Постанова № 73102726, 21.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/492/18 Справа № 202/953/17 Головуючий у 1 й інстанції - Зосименко С. Г. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

за участю секретаря Керімової-Бандюкової Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2017 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовною заявою до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 12 лютого 2011 року у розмірі 6983,51 грн. та судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 12.02.2011 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір б/н, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 13000 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Станом на дату смерті позичальника існувала заборгованість за кредитним договором у розмірі 6983,51 грн., яка складається з наступного: 14316,02 грн. - заборгованості за кредитом, 2868,71 грн. - нараховані проценти за користування кредитом, з них 10210,22 грн. - внесено коштів на погашення заборгованості. Відповідачка прийняла спадщину, до складу якої входять кредитні зобов'язання померлого позичальника.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів отримання ОСОБА_3 будь-яких коштів за кредитним договором б/н від 12.02.2011 року, сплати ним цих коштів за даним кредитним договором, продовження строку дії картки, встановлення кредитного ліміту на картку, а згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не отримував.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають встановленим обставинам та рішення суду не мотивоване.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів отримання ОСОБА_3 будь-яких коштів за кредитним договором, доказів сплати коштів ОСОБА_3 за даним кредитним договором, продовження строку дії картки, встановлення кредитного ліміту на картку.

Проте з таким висновком суду повністю погодитись не можна.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 12 лютого 2011 року уклав з позивачем кредитний договір б/н, який складається із анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку разом з Умовами та правилами надання банківських послуг. Датою укладання договору є дата підписання позичальником заяви (а.с. 10-45).

А також відповідно до розрахунка заборгованості за кредитом встановлено, що ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 13000 грн. та щомісячно його погашав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

На день його смерті непогашеною була заборгованістю за кредитом в розмірі 11990 грн. 23 коп., проте після його смерті до Банку на погашення вказаної заборгованості вносилися грошові кошти до 04 жовтня 2016 року та розмір цієї заборгованості становив вже 6983 грн. 51 коп. (а.с. 6-9)

У зв'язку з чим висновок суду про те, що ОСОБА_3 не отримував коштів за вказаним договором є помилковим.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ КБ «ПриватБанк» пред'явив позов до ОСОБА_2, зазначаючи її як спадкоємця після смерті ОСОБА_3, проте відповідачка ОСОБА_2 жодного разу не приймала участі у судовому засіданні, будь-яких пояснень щодо прийняття спадщини за померлим не надавала, судом належним чином не було досліджено дані питання, а також не дослідженими залишилися питання, хто сплачував за кредит після смерті боржника.

Крім того, суд першої інстанції належним чином не з'ясував обставин отримання кредиту померлим ОСОБА_3, не надав оцінки доказам наданих банком до суду.

ПАТ КБ "ПриватБанк", користуючись своїми правами учасника справи, будь-яких клопотань щодо витребування спадкової справи після померлого ОСОБА_3 не заявляв, судом першої інстанції не було належним чином роз'яснено представнику банку його права, передбачені ст. 43 ЦПК України.

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції допустив неповноту розгляду справи, належним чином не з'ясував хто прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 та передчасно дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з підстав недоведеності отримання кредитних коштів.

Доводи апеляційної скарги банку про те, що ними були надані усі належні та допустимі докази по справі щодо укладення кредитного договору з ОСОБА_3, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на даний час ОСОБА_3 помер, а щодо питання прийняття спадщини після нього, банк не надав будь-яких доказів, у відповідності до ст.83 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 376 ЦПК України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду скасувати, а у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовити.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2017 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

М.Ю. Петешенкова