Постанова № 73105754, 29.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.

29 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/6355/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Лук'янцева С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (м. Харків) від 10.01.2018 року (16:54:15 год., повний текст рішення виготовлено 16.01.2018 року) по справі № 820/6355/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд визнати нечинним рішення №0002531306 від 09.08.2017 року відповідача - суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Харківській області, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, про застосування до ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_1, штрафної санкції у розмірі 694 грн.73 коп. - 20% від суми несвоєчасної сплати (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за 2015 рік, та пені у розмірі 577 грн. 97 коп., за період з 05.05.2016 року до 18.10.2016 року (0,1% суми недоїмки), на підставі п.2 ч. 11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 року по справі № 820/6355/17 адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0002531306 від 09.08.2017 року .

Стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області на користь ОСОБА_1, ІНН НОМЕР_1, сплачений судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 року по справі № 820/6355/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги та у судовому засіданні представник відповідача, з підстав, наведених в апеляційній скарзі, вказує на те, що судом першої інстанції невірно застосовано приписи п. 2 ч. 11, ч. ч. 10, 13 ст. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а оскаржуване рішення №0002531306 від 09.08.2017 року про застосування до ОСОБА_1 штрафної санкції у розмірі 694 грн.73 коп. та пені у розмірі 577 грн. 97 коп. прийнято у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.

Позивач у надісланому відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні, з викладених підстав, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зокрема, зазначає, що відповідачем безпідставно зроблено висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також неправомірно прийнято оскаржуване рішення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що з 04.03.2008 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Лозівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність та є платником податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП.

13.11.2017 року у зв'язку зі зміною місця проживання позивачу видано довідку форми 34-ОПП, як платнику податків (самозайнята особа), відомості про якого підлягають включенню до Єдиного реєстру.

29.04.2016 року позивачем подано до центру надання адміністративних послуг Лозівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звітність про суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік.

Судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом позивачу надано реквізити сплати ЄСВ: рахунок отримувача коштів - Лозівська ОДПІ, в установі банку ГУ ДКСУ в Харківській області, р/рахунок №37190206012019, код отримувача 851011, ЄДРПОУ 39900355, на які позивачем було сплачено через Лозівську філію Ощадбанку Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" кошти у розмірі 3492 грн.16 коп., призначення платежу - ЄСВ за 2015 рік.

У травні 2016 року контролюючим органом повідомлено позивача, що кошти сплачено на інший рахунок ЄСВ, у той час як останні необхідно було сплатити на рахунок №37190206012027, та запропоновано подати заяву про зарахування коштів з рахунку ЄСВ №37190206012019 на рахунок ЄСВ №37190206012027.

05.05.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про зарахування коштів у розмірі 3492 грн.16 коп. з рахунку ЄСВ №37190206012019 на рахунок ЄСВ №37190206012027, призначення платежу - ЄСВ за 2015 рік

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2017 року Лозівською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області позивача було повідомлено про складання рішення №0002531306 від 09.08.2017 року, про застосування штрафної санкції у розмірі 694 грн.73 коп. - 20% від суми несвоєчасної сплати (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за 2015 рік, та пені у розмір 577 грн.97 коп., за період з 05.05.2016 року до 18.10.2016 року (0,1% суми недоїмки), на підставі п.2 ч. 11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування", оскільки кошти надійшли на інший рахунок ЄСВ, тобто виникла недоїмка, а на відповідний рахунок ЄСВ 37190206012027 були перераховані лише через два місяці після звернення позивача з заявою від 05.05.2016 року.

05.12.2017 року позивачем отримано вимогу відповідача № Ф-70470-17 від 20.11.2017 року про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 1254 грн. 22 коп., у зв'язку з несплатою (несвоєчасною сплатою) ЄСВ.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про скасування останнього.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаного рішення діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі по тексту - Закон України № 2464-VI).

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" , платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Згідно з частиною 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частинами 7, 8 статті 9 вказаного Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для Позивача, який обрали спрощену систему оподаткування є календарний місяць.

Частиною 10 статті 9 вказаного Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з пунктом 3 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 16 січня 2016 року № 6, помилково сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного платника.

Отже, штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплаченої суми єдиного внеску на невідповідний рахунок 3719.

Судовим розглядом встановлено, а також підтверджується платіжними дорученнями, що позивачем своєчасно сплачено єдиний внески за спірний період у розмірі 3492 грн.16 коп. на наданий відповідачем рахунок отримувача коштів - Лозівська ОДПІ, в установі банку ГУ ДКСУ в Харківській області, р/рахунок №37190206012019, код отримувача 851011, ЄДРПОУ 39900355.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконано вчасно, у встановлені Законом терміни для такої сплати. Помилка при зазначенні невідповідного рахунку 3719, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність винесеного рішення належним чином в суді не довів, у зв'язку з чим рішення Головного Управління ДФС у Харківській області №0002531306 від 09.08.2017 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при внесенні рішення №0002531306 від 09.08.2017 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 по справі № 820/6355/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя С.П. ЖигилійСудді С.В. Дюкарєва Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 02.04.2018 року.