Рішення № 73100112, 21.03.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/200/18

21 березня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баб'юка П.М.

за участю:

секретаря судового засідання Косюк О.П.

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Вонятівської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (надалі - позивач, ОСОБА_3.) із позовною заявою до Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС в Тернопільській області), в якій, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, позивач просить:

визнати протиправними дії ГУ ДФС в Тернопільській області при формуванні вимоги про сплату боргу №Ф-У 54489 від 04.08.2016, передачі її до примусового виконання у Тернопільський міський відділ ДВС та несвоєчасному повідомленні ДВС про відкликання вимоги. здійсненні виконавчого провадження ВП №52823074 від 07.11.2016, відкритого на підставі вимоги №Ф-У 54489 від 04.08.2016;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Тернопільській області відшкодування матеріальних збитків у розмірі 1631,00 грн.;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Тернопільській області судовий збір у розмірі 704,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.06.2017 під час руху на власному автомобілі DАЕWОО NЕХІА №В07807АТ, позивача зупинили працівники батальйону УПП у місті Тернополі ДПП та затримали транспортній засіб. Підставою затримання була Постанова ДВС про арешт майна за виконавчим провадженням №52823074, яке було відкрито на підставі вимоги №Ф-У54489-17, виданої 04.08.2016р. та наданої 04.11.2016р. ТОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області до ДВС з заявою про примусове стягнення.

ОСОБА_3 зазначає, що заява про примусове стягнення боргу щодо позивача була надана помилково і на підставі заяви №12086/719-18-17 ТОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 02.06.2017, адресованої ДВС, виконавче провадження №52823074 було закінчено, а, відповідно знято арешт з майна, що належить позивачу.

Позивач вважає, що незаконні дії відповідача призвели до спричинення позивачеві матеріальної шкоди у вигляді реальних збитків 720,00 грн. за доставку транспортного засобу на спеціальний майданчик за допомогою евакуатора; 891,00 грн. за знаходження автомобіля на спеціальному майданчику; 20,00 грн. за послуги банку; всього 1631 грн.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд у справі за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої доводи відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до відомостей інформаційної системи ІС «Податковий блок» станом на 01.10.2013 року у інтегрованій картці платника податків ОСОБА_3 по коду класифікації доходів бюджету 71040000 (єдиний внесок для фізичних осіб підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему та осіб, які проводять незалежну проф. діяльність) Пенсійним фондом м. Тернополя передано недоїмку в сумі 7234,68 грн.

Відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Мінфіну від 20.04.2015р. № 449 Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-54489-17 в розмірі 6989,13 грн., яка в подальшому була надіслана платнику поштою.

Оскільки позивачем не виконано наведених вимог, 17.10.2016 вимога передана для примусового виконання у Тернопільський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області із заявою від 17.10.2016р. № 35141/7/19-18-17.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, заяві про зміну позовних вимог. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на мотиви, викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях. Просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи України» від 04.07.2013р. № 406-УІІ внесено зміни до Закону №2464 в частині повноважень Міндоходів (правонаступниками територіальних органів Міндоходів визначено територіальні органи ДФС згідно Постанови КМ України від 06.08.2014р. №311).

Функції з адміністрування єдиного внеску перейшли до органів ДФС в повному обсязі з 01.10.2013, до цього періоду контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильність нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску здійснювався органами Пенсійного фонду України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визнання кола платників, умови та порядок його нарахування і сплати регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.08.2010 № 2464 (далі - Закон №2464).

Згідно з частиною 6 статті 25 Закону №2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Частиною 4 статті 25 Закону №2464 передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Інструкції №449, до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Частиною 3 пункту 3 розділу VI Інструкції №449, передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до частини 5 пункту 3 Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається у органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - у органі доходів і зборів.

Якщо платник на день надсилання (вручення) йому органом доходів і зборів вимоги про сплату боргу (недоїмки) не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином надісланою (врученою) навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

На виконання зазначених вимог законодавства контролюючим органом сформовано податкову вимогу № Ф-54489-17 від 04.08.2016 на загальну суму заборгованості 6989,13 грн. та надіслано ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. Згідно довідки відділення зв'язку конверт повернувся у зв'язку із закінченням терміну зберігання (позивач не забрав лист на пошті) (аркуш справи 50). Тобто, позивач вважається таким що належно повідомлений.

