Рішення № 73106960, 28.03.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/939/18

2-а/357/141/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Бондаренко О. В. ,

при секретарі - Бондаренко Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до співробітника роти №3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної служби Мельничук Дарії Вікторівни, третя особа: Департамент патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом 26.01.2018 року мотивуючи тим, що 17.01.2018 року рухався на транспортному засобі марки Toyota, модель Camry, державний номерний знак: НОМЕР_1 по вул. Лесі Українки в м. Київ. Однак, у зв'язку з технічною несправністю транспортного засобу, він, включивши аварійно світлову сигналізацію, здійснив вимушену зупинку автомобіля. В цей час, поліцейський роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в м. Києві Мельничук Дарія Вікторівна, проїжджаючи повз нього, зупинилася та склала постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, яким встановила порушення п. 15.1 Правил дорожнього руху, а саме зупинення транспортного засобу не у спеціально відведеному для цього місці та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Даною постановою було накладено адміністративне стягнення у розмірі 510 гривень 00 коп. Він намагався пояснити відповідачу причини, що зумовили необхідність зупинки транспортного засобу, зокрема технічна несправність автомобіля. До того ж, очевидною була неможливість зупинити автомобіль в передбаченому для зупинки/стоянки місці, через велику кількість припаркованих транспортних засобів. Однак, відповідач жодним чином не відреагувала на поважність причини зупинки транспортного засобу та склала оскаржувану постанову. Відповідно до п. 15.14 Правил дорожнього руху, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9, 9.10, 9.11 цих Правил, зокрема включити аварійно світлову сигналізацію та у певних випадках встановити знак аварійної зупинки. Таким чином, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки зупинку транспортного засобу в непередбаченому для цього місці було здійснено з причин технічної несправності його автомобіля та неможливості його зупинки в іншому місці через наявність значної кількості припаркованих транспортних засобів. Тому, позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову від 17.01.2018 року, серії АР № 644554, про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване у неавтоматичному режимі, на ОСОБА_1, у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за правопорушення передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП, складену поліцейським роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Мельничук Дарією Вікторівною.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач співробітник роти №3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної служби Мельничук Дарія Вікторівна в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, пояснення щодо позову до суду не подав.

Відповідно до ч.3 ст. 205 КАС України, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.01.2018 року поліцейським роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Мельничук Дарією Вікторівною щодо гр. ОСОБА_1 було винесено постанову серії АР № 644554 у справі про адміністративне правопорушення (а.с. 5), відповідно до якої ОСОБА_1 17.01.2018 року о 14 год. 25 хв. в м. Київ по вулиці Лесі Українки, 28, керував автомобілем марки TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив зупинку транспортного засобу в другій смузі руху, чим суттєво перешкоджав дорожньому руху та порушив п. 15.10 (д) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою позивача піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Згідно п. 4 р. І наведеної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 3 ст.122 КУпАП.

Відповідно до п. 1 р. ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 2 р. ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.3 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії АР № 644554 (а.с.5), ОСОБА_1 не оспорював допущеного ним порушення і адміністративного стягнення, що на нього накладався, не зазначив, що він не погоджується обставинами встановленими поліцейським роти № 3, клопотання про доручення будь яких доказів в спростування викладених обставин чи відкладення розгляду справи не заявив, отже, суд приходить до висновку, що на момент складення постанови позивач визнав свою вину у вчиненому правопорушенні, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно ч.2 ст.70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст.122 КУпАП.

В судовому порядку позивачем не спростовані факти, викладені в оскаржуваній постанові, а саме те, що ним не були порушені правила дорожнього руху та не надано до суду належних та допустимих доказів в підтвердження викладених обставин в підтвердження вимог.

Таким чином, розглянувши адміністративну справу у межах заявлених вимог, з'ясувавши усі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 72, 74, 75, 77, 205, 241, 242, 244, 246, 250, 255, 286, 295, 297 КАС України, ст. 7, 33, ч.1 ст.122, 245, 251, 252, 256, 258, 268, 276, 280, 283, 288, 289, 293 КУпАП, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до співробітника роти №3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної служби Мельничук Дарії Вікторівни, третя особа: Департамент патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

Суддя О. В. Бондаренко