Ухвала суду № 73094858, 30.03.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1330/17

Номер провадження 1-кп/623/156/2018

У Х В А Л А

іменем України

30 березня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області,

в складі: головуючого судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Красилі І.І.,

захисника Міщенко І.І., Шведова Т.А.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ізюм Харківської області в режимі відеоконференції між Ізюмським міськрайонним судом Харківської області та Харківською установою виконання покарань № 27, кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 березня 2017 року за № 12017220320000387 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

В підготовче судове засідання не з'явився потерпілий ОСОБА_4

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 відмовився від захисника Міщенко І.І., мотивуючи тим, що він бажає, щоб його захист здійснював захисник Щведова Т.А., з яким укладено договір про надання правової допомоги.

Прокурор, захисники, інші учасники судового провадження проти задоволення клопотання обвинуваченого не заперечували.

Відповідно до ст. 46 КПК України заміна одного захисника іншим може мати місце в будь-якій стадії процесу і не тягне відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено.

Відповідно до ст. 54 ч.ч. 1, 2 КПК України обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, враховуючи, що бажання обвинуваченого відмовитися від захисника Міщенко І.І. є добровільним, та заміна захисника є правом обвинуваченого, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого про заміну захисника підлягає задоволенню.

01 квітня 2018 року строк запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_3 на досудовому слідстві та продовжений ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30 січня 2018 року, закінчується.

Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 в умовах Харківської установи виконання покарань № 27, на строк 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений та його захисник стосовно клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 заперечували, вважали, що прокурором порушено порядок вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачений ст. 199 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом П цього кодексу.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує, що судовий розгляд кримінального провадження не розпочатий, обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, вчинив злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, проживає у цивільному шлюбі, має міцні соціальні зв'язки - мати, цивільна дружина, вів своє господарство, офіційно не працює.

Однак наявні ризики, передбачені п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі обвинувачений ОСОБА_3, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення - злочину, тобто обґрунтованість підозри.

Не може продовження терміну утримання обвинуваченого під вартою бути застосовано і з тієї причини, що у справі, на думку обвинувачення, очікується призначення покарання у вигляді позбавлення свободи (рішення «Панченко проти Росії», рішення «Ілійков проти Болгарії», рішення «Летіли проти Франції», рішення «Худойоров проти Росії», рішення «Рохліна проти Росії»).

Сторона захисту вважає, що на даний час немає підстав стверджувати про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою.

Відповідно до п.4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97 ВР кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, мас право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Відповідно до ст. 5 Конвенції кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків та відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "с" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Це ж положення відображено в ч.ч. 4 та 5 ст. 28 КПК України, а саме кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Слоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обгрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обгрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Таким чином, зважаючи на правову позицію, викладену в рішенні Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», відповідно до якої при розгляді клопотанні про обрання або ж продовження строку тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги сторони захисту.

На даній стадії розгляду кримінального провадження судом встановлено обставин, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, і є доцільність змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 на цілодобовий домашній арешт, До такого висновку суд прийшов з наступних підстав: у обвинуваченого є хвора мати якій він допомагав вести господарсто, позитивні характеристики з місця проживання, шкода потерпілому відшкодована потрепілий не має до обвинуваченого ні моральних ні матеріальних претензій.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, суд вважає, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно змінити з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на два місяці.

Керуючись ст.ст. 314, 315 ч. 3, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Проведення підготовчого судового засідання відкласти на 09 годину 30 хвилин 15 травня 2018 року.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити:

Замінити обвинуваченому ОСОБА_3 захисника Міщенко І.І. на захисника Шведову Т.А., яка діє на підставі свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю № 310 від 22.04.2003 року, виданого Харківською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його мешкання, а саме: АДРЕСА_1, строком на 60 днів з 30 березня 2018 року до 28 травня 2018 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати до суду, прокурора, за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі Ізюмського району Харківської області, без дозволу суду, прокурора.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3. залишати місце проживання: АДРЕСА_1.

Доручити виконання ухвали Ізюмському ВП ГУНП в Харківській області, для чого негайно направити її копію для здійснення відповідного контролю за обвинувачченим ОСОБА_3

Обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який тримається в умовах Харківської установи виконання покарань № 27, звільнити з під варти.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу направити на виконання до Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти цієї ухвали можуть бути включенні до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Суддя: П.П.Винниченко