Оскільки функції з адміністрування єдиного внеску перейшли до органів ДФС в повному обсязі з 01.10.2013, то для передачі до примусового виконання відповідачем сформовано вимогу із зазначенням в номері символу "У" від 04.08.2016 №Ф-У54489-17 на суму 4948,68 грн. (аркуш справи 12), заборгованість яка виникла після 01.10.2013.

У зв'язку із несплатою боргу дану податкову вимогу №Ф-У54489-17 на суму 4948,68 грн. відповідачем передано для примусового виконання в Тернопільський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області відповідно до заяви від 17.10.2016 №35141/7/19-18-17. (аркуш справи 12, зворот).

Як випливає з Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 01.06.2017 інспектором роти 2 батальйону УПП у місті Тернополі здійснено огляд та тимчасово затримано транспортний засіб DAEWOO NEXIA НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3, шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик. Підставою огляду та тимчасового затримання в акті зазначено статтю 36 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження щодо виконання вимоги №Ф-У54489-17.(аркуш справи 9).

Відповідно до частини 7 статті 14 Закон №2464 органи доходів і зборів за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску.

Позивач для проведення звірення стану розрахунків зі сплати ними єдиного внеску 02.06.2017 звернувся до ДФС у Тернопільській області.

Згідно даних інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_3, сума недоїмки на момент звернення (02.06.2017), з врахуванням сальдо на 01.10.2013 (7234,68 грн.) та сплати протягом 2014- 2016 рр. (сплачено 5194,15), склала 2040,53 грн. (аркуші справи 31-35).

Таким чином, станом на 01.06.2017, тобто на момент затримання автомобіля позивача працівниками УПП у місті Тернополі, у ФОП ОСОБА_3 по платежу 71040000 існувала недоїмка по сплаті єдиного внеску, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до квитанції №0.0.778234041.2 від 02.06.2017 ОСОБА_3 самостійно сплачено в користь Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області заборгованість в сумі 2400,00 грн.; призначення платежу зазначено: ЄСВ для ФОП, у т.ч., спрощена система оподаткування (аркуш справи 30).

Після сплати позивачем заборгованості Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області подано заяву від 02.06.2017 №12086/7/19-18-17 на адресу Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, в якій Тернопільська ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області просить повернути без виконання помилково надіслану до примусового виконання вимогу про сплату боргу №Ф-У54489-17 від 04.08.2016 на суму 4948,60 грн. (аркуш справи 13).

Відповідач у запереченнях (аркуш справи 49) зазначає, що в даній заяві допущено описку у підставі для повернення податкової вимоги без виконання як помилково надіслану, адже платником самостійно сплачено суму боргу відповідно до квитанції від 02.06.2017, призначення платежу: 101:2205422815:71040000:ЄСВ для ФОП у т.ч. спрощена система оподаткування; ОСОБА_3.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що доводи позивача стосовно протиправності дій відповідача є необґрунтованими та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Відповідно до квитанцій №60 від 06.06.2017 позивачем сплачено 720,00 грн. за доставку транспортного засобу на спеціальний майданчик за допомогою евакуатора та 10.00 грн. за послуги банку; та №61 від 06.06.2017 - 891,00 грн. за знаходження автомобіля на спеціальному майданчику та 10.00 грн. за послуги банку. (аркуш справи 14).

Таким чином, позивач стверджує, що незаконні дії відповідача призвели до спричинення йому матеріальної шкоди в загальній сумі 1631,00 грн. Які просить стягнути з відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 1176 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої, ніж передбаченої в частинах 1-5 цієї норми, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до частини 1 яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Отже, обов'язковими умовами відшкодування матеріальної шкоди згідно вказаних статей є неправомірність дій відповідного органу та наявність причинно-наслідкового зв'язку між такими діями та завданою шкодою. Тобто, відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1631,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено неправомірності дій відповідача, які зумовлюють наявність матеріальної шкоди.

З встановлених у справі обставин випливає, що відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України, а тому, вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) до Головного управління ДФС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 39403535, місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003) про визнання протиправними дій при формуванні вимоги про сплату боргу №Ф-У 54489-17 від 04.08.2016, передачі її до примусового виконання та невчасному повідомленні про відкликання, та про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1631,00 грн. - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2018 року.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.