Вирок № 73101019, 30.03.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3144/15-к

Провадження № 1-кп/175/129/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Новік Л.М.,

при секретарі - Єльшиній А.С.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Токовило В.Л.

захисника - Божка М.І.

представника потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Слобожанське Дніпропетровської області кримінальне провадження №12015040440000767 відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народивсь в с. Хохітка Богуславського району Київської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого водієм «Нічний експрес», зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2015 року, близько 21:00 години, ОСОБА_4, керуючи технічно справним вантажним автомобілем НОМЕР_1, який належить ПП «Нічний експрес», здійснював рух по автодорозі «Знаменка-Луганськ-Ізварино» Дніпропетровського району Дніпропетровської області, зі сторони міста Кривий Ріг в напрямку міста Дніпропетровська, в правому ряду руху, зі швидкістю близько 60 км/годину, більш точно швидкість руху встановити на даний час не виявилося можливим. Здійснюючи рух у вказаному напрямку, знаходячись в районі 172 км+600 метрів автодороги «Знаменка-Луганськ-Ізварино», ОСОБА_3 при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_6, який рухався по пішохідному переході з права наліво і вийшов на полосу його руху, якого він об»активно спроможний був виявити, заходів до негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або небезпечного об»їзду перешкоди не прийняв, в результаті чого допустив на нього наїзд. При наїзді пішоходу ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: забою м»яких тканин голови, сколу емалі зубів на верхній щелепі праворуч та ліворуч, закритого уламкового перелому середньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, напруженої міжм»язової гематоми по передній поверхні лівого стегна, численних саден верхніх та нижніх кінцівок, грудної клітки та черева, які відносяться згідно висновків судово-медичної експертизи №2275-е до середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров»я, строком понад 3 тижні. Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. п. 1.3., 1.5., 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

П.18.1 Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека,

Невиконання яких знаходиться у причинному зв»язку з наслідками.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містять склад кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачена ч.1 ст.286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив обставини скоєного кримінального правопорушення так, як вони викладені вище у вироку. У скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав себе винним у повному обсязі, у скоєному щиро розкаюється. Подав до суду заяву про застосування до обвинуваченого Закону України "Про амністію у 2016 році", оскільки обвинувачений має статус, як особи, яка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи.

Захисник підтримав думку свого підзахисного.

Представник потерпілого в судовому засіданні позовні вимоги просив залишити без розгляду, не заперечував проти застосування до обвинуваченого амністію.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий пояснював обставини справи так, як вони викладені вище у вироку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснював, що 09.04.2015 року близько 21.00 години він знаходився на автодорозі «Знаменка-Луганськ-Ізварино» с. Миколаївка з ним були його знайомі ОСОБА_6 та ОСОБА_9, прізвище якого він не пам»ятає, по автодорозі зі сторони міста Кривого Рогу за напрямком до м. Дніпропетровська по правому ряду руху з включеними фарами рухався вантажний автомобіль «Ман». ОСОБА_6 вийшов на проїзну частину і повільним шагом почав іти по пішохідному переході і десь на середині проїзної частини автомобіль МАН здійснив наїзд на ОСОБА_6. На час ДТП покрив дороги був сухим;

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснював, що 09.04.2015 року близько 21.00 години він знаходився на автодорозі «Знаменка-Луганськ-Ізварино» с. Миколаївка з ним були його знайомі ОСОБА_6 та ОСОБА_8, по автодорозі зі сторони міста Кривого Рогу за напрямком до м. Дніпропетровська по правому ряду руху з включеними фарами рухався вантажний автомобіль «Ман» зі швидкість близько 60 км. ОСОБА_6 вийшов на проїзну частину і повільним шагом почав іти по пішохідному переході, при цьому він підняв руку в гору, щоб водій зміг його побачити і десь на середині проїзної частини автомобіль Ман здійснив наїзд на ОСОБА_6. На час ДТП покрив дороги був сухим;

Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, зокрема:

- Витягом з кримінального провадження за №12015040440000767 від 10.04.2015. (а.к.п.1);

- рапортом пом. начальника оперативний-черговий Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровської області ОСОБА_10, в якому зазначено, що 09.04.2015 року до РВ надійшло повідомлення по телефону від оператора 102, про те, що 09.04.2015 року на а/д «Знаменка-Луганськ-Ізварино» на 173 км. 600 м. с. Миколаївка водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем МАН скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 який переходив дорогу на пішохідному переході, останнього було доставлено до 16-ї міської лікарні м. Дніпропетровська. (а.к.п.4);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.04.2015 року, схемою та фото-таблицею до нього, із яких убачається, що ДТП відбулася на а/д «Знаменка-Луганськ-Ізварино»на 173 км. 600 м. с. Миколаївка. На момент огляду, з 23.00 години до 23.50 години, за участю понятих ОСОБА_11 і ОСОБА_12 установлено, що дорожнє покриття у двох напрямках, сухе. При огляді зафіксовані: пошкодження на автомобілі: НОМЕР_2; (а.к.п.5-11);

- довідкою Дніпропетровської клінічної міської лікарні №79 від 09.04.2015 року, з якої убачається, що до приймального відділення з тілесними ушкодженнями доставлений ОСОБА_6 (а.к.п.18);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 10.04.2015 року, схемою до нього, із якого вбачається, що свідок ОСОБА_13 у присутності понятих детально розповів та на місці події показав про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 09.04.2015 року (а.к.п.23-27);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.05.2015 року, схемою до нього, із якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 у присутності понятих детально розповів та на місці події показав про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 09.04.2015 року (а.к.п.64-68);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20-21.07.2015 року, схемою до нього, із якого вбачається, що підозрюваний ОСОБА_3 в присутності свого захисника Божок М.І., за участю спеціаліста авто техніка ОСОБА_14 у присутності понятих детально розповів та на місці події показав про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 09.04.2015 року (а.к.п.107-111);

- висновками експертів № 70/27-223 від 14 травня 2015 року, № 70/27-329 від 11 червня 2015 року, №70/27-478 від 28.07.2015 року з яких вбачається, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля «МАН-19372» ОСОБА_15. повинен був діяти згідно до вимог п.п. 12.2 та 18.1 Правил дорожнього руху. При заданих вихідних даних водій автомобіля «МАН -19372» ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля МАН-19372 ОСОБА_3 невідповідностей вимогам п.12.2 Правил дорожнього руху не вбачається. У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля МАН - 19372 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв»язку з даною ДТП. (а.к.п. 37-39, 76-78, 115-118);

- висновком експерта № 2275е від 15.05.2015 року - 18.05.2015 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: забою м»яких тканин голови, сколу емалі зубів на верхній щелепі праворуч та ліворуч, закритого уламкового перелому середньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, напруженої міжм»язової гематоми по передній поверхні лівого стегна, численних саден верхніх та нижніх кінцівок, грудної клітки та черева. Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, спричинені від дії тупих твердих предметів, що діяли зі значною силою, якими могли були виступаючі частини рухомого транспортного засобу, з послідуючим падінням обстеженого на дорожнє покриття та коченням по ньому, за умов дорожньо-транспортної пригоди. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла відносяться до середнього ступеню тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров»я, строком понад 3 тижні. (а.к.п. 43-46);

а також іншими матеріалами кримінального провадженні в їх сукупності.

Оцінивши у сукупності досліджені у судовому засіданні докази, які є достовірними, допустимими й достатніми, переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого йому діяння і добровільності його позиції, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті, було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4, і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, і його необережні дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6, кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи й особу ОСОБА_3: раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом»якшують його покарання, суд визнає щиросердне каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_3, який вчинив злочин невеликої тяжкості, у якому щиросердно розкаявся, суд з урахуванням думки прокурора вважає за необхідне призначити основне покарання у виді обмеження волі, передбачений санкцією ч.1 ст.286 КК України, з випробуванням із застосуванням ст.75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Обговорюючи питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи із обставин дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків, суд вважає необхідним призначити таке додаткове покарання в межах санкції ч.1 ст.286 КК України.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року (далі Закон).

Відповідно до п. «е» ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільненню від відбування покарання, у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов?язаних з позбавленням волі підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, та особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуто судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, в тому числі які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи особи, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР.

В матеріалах справи наявне посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 р.р. серії НОМЕР_4, яким підтверджено статус ОСОБА_3, як особи, яка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи.

Статтею 15 Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом…

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 вчинив до дня набрання чинності Законом кримінальне правопорушення, яке ст.12 КК України не відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, своєю послідуючою поведінкою довів щиросердне каяття, і у письмовій формі дав згоду на застосування амністії, він підпадає під дію пункту «е» ст.1 Закону і підлягає звільненню від відбування як основного, так і додаткового покарання по амністії.

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався.

Потерпілий ОСОБА_6 заявив цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3, ПП «Нічний Експрес» шкоди, заподіяної унаслідок ДТП (а.с.п.51-55). 30.03.2018 року від імені представника ОСОБА_2 надійшла заява про залишення позову без розгляду.

У зв»язку з цим і на підставі ч.7 ст.128 КПК України суд не розглядає у кримінальному провадженні цивільний позов потерпілої.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертиз № 70/27-223 від 14 травня 2015 року, № 70/27-329 від 11 червня 2015 року, №70/27-478 від 28.07.2015 року, які складають 491,04 грн.+491,04 грн.+613,80 грн., разом 1595,88 грн., що підтверджується довідками експертної установи МВС України (а.к.п.40, 79, 116).

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання за умови, що на протязі двох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов»язати ОСОБА_3 періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

На підставі пункту «е» статті 1, статті 15 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного та додаткового покарання по амністії.

Позовну заяву ОСОБА_6 про відшкодування шкоди залишити без розгляду.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3) 1595,88 грн. на користь держави (одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу за експертизи № 70/27-223 від 14 травня 2015 року, № 70/27-329 від 11 червня 2015 року, №70/27-478 від 28.07.2015 року).

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Суддя Л.М. Новік