Постанова № 73104114, 22.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/9748/17 Суддя першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року, яка проголошена о 11 год. 24 хв. та складена у повному обсязі 10 листопада 2017 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року ТОВ «МТІ» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 22 травня 2017 року № 0003291405.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що позивач здійснив розрахункові операції без застосування РРО та роздрукування фіскального чеку.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що замовлення було сформоване на складі та передане перевізнику - ТОВ «Нова Пошта» для доставки споживачу. Оплату за товар було здійснено через фінансову установу.

Під час судового засідання представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд встановив, що Офіс великих платників податків ДФС провів фактичну перевірку, за результатами якої склав акт від 05 травня 2017 року № 0045/28/10/РРО/13669756.

На підставі вказаного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення від 22 травня 2017 року № 0003291405 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 01 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, ТОВ «МТІ» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ТОВ «МТІ», суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку позивач не здійснював розрахункових операцій, проведення яких регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що ОСОБА_1 замовив у ТОВ «МТІ» на сайті www.intertop.ua черевики MartianTop вартістю 2407 грн. 20 коп. Доставку товару здійснено ТОВ «Нова пошта» зі складу ТОВ «МТІ», а грошові кошти, сплачені за товар, перераховані на розрахунковий рахунок позивача від ТОВ «Пост Фінанс». Зазначені обставини підтверджуються бланком замовлення (видатковою накладною) № І-20317035 від 25 лютого 2017 року та експрес-накладною № 2040004272090 від 27 лютого 2017 року, копії яких приєднані до матеріалів справи.

У подальшому, вказаний товар ОСОБА_1 повернув ТОВ «МТІ», що підтверджується бланком повернення товару № І-20317035 (дата не зазначена).

Проведення операцій у зазначений спосіб стало можливим у зв'язку із укладенням ТОВ «МТІ» відповідних договорів із ТОВ «Нова пошта» та ТОВ «Пост Фінанс».

Так, між ТОВ «МТІ», як замовником, та ТОВ «Нова пошта», як експедитором, укладено договір про надання послуг з організації перевезення відправлень № 63294 від 31 грудня 2014 року, за умовами якого експедитор зобов'язувався за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надати комплекс послуг, пов'язаних із перевезенням відправлень, а замовник зобов'язується їх прийняти та оплатити.

Між ТОВ «МТІ», як отримувачем, та ТОВ «Пост Фінанс», як фінансовою установою, що має відповідну ліцензію Національного банку України № 11/1 від 17 жовтня 2014 року, укладено договір на переказ коштів № 003-0515 від 07 травня 2015 року, за умовами якого отримувач доручає, а фінансова установа приймає кошти від платників, організовує та здійснює переказ коштів, внесених платником до фінансової установи, на користь отримувача, забезпечує переказ прийнятих коштів на поточні рахунки отримувача тощо.

У відповідності до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 1 ст. 3 вказаного Закону такі особи також зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

В акті перевірки зазначено, що порушення вказаних норм права мало місце як під час придбання товару, так і під час його повернення.

Разом з тим, у даному випадку ТОВ «МТІ» не здійснювало розрахункових операцій із замовником товару, а також не здійснювало безпосередньої передачі товару. Як вірно встановив суд першої інстанції, такі операцій здійснювало ТОВ «Пост Фінанс», а доставку товару забезпечувало ТОВ «Нова пошта».

Визначення поняття «розрахункова операція» міститься у абз. 4 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно якого це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

У свою чергу місцем проведення розрахунків, відповідно до абз. 28 ст. 2 вказаного Закону є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Встановлені судом обставини щодо порядку замовлення, доставки і оплати товару, а також його повернення вказують на те, що розрахункова операція у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» безпосередньо між ТОВ «МТІ» та ОСОБА_1 не здійснювалася.

Суд першої інстанції при вирішенні справи вірно врахував положення Індивідуальної податкової консультації Головного управління ДФС у Харківській області від 26 травня 2017 року № 387/ІПК/20-40-14-10-17 та відомості із Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу «ЗІР» запитання-відповіді (питання: Чи необхідно застосовувати РРО при продажу товарів за допомогою мережі Інтернет у разі проведення розрахунків платіжними картками Visa і MasterCard, LiqPay та інших за умови доставки таких товарів поштою або кур'єрською службою та який документ при цьому надається споживачу?), згідно яких у разі доставки товару поштою за умови передоплати з застосування платіжних карт Visa, MasterCard, LiqPay та інших суб'єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем - проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту». При цьому, роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.

У випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, - також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов'язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб'єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб'єкта господарювання.

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов'язане видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про отримання того або іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб'єктом господарювання (продавцем) у посилку.

У разі доставки товару за допомогою кур'єрської служби за умови передоплати із застосуванням зазначених вище платіжних карт, аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном.

Якщо доставка товару здійснюється кур'єрською службою за умови післяплати, то кур'єр видає розрахунковий документ (чек) покупцю в момент оплати коштів за придбаний товар. При цьому розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що ТОВ «МТІ» не порушувало вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 22 травня 2017 року № 0003291405 є протиправним та було правомірно скасоване судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у відповідності до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» обов'язок видати покупцеві, який отримує або повертає товар розрахунковий документ поширюється також на випадки замовлення або оплати товару з використанням мережі Інтернет.

Разом з тим, відповідач під час перевірки не дослідив та не врахував особливості здійснення замовлення, оплати та доставки товару при здійсненні операцій з придбання і повернення товару, які відбулися між ТОВ «МТІ» та ОСОБА_1, що призвело до помилкового висновку про наявність у позивача обов'язку видати покупцю розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій.

Також відповідач, вказуючи на порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не врахував, що згідно з абз. 17 ст. 2 вказаного Закону та ч. 3 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунковим документом є касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, електронний документ, квитанцію або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Крім того, відповідач не спростував висновків суду першої інстанції про те, що в даному випадку ТОВ «МТІ» не зобов'язане надавати розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій, у зв'язку з тим, що в місці отримання товару споживачем ТОВ «МТІ» не здійснює операцій з розрахунків у готівковій формі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 07 листопада 2017 року та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

В.В. Файдюк

Постанова складена у повному обсязі 27 березня 2018 року.