Ухвала суду № 73106273, 12.03.2018, Романівський районний суд Житомирської області

Україна

Романівський районний суд Житомирської області

290/243/18

У Х В А Л А

12 березня 2018 року смт. Романів

Суддя Романівського районного суду Житомирської області Бабич С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И В :

В березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прутівської сільської ради Романівського району Житомирської області та ОСОБА_2, в якому зазначив, що 19 листопада 2005 року померла його мати – ОСОБА_3, внаслідок чого відкрилася спадщина.

Посилаючись на те, що він є спадкоємцем ОСОБА_3, однак, у встановлений законом строк він не подав нотаріусу заяву про прийняття даної спадщини, оскільки він не був обізнаний про наявність спадкового майна, позивач просить визначити йому додатковий строк для подачі такої заяви.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) позовна заява, серед іншого, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина 2 статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач, викладаючи у позовній заяві обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, не зазначив чи відмовився інший спадкоємець, який прийняв спадщину (ОСОБА_2П.), надати письмову згоду на подання ним заяви про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини (частина 2 статті 1272 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Керуючись статтею 185 ЦПК України, суддя,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Роз'яснити ОСОБА_1, що способом усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частин даної ухвали, є подання ним до суду позовної заяви, в якій має міститися: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків – п’ять днів з дня вручення даної ухвали та повідомити, що у разі неусунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною і йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Бабич