку своєї позиції судом першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначено, що якщо міжнародним договором встановлені інші права (правила), ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України, тобто міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було вказано, які саме інші міжнародні правові норми, правила тощо, відмінні від аналогічних національних норм законодавства України, встановлюють порядок переміщення через кордон України валютних цінностей та як вони змінюють уже існуючий порядок. На думку представника митниці ДФС, твердження суду першої інстанції про те, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі, не обмежено, вказує на поверхневе вивчення судом як обставин справи, так і діючого законодавства, оскільки вказане питання регламентовано як МК України, так і Постановою правління НБУ №148 від 27 травня 2008 року. Окрім того, положення ст. 471 МК України, на думку апелянта, встановлюють імператив щодо конфіскації безпосередніх предметів правопорушення у вигляді товарів, переміщення яких через митний кордон України, з порушенням встановлених правил заборонено.

Заслухавши доповідача, пояснення представника Київської митниці ДФС Захарова А.О. в підтримку поданої апеляційної скарги; представників ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_6, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою; вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що громадянин Ірану ОСОБА_2 обрав зону спрощеного митного оформлення «зелений коридор», а тому відповідно до ч.5 ст.366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Згідно вимог статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції врахував обставини справи, характер скоєного, особу правопорушника, відсутність обтяжуючих обставин, прийшовши до правильного висновку, що на ОСОБА_2 може бути накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації вилученої валюти.

Представники правопорушника суду пояснили, що готівка, яку перевозив громадянин Ірану ОСОБА_2 є заробітною платою, яку він отримав, працюючи в туристичній агенції в якості туристичного гіда і тур провідника. Його робота залежить від того, чи сформується група для подорожі, а тому прибуток він отримує не регулярно. Наміру використовувати вилучені грошові кошти на території України у нього не було. Просили врахувати, що у правопорушника на утриманні перебуває дружина та двоє неповнолітніх дітей.

Валютні кошти, які переміщував ОСОБА_2 є його офіційною заробітною платою, про що свідчить лист туристичного оператора Орієнт Стар тури та подорожі, відповідно до якого останній працює в якості туристичного гіда і тур провідника з березня 2008 року. Як туристичний гід він отримує щоденно заробітну плату в розмірі 100 євро плюс відповідну комісію. Сумарно йому було виплачено за 50 днів заробітну плату 20 000 євро /а.с. 44/.

ОСОБА_2 пояснював, що наміру приховати гроші або уникнути декларування у нього не було, все сталось випадково через незнання митного законодавства України, свою вину визнає.

Для вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

Висновок про звільнення порушника від додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації безпосереднього предмета правопорушення можливий за сукупності умов, а саме: правопорушник здійснив правопорушення з необережності, без приховування предмета, порушив правила проходження (проїзду) через «зелений коридор»; порушник перемістив предмет (грошові кошти) для власного використання (оплати проживання, харчування, лікування), і цей предмет має безсумнівно підтверджене законне походження та загалом може бути законно переміщений через митний кордон України за умови письмового декларування; предмет правопорушення не підлягає обкладенню митними платежами чи іншими податками та зборами; порушення митних правил полягає лише в тому, що предмет не було письмово задекларовано порушником, і жодних інших негативних наслідків порушення не настало - державі не завдано майнової шкоди, збитків у вигляді не сплати митних платежів.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.471 МК України є правильною.

Враховуючи особу правопорушника, його сімейний стан, природу, походження та мету використання грошових коштів, практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушенням митних правил, в даному випадку є порушення положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_2 «індивідуальний надмірний тягар».

Приймаючи до уваги встановлені обставини та дані, на які послався суд при визначенні стягнення для правопорушника, апеляційний суд вважає за можливе погодитись з постановою суду першої інстанції, яка відповідає обставинам справи та підтверджується зібраними матеріалами.

Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятої постанови.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови судді першої інстанції та постановлення нової постанови.

Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС Клімова С.Г. - залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 - залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М. Капічон