Постанова № 73102704, 21.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1803/18 Справа № 202/509/17 Головуючий у 1 й інстанції - Волошин Є. В. Доповідач - Городнича В.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_2 про стягнення збитків, -

ВСТАНОВЛЕНО:

В січні 2017 року ПАТ «Дніпрогаз» звернувся до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 фактично проживає у будинку АДРЕСА_1 який остання успадкувала за законом. За вищезазначеною адресою позивачем надавались послуги з газопостачання та було відкрито особовий рахунок №93151. 28 липня 2014 року працівниками ПАТ «Дніпрогаз» за вищезазначеною адресою було виявлено факт самовільного прихованого підключення будинку до системи газопостачання, шляхом врізки під землею до діючого газопроводу, про що було складено відповідний акт. 05 серпня 2014 року за вищезазначеним фактом було складено акт-претензію. Повторно вищезазначені акти складались 30 серпня 2014 року та 11 вересня 2014 року. Сума збитків від самовільного підключення до системи газопостачання за період з 01 січня 2014 року (з моменту останнього обстеження - 31 грудня 2013 року) по 27 липня 2014 року склала 34927,62 грн. Станом на день подання позову розмір збитків зменшився до 34066,81 грн.

У зв'язку з чим, ПАТ «Дніпрогаз» просило суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму збитків в розмірі 34066,81 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дніпрогаз» було відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі ПАТ «Дніпрогаз» вказує на те, що відмова суду першої інстанції у стягненні з ОСОБА_2 на користь позивача збитків є незаконною та необґрунтованою, внаслідок допущення порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права, а також, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно ч. 3 ст. 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Тож, до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження та переглядати рішення судів перших інстанцій.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін, з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Дніпрогаз» та ОСОБА_3 встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг по газопостачанню у будинок АДРЕСА_1 у зв'язку із чим абоненту було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1. Власник вищезазначеного особового рахунку не змінювався.

В судовому засіданні сторонами не оспорювався той факт, що ОСОБА_3 померла у 2001 році.

26 січня 2001 року газопостачання до будинку АДРЕСА_1 було відключено у зв'язку із самовільним підключенням до системи газопостачання та припинено шляхом відключення газозваркою.

Газопостачання позивачу не було відновлено через відсутність правовстановлюючих документів на будинок.

31 грудня 2013 року працівниками ПАТ «Дніпрогаз» проводилось обстеження вищезазначеного будинку на предмет самовільного підключення до системи газопостачання, якого виявлено не було.

28 липня 2014 року працівниками ПАТ «Дніпрогаз» за вищезазначеною адресою було виявлено факт самовільного прихованого підключення будинку до системи газопостачання, шляхом врізки під землею до діючого газопроводу, про що було складено відповідний акт.

05 серпня 2014 року за вищезазначеним фактом було складено акт-претензію.

Повторно вищезазначені акти складались 30 серпня 2014 року, 11 вересня 2014 року.

Останнім власником будинку АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_3, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №101986697 від 30 жовтня 2017 року.

Відповідно до довідки б/н, виданої 19 вересня 2014 року головою квартального комітету №27, ОСОБА_2 проживає в будинку АДРЕСА_1 без реєстрації.

Згідно копії паспорта та довідку №2834 ОСОБА_2, виданої КП «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради 07 листопада 2016 року, з 23 червня 1994 року зареєстрована в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2

Вищезазначена обставина також підтверджується відомостями адресно-додаткового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області від 27 січня 2017 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дніпрогаз», суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не є а ні власником, а ні наймачем або орендарем будинку АДРЕСА_1 що взагалі унеможливлює укладання між нею та ПАТ «Дніпрогаз» договору про газопостачання, оскільки відповідач не є споживачем, в розумінні п.1.2 Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого Постановою національної комісії регулювання енергетики України від 29 травня 2003 року №475, на яку як на підставу позову посилається ПАТ «Дніпрогаз», у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення збитків з відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

В своїй апеляційній скарзі, ПАТ «Дніпрогаз» вказує на те, що саме відповідач є спадкоємицею будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3, однак належним чином спадщину не має можливості зареєструвати до вирішення даного питання в судовому порядку.

Однак, колегія суддів відхиляє такий довід, оскільки будь-яких доказів (копії спадкової справи, витягів із реєстру, копій свідоцтва про реєстрацію права власності в порядку спадкування тощо) на підтвердження успадкування ОСОБА_2 вищезазначеного будинку матеріали справи не містять.

Щодо посилань апелянта на фактичне проживання відповідача в будинку АДРЕСА_1 то належних, допустимих і достовірних доказів на підтвердження вказаного факту, також, надано не було.

Згідно Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 05 липня 2006 року №938, договір укладається між підприємством (організацією), що виконує роботи та/або надає послуги з газопостачання, та власником (наймачем, орендарем) приватного будинку.

Відповідач не є власником будинку АДРЕСА_1 де представниками ПАТ «Дніпрогаз» було виявлено самовільне підключення та нараховано збитки в розмірі 34066,81 грн.

А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» - залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова