Рішення № 73097040, 02.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2018Справа № 910/829/18Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 72 708,77 грн.

Представники сторін:

не викликались.

ВСТАНОВИВ:

26.01.2018 року до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 72 708,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незабезпеченням залізницею збереження вантажу (кокс домінний) в процесі перевезення, що завдало позивачу збитків на загальну суму 72 708,77 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.02.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

27.02.2018 р. до канцелярії суду відповідач подав заперечення на позовну заяву.

07.03.2018 р. до канцелярії суду позивач подав відповідь на відзив.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

25.12.2015 р. між публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (вантажовласник) та публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (виконавець) укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги № 1970/ДФ/10017 (далі - договір перевезення), предметом якого є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Так, згідно з п.п. 2.1-2.2 договору перевезення вантажовласник зобов'язується пред'являти виконавцю у визначені терміни місячні плани перевезень, заявку на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються, або прибувають на його адресу, а виконавець зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.

Згідно з п. 7.1 договору, за цим договором виконавець надає послуги на станціях Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" за умови наявності коштів на його особовому рахунку.

01.02.2016 р. між публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (постачальник) та приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) укладено договір № 245/108/16Сб, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти і оплатити коксову продукцію на умовах, передбачених цим договором.

На виконання умов договору, на підставі залізничної накладної № 53086369 від 26.11.2017 року за груповою відправкою на адресу позивача відправлено кокс доменний загальною масою 2472080 кг у 58 вагонах. Відправником вантажу є ПрАТ "АКХЗ".

30.11.2017 р. на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці були складені комерційні акти № 485604/1080, який свідчить про недостачу вантажу в вагоні № 53514576 в кількості 2 300 кг, № 485604/1081 про нестачу вантажу в вагоні № 56283476 в кількості 2850 кг, № 485604/1082 про недостачу вантажу в вагоні № 60361318 в кількості 3700 кг про що в досилковій накладні № 46242400 зроблено відповідну відмітку.

В комерційному акті № 485604/1080 зазначено, що навантаження у вагоні вище рівня бортів на 300-400 мм, «шапкообразне». Поверхня вантажу слабо маркована вапном однією повздовжньою смугою вагона з правоного боку, по руху поїзда, на 1-7 люками присутня виїмка на всю довжину вагона Х1000-1200ммХ500-600 мм вглиб вагона. На місці виїмки маркування відсутнє. Вагон у технічному стані справний.

В комерційному акті № 485604/1081 зазначено, що навантаження у вагоні вище рівня бортів на 400-500 мм, «шапкообразне». Поверхня вантажу маркована вапном однією повздовжньою смугою вагона з правоного боку, по руху поїзда, на 1-7 люками присутня виїмка на всю довжину вагона Х800-500мм вглиб вагона. На місці виїмки маркування відсутнє. Вагон у технічному стані справний.

В комерційному акті № 485604/1082 зазначено, що навантаження у вагоні вище рівня бортів на 300-400 мм, «шапкообразне». Поверхня вантажу слабо маркована вапном однією повздовжньою смугою вагона з правоного боку, по руху поїзда, на 1-7 люками присутня виїмка на всю довжину вагона Хвід600 на всю ширину вагона Х500-600 мм вглиб вагона. На місці виїмки маркування відсутнє. Вагон у технічному стані справний.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить стягнути з відповідача збитки, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 72 708,77 грн.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Стаття 224 ГК України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Як встановлено судом, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 72 708,77 грн. збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу (загальною вагою 8 850 кг (2 300 кг + 2850 кг + 3700) при перевезенні у вагонах № 53514576, № 56283476, № 60361318 за залізничною накладною № 53086369 від 26.11.2017 р..

Відповідно до статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 5 статті 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч. 2 статті 307 Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 2 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Як свідчать матеріали справи, складені комерційний акти № 485604/1080, № 485604/1081, № 485604/1082 за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855, а тому визнається судом належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній № 53086369 від 26.11.2017 р., фактичній масі вантажу, який перевозився у вагонах № 53514576, 56283476, 60361318.

Відповідно до ч. 3 статті 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Обставини, встановлені у комерційних актах щодо відсутності маркування вантажу не приймаються до уваги як підстава для відмови у позові, оскільки факт незбереження вантажу, прийнятого залізницею до перевезення, не з її вини не надано до матеріалів справи.

Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить для вантажів, які перевозяться у вологому стані: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, 1% маси, зазначеної в перевізних документах: кокс.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, викладена у заперечені на позовну заяву вих. № 2022/144 від 22.02.2018 р. щодо того, що позивачем не надано належним чином засвідчених документів розмір дійсної вартості втраченого вантажу, а саме: копії податкової накладної та доказів оплати рахунку, підписаної головним (старшим бухгалтером), оскільки позивачем долучено до матеріалів справи копію платіжного доручення № 4500004210 від 11.01.2018 р. та реєстр до нього із призначенням платежу: оплата по договору № 108/16Сб від 01.02.2016 р. рах. № 91784131 від 26.11.2017 р., рах. № 91824075 від 02.12.2017 за кокс доменний марки КДМ 1 в т.ч. ПДВ 20 500 000,00 грн., як доказ сплати позивачем вартості вантажу у повному обсязі.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем було здійснено розрахунок збитків (вартості недостачі вантажу) наступним чином:

Вартість недостачі у вагоні № 53514576 з урахуванням ПДВ становить:

Вага фактична з урахуванням вологості в рахунку-фактурі № 91784131 згідно сертифіката якості на вагон № 24162 становить 1 125,400 тн

Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить: 10809673,38 грн. (без ПДВ)*1,2:1125,400 тн. = 11 526,22 грн.

Вага згідно документа в полувагоні № 53514576 - 42 650 кг

Фактично виявилось - 40 350 кг.

Недостача - 2300 кг.

46650 кг*2% (природні втрати)= 853 кг вага полувагона з урахуванням природних втрат.

Недостача з урахуванням природних втрат становить: 2300 кг-853 кг = 1447 кг.

11 526,22 грн. * 1,447 тн. = 16678,44 грн.

Вартість недостачі у вагоні № 56283476 з урахуванням ПДВ становить:

Вага фактична з урахуванням вологості в рахунку-фактурі № 91784131 згідно сертифіката якості на вагон № 24162 становить 1 125,400 тн

Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить: 10809673,38 грн. (без ПДВ)*1,2:1125,400 тн. = 11 526,22 грн.

Вага згідно документа в полувагоні № 56283476 - 41 300 кг

Фактично виявилось - 38450 кг.

Недостача - 2850 кг.

41300 кг*2% (природні втрати)= 826 кг вага полувагона з урахуванням природних втрат.

Недостача з урахуванням природних втрат становить: 2850 кг-826 кг = 2024 кг.

11 526,22 грн. * 2,024 тн. = 23 329,07 грн.

Вартість недостачі у вагоні № 60361318 з урахуванням ПДВ становить:

Вага фактична з урахуванням вологості в рахунку-фактурі № 91784131 згідно сертифіката якості на вагон № 20125 становить 491,900 тн.

Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить: 4770389,99 грн. (без ПДВ)*1,2:491,900 тн. = 11 637,46 грн.

Вага згідно документа в полувагоні № 60361318 - 44 500 кг

Фактично виявилось - 40800 кг.

Недостача - 3 700 кг.

44500 кг*2% (природні втрати)= 890 кг вага полувагона з урахуванням природних втрат.

Недостача з урахуванням природних втрат становить: 3700 кг-890 кг = 2810 кг.

11637,46 грн. * 2,810 тн. = 32 701,26 грн.

З огляду на викладене та те, що публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" не забезпечило збереження вантажу (кокс домінний) в процесі перевезення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 72 708,77 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 129, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь приватного акціонерного товариства "Маріупольлсмький металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191129) збитки у розмірі 72 708 (сімдесят дві тисячі сімсот вісім) грн. 77 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий