Постанова № 73103739, 27.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"27" березня 2018 р. справа 808/299/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В. Ясенова Т.І.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2017 (суддя Татаринов Д.В., дата складання повного тексту 02.08.2017)

в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 20.01.2017 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0008811702 від 12.03.2015 про нарахування податку на доходи в сумі 16983гр73коп.

Позивач зазначає що перед проведенням перевірки запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження, наказ про проведення перевірки, письмове повідомлення про дату початку і місце проведення перевірки, акт перевірки він не отримував. Загальний оподатковуваний дохід визначений безпідставно.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2017 відповідач замінений на правонаступника Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2017 позов задоволений. Суд погодився з доводами позивача, що ним повернуто банку за кредитними договорами коштів більше ніж сума кредиту, а тому анулювання кредиторської заборгованості не є додатковим благом.

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки листам АТ «УкрСиббанк» про анулювання ОСОБА_1 як основного боргу, так і відсотків.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що анулювання боргу не було самостійним рішенням банку, а мала місце домовленість про анулювання частки боргу за умови погашення 70 відсотків загальної заборгованості. Фактично сплачені кошти перевищують розмір отриманого кредиту.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно акту №245/08-27-17-02-20-2930803116 від 28.01.2015 документальної невиїзної позапланової перевірки ОСОБА_1 за 2013 рік, проведеної ДПІ в Комунарському районі м.Запоріжжя, відомості з центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб про виплачені доходи свідчать, що позивач в 2013 році отримав дохід від АТ «УкрСиббанк» в сумі 80472гр84коп за ознакою « 126 - дохід, отриманий як додаткове благо». Податкову декларацію за 2013 рік не подано, податок на дохід самостійно не розрахований і не сплачений. Позивач зобов'язаний сплатити податок на дохід за ставкою відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового Кодексу України в розмірі 13450гр98коп.

ДПІ в Комунарському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0008811702 від 12.03.2015 про нарахування податку на доходи основний платіж 13450гр98коп, штрафні санкції 3532гр75коп, всього 16983гр73коп.

Між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк» укладений договір №11297687000 від 13.02.2008 про надання споживчого кредиту в сумі 230' 000гр до 13.02.2015 з помісячним погашенням згідно графіку. За користування кредитними коштами протягом перших 30 днів встановлена ставка 13,9 процентів з подальшим переглядом процентної ставки. За порушення термінів погашення зобов'язань передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

ОСОБА_1 25.02.2013 подав до банку заяву з проханням розглянути питання погашення заборгованості за договором №11297687000 від 13.02.2008 шляхом участі в акції, спрямованої на погашення довгострокової простроченої заборгованості клієнтів роздрібного бізнесу. В заяві зазначено, що сума основного боргу складає 165' 988гр57коп, процентів 63734гр30коп, пені 13842гр09коп.

Позивачу банком 26.02.2013 надано повідомлення про кредитну заборгованість 229' 815гр40коп за договором №11297687000 від 13.02.2008 та про прийняте рішення про анулювання кредитної заборгованості 68944гр62коп. В повідомленні також вказано, що відповідно до підпункту «д» пункту 164.2.17 статті 164 Податкового Кодексу України, анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо та про необхідність самостійно сплатити податок і відобразити його в річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк» укладений договір №11368416000 від 01.08.2008 про надання споживчого кредиту в сумі 5000$ до 03.08.2015 з помісячним погашенням згідно графіку. За користування кредитними коштами протягом перших 30 днів встановлена ставка 15 процентів з подальшим переглядом процентної ставки. За порушення термінів погашення зобов'язань передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

ОСОБА_1 28.01.2013 подав до банку заяву з проханням розглянути питання погашення заборгованості за договором №11368416000 від 01.08.2008 шляхом участі в акції, спрямованої на погашення довгострокової простроченої заборгованості клієнтів роздрібного бізнесу. В заяві зазначено, що сума основного боргу складає 3392,96$, процентів 1414,69$, пені 2331,80$.

Позивачу банком 28.01.2013 надано повідомлення про кредитну заборгованість 4807,65$ (38427гр55коп) за договором №11368416000 від 01.08.2008 та про прийняте рішення про анулювання кредитної заборгованості 1442,29$ (11528гр22коп). В повідомленні також вказано, що відповідно до підпункту «д» пункту 164.2.17 статті 164 Податкового Кодексу України, анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо та про необхідність самостійно сплатити податок і відобразити його в річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Згідно відповідей АТ «УкрСиббанк» від 19.05.2017 та від 29.05.2017 на судові запити:

- за кредитним договором №11297687000 від 13.02.2008 борг анульовано 26.02.2013 на суму 68944гр62коп, з яких 66643гр41коп борг за кредитом, 2301гр21коп борг за відсотками;

- за кредитним договором №11368416000 від 01.08.2008 борг анульовано 28.01.2013 на суму 1442,29$, з яких 1386,97$ борг за кредитом, 55,32$ борг за відсотками.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 164.1 статті 164 Податкового Кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом (розділ ІV Податок на доходи фізичних осіб). Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований, виплачений, наданий на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «д» пункту 164.2.17 статті 164 Податкового Кодексу України в редакції що діяла до 01.01.2015 на час анулювання кредиторської заборгованості, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх в річній податковій декларації.

