Ухвала суду № 73099345, 30.03.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4689/18

Провадження № 6/161/142/18

У Х В А Л А

30 березня 2018 року місто ОСОБА_1

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Новаковської В.В.,

державного виконавця – Арсенюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника – керівника ТзОВ «Редакція газети «Віче-Інформ» ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним поданням, посилаючись на те, що на виконанні Другого відділу ДВС міста ОСОБА_1 знаходиться зведене виконавче провадження № 48754374 на загальну суму заборгованості 443320, 24 грн. щодо виконання:

- судового наказу № 161/1844/16ц, виданого 19.01.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ТзОВ «Редакція газети «Віче-інформ» на користь ОСОБА_4 заборгованості по заробітній платі в розмірі 40 022, 32 грн.,

- виконавчого листа № 161/17385/15ц, виданого 02.03.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ТзОВ «Редакція газети «Віче-інформ» на користь ОСОБА_5 компенсації за невикористану відпустку в сумі 5 000, 00 грн. та моральної шкоди в сумі 20 000, 00 грн., всього 25 000, 00 грн.,

- судового наказу № 161/360/16ц, виданого 04.03.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ТзОВ «Редакція газети «Віче-інформ» на користь ОСОБА_5 заборгованості по виплаті заробітної плати в сумі 18 615, 28 грн.,

- виконавчого листа № 161/15749/15ц, виданого 18.02.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ТзОВ «Редакція газети «Віче-інформ» на користь ОСОБА_6 заробітної плати за період з серпня 2014 року по 10 вересня 2015 року у розмірі 36 543, 00 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1 910, 64 грн., копенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням термінів їх виплати у розмірі 9 604, 98 грн., моральної шкоди в розмірі 10 000, 00 грн., всього 58 058, 62 грн.

- виконавчого листа № 161/17390/15ц, виданого 12.02.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ТзОВ «Редакція газети «Віче-інформ» на користь ОСОБА_4 копенсації за невикористану відпустку в сумі 5 000 грн., моральної шкоди в сумі 20 000, 00 грн., всього 25 000, 00 грн.

- виконавчого листа № 161/17383/15ц, виданого 11.02.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ТзОВ «Редакція газети «Віче-інформ» на користь ОСОБА_7 моральної шкоди в сумі 20 000, 00 грн.

- судового наказу № 161/19569/15ц, виданого 25.01.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ТзОВ «Редакція газети «Віче-інформ» на користь ОСОБА_7 заборгованості по виплаті заробітної плати в сумі 23 479, 20 грн.,

- виконавчого листа № 161/1575/15ц, виданого 21.01.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ТзОВ «Редакція газети «Віче-інформ» на користь ОСОБА_1 заробітної плати за період з травня 2014 року по 02 вересня 2015 року у розмірі 38 908, 68 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 3 714, 25 грн., копенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням термінів їх виплати у розмірі 13 222, 58 грн., моральної шкоди в розмірі 10 000, 00 грн., всього 65 845, 51 грн.,

- виконавчого листа № 161/17263/15ц, виданого 19.01.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ТзОВ «Редакція газети «Віче-інформ» на користь ОСОБА_8 заробітної плати за період з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року у розмірі 37 896, 88 грн., копенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням термінів їх виплати у розмірі 5 608, 12 грн., моральної шкоди в розмірі 10 000, 00 грн., всього 53 505, 00 грн.,

- наказу № 903/718/15-2 виданого 26.11.2015 року Господарським судом Волинської області про стягнення з ТзОВ «Редакція газети «Віче-інформ» в користь держави 2 638, 87 грн. судового збору;

-вимоги № Ю-1766-25 виданої 11.09.2015 року Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області про стягнення з ТОВ «Редакція газети «Віче-інформ» 111 155, 44 грн. боргу.

Державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику термін для добровільного виконання. Копії постанов надіслані сторонам виконавчого провадження. Рішення суду в добровільний термін не виконано. Державним виконавцем арештовано та описано рухоме майно, належне боржнику. Після реалізації автомобіля та іншого рухомого майна, стягнуті кошти перераховано стягувачам. Подано запити в органи та установи, що реєструють право власності та інші установи щодо надання інформації стосовно майна та грошових коштів, на які можна звернути стягнення. Згідно інформації, наданої на запити, за боржником не зареєстровано нерухомого майна. Актом державного виконавця від 02.02.2018 року встановлено, що за адресою місцезнаходження боржник фінансово-господарську діяльність не проводить, майна, на яке можна звернути стягнення, не виявлено. На виклики державного виконавця керівник товариства не з’являється. З інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово перетинав державний кордон України. Державний виконавець просить суд тимчасово обмежити керівника ТзОВ «Редакція газети «Віче-Інформ» ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, як особу, відповідальну за зобов’язаннями юридичної особи, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов’язань, покладених на нього зведеним виконавчим провадженням № 48754374 на загальну суму заборгованості 443 320, 24 грн.

В судовому засіданні державний виконавець подання підтримала, просила задовольнити.

Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що подання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікований ЗУ 11 вересня 1997 року) та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдувальні суспільним інтересам в демократичному суспільстві.

Виконання будь-якого рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а тому має відповідати вимогам ст. 6 Конституції про захист прав людини та основних свобод, якою гарантовано право на справедливий суд, що включає в себе обов'язкове виконання судового рішення.

Статтею 18 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно п.5 ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у тому випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

При цьому, під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею таких обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Другому відділі ДВС міста ОСОБА_1 перебуває зведене виконавче провадження № 48754374 на загальну суму заборгованості ТзОВ «Редакція газети «Віче-Інформ» 443320, 24 грн.

Як зазначено в правовій позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XIIта у п.18 ч. 3 ст.11 Закону № 606-XIV означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

На момент звернення до суду з поданням про обмеження у праві виїзду за межі України факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися із матеріалів виконавчого провадження.

Особа, яка має невиконані зобов'язання не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Оцінюючі надані докази в їх сукупності, судом встановлено, що в матеріалах подання відсутні докази на підтвердження викладених у ньому обставин, а саме: державним виконавцем не надано доказів умисного ухилення боржника від виконання зобов’язання.

Так, в надах суду матеріалах відсутні належні та допустимі докази, які підтверджували б отримання боржником постанов державного виконавця, викликів до державного виконавця, доказів, які підтверджують відсутність коштів та майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Крім того, матеріали подання не містить свідчень того, що керівник ТзОВ «Редакція газети «Віче-Інформ» має намір свідомо ухилятися від виконання судових рішень, а також факту його неодноразового перетинання кордоку України (долучені державним виконавцем докази стосуються зовсім іншої особи).

На противагу його доводів в матеріалах справи наявне письмове пояснення керівника ТзОВ «Редакція газети «Віче-Інформ» ОСОБА_3 від 22.03.2018 року з якого вбачається, що він довгий час хворіє, погано пересувається, за межі будинку не виходить.

Оскільки, звертаючись до суду, в порядку ст. 441 ЦПК України, із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні на свободу пересування, чого ним зроблено не було, зважаючи на те, що на момент звернення до суду із таким поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження, що також судом не встановлено, враховуючи те, що застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що подання необґрунтоване та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.33 Конституції України, ст.441 ЦПК України, ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника – керівника ТзОВ «Редакція газети «Віче-Інформ» ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.В. Черняк