Постанова № 73096142, 26.03.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

26.03.2018

642/5980/17

2-а/642/20/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 р. Ленінський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Проценко Л.Г.

за участю секретаря Канаєвої К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, щодо обчислення, призначення соціальних виплат та допомоги, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просив:

1) визнати протиправним та скасувати п.21 протоколу №85 від 18.08.2017р. рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум;

2) зобов'язати відповідача ХОВК подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів МОУ про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16-2 Законом України №2011-ХІІ від 20.12.1991р. (в редакції Закону №2004-VІІІ від 06.04.2017р.) у Порядку, затвердженому Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р. та Наказом МОУ №530 від 14.08.2014р.;

3) зобов'язати відповідача Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16-2 Законом України №2011-ХІІ від 20.12.1991р. (в редакції Закону №2004-VІІІ від 06.04.2017р.) у Порядку, затвердженому Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р. та Наказом МОУ №530 від 14.08.2014р. з урахуванням раніше виплаченої суми;

4) зобов'язати відповідача ХОВК подати звіт про виконання судового рішення протягом 15 днів з дня набрання ним чинності;

5) зобов'язати відповідача Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення протягом 45 днів з дня набрання ним чинності.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що листом від 06.09.2017р. ХОВК повідомив позивача про рішення Комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум від 18.08.2017р. протокол №85 п.21, відповідно до якого, Комісією МОУ прийнято рішення призначити позивачу одноразову допомогу з підстав встановлення позивачу інвалідності ІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності в сумі 275600 грн.

Позивач вважає, що вказане рішення щодо розміру нарахування одноразової грошової допомоги є протиправними. Оскаржуване рішення прийнято комісією 18.08.2017р. і на той момент Закон України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ діяв вже в редакції Закону №2004-VІІІ від 06.04.2017р. Згідно до п.1 та п.2 прикінцевих положень Закону від 20.12.1991р. №2011-ХІІ - дія цього закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Стосовно позивача до набрання чинності цим законом від 20.12.1991р. №2011-ХІІІ не було прийнято жодного рішення про призначенням йому одноразової грошової допомоги, а відтак дія Закону №2004-VІІІ від 06.04.2017р.розповсюджується на позивача, і йому одноразова грошова допомога повинна бути нарахована відповідно до пп. б) п.1 ст.16-2 Закону від 20.12.1991р. №2011-ХІІ в редакції Закону №2004-VІІІ від 06.04.2017р., яким передбачено розмір одноразової грошової допомоги 300-кратного прожиткового мінімуму.

Представник відповідача ХОВК подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що судом вже розглядалися аналогічні вимоги, та ХОВК направляв на адресу МОУ висновок, і справа в частині вимог до ХОВК підлягає закриттю в порядку ст.157 КАС України.

Представник відповідача МОУ подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що дії Міністерства Оборони України відповідають законодавству. Судом було встановлено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Дане рішення суду виконано у повному обсязі і рішенням комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, зафіксованим у п.21 протоколу засідання комісії від 18.08.2017р. №85 - призначено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності в сумі 275600 грн. Позивачем при поданні позову було невірно трактовані прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки позивач вважає, що п.2 Прикінцевих положень цього закону вказує що на нього повинні розповсюджуватися суми виплат цього Закону, однак це не відповідає дійсності, оскільки у вказаному п.2 передбачено коло осіб, на кого розповсюджується дія Закону, а не розміри одноразової грошової допомоги. Хоча вказаним Законом і було внесено зміни до ст.16-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та збільшено розміри одноразової грошової допомоги - пункт 2 ст.16-2 в новій редакції визначає, що одноразова грошова допомога призначається та виплачується залежно від ступеня встановленої інвалідності у розмірі, встановленому КМУ. Пункт 2 Прикінцевих положень цього Закону встановлює, що дія Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності Законом прийнято рішення про призначення та виплату одноразової допомоги. Пункт 3 Прикінцевих положень зобов'язує КМУ привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Таким чином, розмір допомоги, належної до виплати позивачу повинен був визначатися відповідно до абз.3 п.2 Постанови Уряду №975 від 25.12.2013р. (в редакції від 24.05.2017р.) - в порядку, що діяв на день виникнення права на таку допомогу.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 20.12.2017р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні у загальному порядку.

Представник позивача та представник відповідача МОУ в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи в їх відсутність.

Представник відповідача ХОВК в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Окрім письмових заперечень інших заяв або клопотань до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши письмові докази, оцінивши їх належність, допустимість, суд приходить до наступного.

Постановою Ленінського районного суду м.Харкова від 17.05.2017р. №642/482/17 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства Оборони України про визнання бездіяльності, дій та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано п. 13 протоколу №112 від 09.12.2016р. комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України. Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно доЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей) та Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги…..» затвердженого постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013р. Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат направити повторно висновок за формою (додаток 13 Наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України, щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанови КМУ N 975 від 25.12.2013 р. «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути висновок та документи подані Харківським військовим комісаріатом та вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги…..» затвердженого постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013р. та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017р. дана постанова залишена без змін.

Згідно з довідкою Харківського обласного МСЕК № 106527 серія 12 ААА від 15.12.2015 року позивачеві встановлено 2 групу інвалідності з 15.12.2015 року, яка настала внаслідок поранення, ЗЧМТ-контузії головного мозку і захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії. (а.с. 10).

Харківський обласний військовий комісаріат листом від 06.09.2017р. повідомив позивача ОСОБА_1 про рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум від 18.08.2017р. протокол №85 п.21, відповідно до якого, ОСОБА_1 призначено одноразову допомогу з підстав встановлення йому інвалідності ІІ групи 15.12.2015р. внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності в сумі 275600,00 грн. (а.с. 9)

Судом під час розгляду адміністративної справи №642/482/17 за позовом ОСОБА_1, було застосовано законодавство в редакції на дату виникнення спірних правовідносин.

Згідно з положенням підпункту «б» пункту 1 статті 16-2 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.

Пункт 9 статті 16-3 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Саме такий порядок призначення допомоги зазначено в рішенні суду №642/482/17, і дане рішення набрало законної сили.

В законодавство, що регулює спірні правовідносини було внесено зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» (від 06.04.2017 р. № 2004-VIII), зокрема:

1) текст статті 16-2 (Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») у викласти в такій редакції:

"1. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

2. Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року";

Даний Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Таким чином, пункт 2 ст.16-2 цього Закону безпосередньо визначає, що грошова допомога виплачується у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень цього Закону, встановлено, що його дія не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийняте рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні витрати відповідно до законодавства.

За пунктом 3 Прикінцевих положень цього Закону, Кабінету Міністрів України необхідно привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Таким чином, на позивача розповсюджується вимога про те, що допомога призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р. (в редакції від 24.05.2017р.) в абзаці 3 пункту 2 встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, - допомога що не була призначена, призначається і виплачується у встановленому законодавством порядку, яке діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пункт 3 абзацу 3 Порядку №975 встановлює, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Аналізуючи законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що розмір одноразової грошової допомоги повинний був бути розрахованим відповідно до норм законодавства в редакції на момент, встановлення позивачу інвалідності.

Крім цього, неможливо погодитись і з твердженням представника позивача відносно того, що дія Закону №2004-VIII від 06.04.2017 року розповсюджується на позивача і йому одноразова грошова допомога повинна бути нарахована відповідно до пп. б п.1 ст.16-2 Закону від 20.12.1991 року №2011-ХІІ в редакції Закону 2004-VIII від 06.04.2017 року, яким передбачено розмір одноразової грошової допомоги 300-кратного прожиткового мінімуму, враховуючи наступне.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII були внесені зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме:

у частині другій статті 16:

пункти 1 і 2 після слова "військовослужбовця" доповнено словами "(крім військовослужбовця строкової служби)";

пункт 3 після слів "загибелі (смерті)" доповнено словами "військовослужбовця строкової військової служби";

пункти 4 і 5 після слова "військовослужбовцю" доповнено словами "(крім військовослужбовців строкової служби)";

пункт 6 викладено в такій редакції:

"6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві".

Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2017 року.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 року №335 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» були внесені зміни до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, а саме:

3) у пункті 6:

у підпункті 1:

абзац перший після слова "військовослужбовцю" доповнити словами "(крім військовослужбовця строкової служби)";

в абзацах другому - четвертому слова "на дату встановлення інвалідності" замінити словами і цифрою "на 1 січня календарного року";

у підпункті 2:

абзац перший після слова "військовослужбовцю" доповнити словами "(крім військовослужбовця строкової служби)";

в абзацах другому - четвертому слова "на дату встановлення інвалідності" замінити словами і цифрою "на 1 січня календарного року";

у підпункті 3:

абзац перший викласти в такій редакції:

"3) військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному чи резервісту під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі:";

Відповідно до п.2 цієї постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 року №335, ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2017 року.

У зв'язку з цим, з 01.01.2017 року розміри виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю строкової служби, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, у розмірі:

120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності I групи;

90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи;

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач проходив сама строкову військову службу у Збройних силах СРСР з 10.11.1980 року до 23.10.1982 року та був військовослужбовцем строкової військової служби.

Згідно Довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 187524 від 13.12.2013 року, позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а відповідно до Довідки МСЕК № 106527 серія 12 ААА від 15.12.2015 року під час повторного огляду, позивачеві підвищено групу інвалідності до ІІ групи з тих самих причин.

Враховуючи вищевикладене вбачається, що у разі застосування до позивача Закону №2004-VIII від 06.04.2017 року, то розмір одноразової грошової допомоги позивачу повинен бути встановлений у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, як це передбачено підпунктом 3 п.6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (в редакції від 24.05.2017 року, яка застосовується з 01.01.2017 року).

Враховуючи вищевикладене, вимоги та доводи позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Тому, рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум викладене у пункті 21 від 18.08.2017р. протоколу №85 про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з підстав встановлення йому інвалідності ІІ групи 15.12.2015р. внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб - є законним, обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-9, 77, 244-246 КАС України, ст.ст. 11, 94, 159-163, 167, 186, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст. 16, 16-2, 16-3 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядком «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги…..» затвердженим постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013р., суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, щодо обчислення, призначення соціальних виплат та допомоги - відмовити.

Постанова може бути оскаржена сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя Л.Г. Проценко