Як зазначалось вище, підставою задоволення позову стало те, що окружний суд дійшов висновку, що позивач повернув банку коштів більше, ніж отримав за кредитним договором, а тому анулювання кредиторської заборгованості не є додатковим благом.

Однак такий висновок є суперечливим сам по собі, оскільки якщо особа має будь-який борг і цей борг анульовується (прощається), тобто боржник за самостійним рішенням кредитора звільняється від тягаря сплати грошових коштів, які за відсутності такого самостійного рішення, був зобов'язаний безумовно сплатити, такий боржник звичайно отримує додаткове благо тому що тепер не повинен платити кошти, які за звичайних умов мав сплатити.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Отже, за кредитним договором у позичальника виникають обов'язки повернути не тільки отриману суму кредиту, але й сплатити проценти та пеню в разі порушення зобов'язання. Є загальновідомим, що позичальник за кредитним договором повертає банку більшу суму, ніж отримав. На цьому і побудована діяльність банків - надання вільних коштів у строкове користування за плату у вигляді процентів.

Звертаючись до банку за кредитом, особа усвідомлює свій обов'язок повернути через певний час не тільки суму кредиту, але і оплатити надану фінансову послугу.

В особисто написаній заяві до банку від 25.02.2013, ОСОБА_1 підтвердив наявність за договором №11297687000 від 13.02.2008 заборгованості по кредиту 165' 988гр57коп, по процентах 63734гр30коп, по пені 13842гр09коп. Лише після добровільної сплати 160' 870гр78коп згідно квитанції №20 від 26.02.2013, банк в цей же день прийняв рішення про анулювання решти кредитної заборгованості в сумі 68944гр62коп.

В особисто написаній заяві до банку від 28.01.2013, ОСОБА_1 підтвердив наявність за договором №11368416000 від 01.08.2008 заборгованості по кредиту 3392,96$, по процентах 1414,69$, по пені 2331,80$. Лише після добровільної сплати 3365,36$ згідно квитанції №32 від 28.01.2013, банк в цей же день прийняв рішення про анулювання решти кредитної заборгованості в сумі 1442,29$.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з податковою інспекцією, що прощена заборгованість в сумі 80472гр84коп за кредитними договорами є додатковим благом в розумінні підпункту «д» пункту 164.2.17 статті 164 Податкового Кодексу України в редакції що діяла на час анулювання кредиторської заборгованості, та повинна включатись до загального річного оподатковуваного доходу платника податку. Якби не анулювання боргу, суму 80472гр84коп ОСОБА_1 повинен був сплатити банку оскільки письмово визнавав таку заборгованість.

Податковою інспекцією правильно розрахований податок на дохід за ставкою відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового Кодексу України в розмірі 13450гр98коп та накладений штраф в розмірі 25 процентів нарахованого податкового зобов'язання відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 49.18.4 статті 49 Податкового Кодексу України, податкові декларації, крім випадків передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітній податковий період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітнім, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 168.1.3 статті 168 Податкового Кодексу України, якщо відповідно до цього розділу окремі види оподатковуваних доходів не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Відповідно до пункту 179.1 статті 179 Податкового Кодексу України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового Кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть накладення штрафу в розмірі 170гр за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Через те, що ОСОБА_1 не подав декларацію про отриманий дохід в 2013 році, податкова інспекція правомірно наклала на нього штраф в розмірі 170гр.

Доводи позивача про порушення порядку перевірки є безпідставними.

Відповідно до пункту 78.1.1 статті 78 Податкового Кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового Кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно відомостей з центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб про виплачені доходи (7ДР), ОСОБА_1 в 2013 році отримав дохід від АТ «УкрСиббанк» в сумі 80472гр84коп за ознакою « 126 - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо». Банк письмово підтвердив відображення в податковому розрахунку доходу за формою 1-ДФ у вигляді анулювання кредитором за його самостійним рішенням, з врученням боржнику повідомлення про таке анулювання.

ОСОБА_1 з 13.06.2006 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1. На адресу ОСОБА_1 ДПІ в Комунарському районі м.Запоріжжя 13.11.2014 направлений запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження з приводу отриманого доходу від АТ «УкрСиббанк» в сумі 80472гр84коп за ознакою « 126 - додаткове благо» та документів, пов'язаних з отриманням доходу. Згідно поштового повідомлення, запит не отриманий за закінченням терміну зберігання.

Наказом начальника ДПІ в Комунарському районі м.Запоріжжя №23 від 06.01.2015 призначена документальна невиїзна позапланова перевірка ОСОБА_1 за 2013 рік тривалістю 5 робочих днів з 16.01.2015. Наказ направлений на адресу позивача та згідно поштового повідомлення не отриманий за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до пункту 86.4 статті 86 Податкового Кодексу України, акт документальної невиїзної перевірки складається в двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Акт документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Акт перевірки направлений на адресу ОСОБА_1 28.01.2015 та згідно поштового повідомлення не отриманий за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового Кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Таким чином, твердження позивача про невручення запиту, наказу та акту спростовуються матеріалами справи. Документи надсилались рекомендованими листами з повідомленням на адресу реєстрації позивача, яку він також зазначив і в позовній заяві. Не отримані перелічені документи виключно з його провини.

Керуючись статтями 241-245, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити.

Скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2017 та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з 27.03.2018 та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова