Ухвала суду № 73096042, 23.03.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/14775/17

Провадження № 6/638/197/18

23.03.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Подус Г.С.

з участю: секретаря - Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в :

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. звернувся до суду з даним поданням, мотивуючи його тим, що на виконанні Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича перебуває виконавче провадження №55822099 на загальну суму стягнення з нарахуванням розміру суми стягнення, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, всього 3278770,46 грн. з примусового виконання виконавчого листа №638/14775/17 виданий 05.02.2018 документ видав Дзержинський районний суд м. Харкова, про: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики від 02.06.2010 року у сумі еквівалентній 100 тисяч доларів США, 3 % річних у сумі 19 тисяч 250 доларів США, всього в сумі в сумі еквівалентній 119250 доларів США, що на час пред'явлення позову складає 3209446 гривень. (АСВП №55822099 постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2018 року).

Постанова про відкриття виконавчого провадження, яка була надіслана 16.02.2018 року рекомендованим листом, боржником отримано особисто 27.02.2018 року, що підтверджується роздруківкою з Укрпошти.

На вимогу приватного виконавця, протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження, в порушення вимог п.3 ч.5 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження», боржником декларацію про доходи та майно не надано.

За відомостями Державної фіскальної служби України, на ім'я боржника відкриті розрахункові рахунки в банківській установі, однак кошти по рішенню суду не сплачує. Приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Відповідно до відповіді з УПФУ, боржник отримує офіційний дохід на підприємстві, однак кошти по рішенню суду не сплачує.

Відповідно до відповіді Регіонального сервісного центра, на ім'я боржника зареєстровані транспортні засоби, які оголошено в розшук.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на ім'я боржника зареєстровано право власності на наступне майно:

-Квартира, 3 кімнатна, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1. Загальна площа ( кв.м.): 67,8, житлова площа(кв.м): 47,0

-Нежитлові приміщення підвалу №ХVI, XXI в літ. «А-4» загальною площею 67,2 кв.м., адреса нерухомого майна: АДРЕСА_4. Загальна площа (кв. м.): 67,2 кв. м.

-Квартира за адресою: АДРЕСА_2

За відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місяця проживання встановлено, що боржник - ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, а за виконавчим документом адреса реєстрації вказана АДРЕСА_3.

За повідомленням Державної міграційної служби України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії FG №143053 від 20.04.2017 року.

Враховуючи, що рішення не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, приватний виконавець просить суд, встановити тимчасове обмеження ОСОБА_2 за кордон.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до висновку, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.1994 «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»(з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання рішення суду.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов'язання, то до виконання зобов'язань або розв'язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове за-тримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Крім того, слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

З матеріалів, долучених до подання не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України, оскільки подання обґрунтовується лише перебування останньої у статусі боржника.

Таким чином, судом не встановлено фактів, що ставлять під загрозу питання примусового виконання судового рішення та потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України.

Факт ухилення від виконання зобов'язань повинен бути доведений виконавцем. Таких доказів суду не надано.

За таких обставин, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд не знаходить підстав для задоволення подання.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. ст. 441 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: