Постанова № 73104031, 28.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 березня 2018 рокусправа № 804/6183/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Мельника В.В.

судді: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Приватного підприємства «РОМБУС-ПРИВАТ»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року (суддя - Голобутовський Р.З., дата складання повного тексту рішення 17.10.2017 року) у справі № 804/6183/17

за позовом Члена територіальної громади м. Дніпра ОСОБА_1

до 1. Дніпровської міської ради;

2. Відділу Держгеокадастру у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

третя особа Приватне підприємство «РОМБУС-ПРИВАТ»

про визнання незаконними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Член територіальної громади м. Дніпра ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернулась до суду з позовом до Дніпровської міської ради (далі по тексту - Відповідач-1), Відділу Держгеокадастру у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі по тексту - Відповідач-2), третя особа - Приватне підприємство «РОМБУС-ПРИВАТ», в якому просила, з урахуванням уточненого адміністративного позову:

визнати протиправними дії Управління Держгеокадастру у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо внесення запису до Державного земельного кадастру про реєстрацію договору оренди земельної ділянки за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 5, за кадастровим номером 1210100000:06:114:0011, укладеного між Дніпровською міською радою та Приватним підприємством «РОМБУС-ПРИВАТ»;

зобов'язати Управління Держгеокадастру у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права оренди земельної ділянки за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 5, за кадастровим номером 1210100000:06:114:0011;

визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 21.09.2005 № 297/30 «Про передачу Приватному підприємству «РОМБУС-ПРИВАТ», код ЄДРПОУ 33396638, земельної ділянки за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 5 в оренду по фактичному розміщенню об'єкта незавершеного будівництва (готельний комплекс «Парус»);

визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 24.07.2013 № 24/37 «Про врегулювання питань, пов'язаних з використанням об'єктів нерухомого майна».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року відкрито провадження по справі № 804/6183/17.

В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначав, що проекти оскаржуваних рішень не було опубліковано Відповідачем-1 у встановленому законом порядку, чим позбавлено територіальну громаду міста, зокрема Позивача, можливості щодо висловлення своєї думки стосовно прийнятих міською радою рішень. У зв'язку з чим, Позивач вважає, що рішення Відповідача-1 прийняті із порушенням вимог, встановлених чинним на момент їх прийняття законодавством.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року у справі № 804/6183/17 адміністративний позов члена територіальної громади міста Дніпра ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Відділу Держгеокадастру у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Приватне підприємство «РОМБУС-ПРИВАТ» про визнання незаконними та скасування рішення - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Держгеокадастру у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо внесення запису до Державного земельного кадастру про реєстрацію договору оренди земельної ділянки за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 5, за кадастровим номером 1210100000:06:114:0011, укладеного між Дніпровською міською радою та Приватним підприємством «РОМБУС-ПРИВАТ».

Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської міської ради від № 297/30 «Про передачу Приватному підприємству «РОМБУС-ПРИВАТ», код ЄДРПОУ 33396638, земельної ділянки за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 5 в оренду по фактичному розміщенню об'єкта незавершеного будівництва (готельний комплекс «Парус»).

Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської міської ради від 24.07.2013 № 24/37 «Про врегулювання питань, пов'язаних з використанням об'єктів нерухомого майна».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що Дніпровською міською радою суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оскаржувані рішення були опубліковані в офіційних джерелах, передбачених діючими на момент їх прийняття, Регламентом міської ради та законодавством, чим позбавлено можливості територіальну громаду міста, зокрема Позивача, щодо висловлення заперечень. При цьому Управління Держгеокадастру в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області наділено повноваженнями щодо здійснення державної реєстрації земельних ділянок, а не щодо реєстрації речових прав на земельні ділянки.

Третя особа - Приватне підприємство «РОМБУС-ПРИВАТ», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року у справі № 804/6183/17 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що Позивачем було пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України, адже оскаржувані рішення прийняті Відповідачем-1 у 2005 та у 2013 році відповідно, при цьому інформація стосовно перебування спірної земельної ділянки у користуванні на правах оренди у ПП «РОМБУС-ПРИВАТ» протягом 2005-2017 років була відкритою та загальнодоступною. Зауважено, що чинне законодавство не передбачає такої підстави для скасування рішення місцевої ради як порушення порядку оприлюднення такого рішення або ж його проекту в офіційних друкованих або електронних виданнях, як і не передбачено такої підстави для розірвання договору оренди землі, як скасування рішення відповідної місцевої ради про передачу земельної ділянки в оренду.

Наголошено на тому, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки , тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацію певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскілки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання, що відповідає правовим позиціям Верховного Суду України.

Крім того, скаржником окремо наголошено на неналежному повідомленні ПП «РОМБУС-ПРИВАТ» про розгляд справи № 804/6183/17, а також позбавлення останнього можливості ознайомлення з матеріалами справи, надання суду відповідних письмових пояснень, заперечень та доказів. Також, зауважено, що судом першої інстанції було протиправно відкрито провадження у справі без сплати Позивачем належної суми судового збору.

На адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від Відповідача-1, Відповідача-2 та Третьої особи надійшли письмові пояснення в котрих останні просять задовольнити вимоги апеляційної скарги та прийняти рішення згідно чинного законодавства.

У судовому засіданні представник Третьої особи підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив суд їх задовольнити, а рішення суду першої інстанції як необґрунтоване та незаконне - скасувати.

В судовому засіданні представник Позивача просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Представники Відповідача-1 та Відповідача-2, кожен окремо, в ході апеляційного розгляду справи просили суд скасувати рішення суду першої інстанції, задовольнивши апеляційні вимоги Третьої особи. Проте, в ході судових дебатів представник Відповідача-1 змінив свою позицію і просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

В судовому засіданні заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Третьої особи, враховуючи доводи представників Позивача, Відповідача-1, Відповідача-2, кожного окремо, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.09.2005 № 297/30 вирішено передати земельну ділянку площею 6,3760 га (кадастровий номер 1210100000:06:114:0011) в оренду строком на 25 років Приватному підприємству «РОМБУС-ПРИВАТ» по фактичному розміщенню об'єкта незавершеного будівництва (готельний комплекс «Парус»)за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна (а.с.11-13).

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 24.07.2013 № 24/37 «Про врегулювання питань, пов'язаних з використанням об'єктів нерухомого майна» подовжено Приватному підприємству «РОМБУС-ПРИВАТ» термін завершення будівництва об'єкта по вул. Набережна В.І. Леніна, 5 до 16.08.2020 року (а.с.9).

На інформаційний запит Позивача до Дніпровської міської ради від 05.06.2017 року про надання інформації щодо публікації проектів вищезазначених рішень міської ради від розпорядника інформації відповідь заявнику не надходила .

Визнання протиправними та скасування вказаних рішень Відповідач-1, а також визнання протиправними дій Відповідача-2 щодо внесення запису до Державного земельного кадастру про реєстрацію договору оренди земельної ділянки та зобов'язання внести запис про припинення права оренди і було предметом судового розгляду.

Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Конституційним Судом України у рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що системний аналіз положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

У той же час, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Прийняте Дніпровською міською радою рішення про передачу в оренду земельної ділянки є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справі № 21-405а14.

Приймаючи до уваги те, що розгляд даного позову не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків), колегія суддів не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення Дніпровської міської ради від 21.09.2005 № 297/30 «Про передачу Приватному підприємству «РОМБУС-ПРИВАТ», код ЄДРПОУ 33396638, земельної ділянки за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 5 в оренду по фактичному розміщенню об'єкта незавершеного будівництва (готельний комплекс «Парус»), та рішення Дніпровської міської ради від 24.07.2013 № 24/37 «Про врегулювання питань, пов'язаних з використанням об'єктів нерухомого майна».

При цьому колегія суддів апеляційного суду зауважує, що Позивачем не зазначалось, яким чином прийняття оскаржуваних рішень, зокрема в частині порушення, на думку ОСОБА_1, порядку оприлюднення проекту останніх, вплинуло на її права, інтереси чи свободи, та яким саме чином зазначені процедурні порушення, у випадку їх наявності, вплинули або могли вплинути на прийняття Дніпровською міською радою оскаржуваних рішень, що викликало б необхідність безумовного скасування останніх для захисту прав Позивача.

Більш того, матеріли справи містять роздруківки з офіційного сайту Дніпровської міської ради, що свідчать про дотримання порядку опублікування Відповідачем-1 проекту рішення від 24.07.2013 № 24/37 «Про врегулювання питань, пов'язаних з використанням об'єктів нерухомого майна», а саме останній опубліковано 25 червня 2013 року (а.с.172), та матеріали офіційного друкованого видання Дніпровської міської ради за серпень та вересень 2005 року (а.с.177-184), що свідчать про доведення до відома громадськості проекту рішення Дніпровської міської ради від 21.09.2005 № 297/30 «Про передачу Приватному підприємству «РОМБУС-ПРИВАТ», код ЄДРПОУ 33396638, земельної ділянки за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 5 в оренду по фактичному розміщенню об'єкта незавершеного будівництва (готельний комплекс «Парус»), що фактично свідчить про безпідставність доводів Позивача про недотримання Відповідачем-1 процедури опублікування проектів рішень.

Крім того, в ході апеляційного розгляду справи представник Позивача наголосив на тому, що діями Відповідача-1 його довірителю взагалі не було порушено ніяких прав, в тому числі й тому, що на момент прийняття Дніпропетровською міською радою спірного рішення від 21.09.2005 № 297/30 ОСОБА_1 були близько 13 років.

В той же час, колегія суддів апеляційного суду вважає, що підстави для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 відсутні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України (в редакції, станом на дату подання адміністративного позову) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Аналогічні приписи містить і ч. 1 ст. 5 КАС України (в редакції станом на дату розгляду справи судом апеляційної інстанції).

Так, суд зобов'язаний з'ясувати, чи має місце порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів.

У разі наявності порушення прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до адміністративного суду за захистом своїх прав за межами встановлених главою 6 КАС України строків, суд може поновити їх та вирішити спір по суті (задовольнити вимоги) чи залишити заяву без розгляду.

У випадку, коли суб'єктивне право, свободи або інтереси не порушені, а відтак і не підлягають судовому захисту, застосування строку звернення до суду є помилковим. Іншими словами, інститут строків застосовується лише у разі реального порушення прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2015 року (справа № П/800/25915).

Щодо позовних вимог стосовно визнання протиправними дій Управління Держгеокадастру у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо внесення запису до Державного земельного кадастру про реєстрацію договору оренди земельної ділянки за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 5, за кадастровим номером 1210100000:06:114:0011, укладеного між Дніпровською міською радою та Приватним підприємством «РОМБУС-ПРИВАТ», та зобов'язання Управління Держгеокадастру у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права оренди земельної ділянки за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 5, за кадастровим номером 1210100000:06:114:0011, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (в редакції станом на дату винесення оскаржуваної постанови) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України (в редакції станом на дату винесення оскаржуваної постанови) справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ч. 2 ст. 4 КАС України (в редакції станом на дату винесення оскаржуваної постанови), юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі щодо вищевказаної частини позовних вимог є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів апеляційного суду, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС (в редакції станом на дату винесення оскаржуваної постанови) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. При цьому, під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Зі змісту встановлених обставин у цій справі вбачається, що між ОСОБА_1 і ПП «РОМБУС-ПРИВАТ» фактично існують спірні відносини щодо права оренди нерухомого майна-земельної ділянки, тобто цей спір стосується цивільного права, а отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо вирішення його в порядку цивільного судочинства.

Крім того, за приписами п.3 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 02.10.2017 року суд першої інстанції задовольнив клопотання Відповідача та залучив до участі у розгляді справи у якості третьої особи ТОВ «РОМБУС-ПРИВАТ» (а.с.70-72).

При цьому колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 35 КАС України суд може за згодою особи, яка бере участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.

Відповідно до матеріалів справи судова повістка була передана Дніпровській міські раді для передачі Третій особі у справі.

В матеріалах справи міститься конверт із вкладеним поштовим відправленням, а саме судовою повісткою про виклик третьої особи у судове засідання на 09.10.2017 року о 09:30 годин, яке не було вручено адресату з огляду на відсутність останнього за вказаною адресою (а.с.77).

09 жовтня 2017 року, вважаючи, що особи, які беруть участь у справі, належним чином сповіщені про наступний розгляд справи, судом першої інстанції було проведено судовий розгляд справи та прийнято оскаржувану постанову.

В той же час, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що адреса, вказана Дніпровською міською радою на вищевказаному конверті: м. Дніпро, вул. Мініна, 7/99, є ідентичною адресі Позивача, зазначеною ОСОБА_1 у адміністративному позові та відповідно до штампу реєстрації місця проживання у паспорті.

За приписами ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи ПП «РОМБУС-ПРИВАТ» зареєстроване за адресою: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, поверх 7 (а.с.134).

Отже, суд першої інстанції не перевірив правильність, за якою надсилалась поштова кореспонденція Третій особі, що свідчить про неналежне повідомлення останньої про наступний розгляд справи.

Таким чином, неповідомлення судом першої інстанції Третьої особи про дату, час та місце розгляду справи позбавило останнє можливості на надання доказів для об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи, чим було порушено норми процесуального закону, та що є додатковою обов'язковою підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року у справі № 804/6183/17 - скасуванню із прийняттям нової про відмову в задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог до Дніпровської міської ради, та закриття провадження по справі в частині позовних вимог до Відділу Держгеокадастру у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, ст. 310, 317, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «РОМБУС-ПРИВАТ» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року у справі № 804/6183/17 - скасувати та прийняти нову.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Відділу Держгеокадастру у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Приватне підприємство «РОМБУС-ПРИВАТ» в частині визнання протиправними та скасування рішень Дніпровської міської ради від 21.09.2005 № 297/30 «Про передачу Приватному підприємству «РОМБУС-ПРИВАТ», код ЄДРПОУ 33396638, земельної ділянки за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 5 в оренду по фактичному розміщенню об'єкта незавершеного будівництва (готельний комплекс «Парус») та від 24.07.2013 № 24/37 «Про врегулювання питань, пов'язаних з використанням об'єктів нерухомого майна» - відмовити.

Провадження у справі № 804/6183/17 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Відділу Держгеокадастру у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Приватне підприємство «РОМБУС-ПРИВАТ» в частині визнання протиправними дій Управління Держгеокадастру у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо внесення запису до Державного земельного кадастру про реєстрацію договору оренди земельної ділянки за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 5, за кадастровим номером 1210100000:06:114:0011, укладеного між Дніпровською міською радою та Приватним підприємством «РОМБУС-ПРИВАТ», та зобов'язання Управління Держгеокадастру у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права оренди земельної ділянки за адресою: вул. Набережна В.І. Леніна, 5, за кадастровим номером 1210100000:06:114:0011 - закрити.

Роз'яснити позивачу можливість звернення до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 29 березня 2018 р.

Головуючий суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов