Ухвала суду № 73093337, 27.03.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/196/18 Головуючий у суді І-ї інстанції Рачкелюк Ю. В.

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду Іванов Д. Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2018 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Іванова Д.Л.,

суддів Ремеза П.М., Бондарчука Р.А.,

при секретарі Верещагіній В.В.,

за участю прокурора Добрової Н.І.,

захисника-адвоката Дем’яненко Т.О.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому кримінальне провадження № 12016120150000842 від 28 жовтня 2016 року стосовно ОСОБА_4 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні Захожої О.А. та захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката Дем’яненко Т.О. на вирок Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2017 року, яким:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 27 грудня 2006 року Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг за ст..69, ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із конфіскацією майна;

- 23 вересня 2009 року Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст..71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць із конфіскацією майна;

- 25 січня 2010 року Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг за ч.2 ст.185, ст..395 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць;

- 05 лютого 2014 року Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ст..71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці;

- 06 лютого 2014 року Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці;

- 12 березня 2014 року Жовтневим районним судом м. Кривий Ріг за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці;

- 20 березня 2014 року Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 4 місяці;

- 22 квітня 2014 року Долгінцевським районним судом м. Кривий Ріг за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці. Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року ОСОБА_4 звільнений умовно-достроково, невідбутий строк 9 місяців 3 дні,

визнано винуватим та засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, ОСОБА_4, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України, ОСОБА_4, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком повністю приєднано не відбуту частину покарання, призначеного за вироком Долгінцевського районного суду м. Кривий Ріг від 22 квітня 2014 року та призначено остаточно призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 9 місяців 3 дні.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, ОСОБА_4 у строк відбування покарання, призначеного за даними вироком, зараховано строк його попереднього ув'язнення, а саме з 10 лютого 2017 року по 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалено про стягнення з ОСОБА_4 на користь потерпілих ОСОБА_6 4553,25 грн. в рахунок відшкодування завданої майнової та 1000,00 грн. моральної шкоди.

Ухвалено про стягнення з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_7 2000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Ухвалено про стягнення з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в розмірі 2137,80 грн.

Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено питання про речові докази.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб та незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, за таких обставин.

Так, 28 жовтня 2016 року близько 11:00 години ОСОБА_4, умисно, з корисливих мотивів, діючи повторно, цілеспрямовано, будучи раніше судимим за злочини майнового характеру та маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, за допомогою викрутки, яку заздалегідь взяв з собою, шляхом відтиску метало-пластикового вікна, проник в середину домоволодіння АДРЕСА_2, який належить потерпілій ОСОБА_8 та таємно викрав ноутбук «Lenovo Z 585».

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 6599,45 грн.

Крім того, 30 жовтня 2016 року в ранковий час, ОСОБА_4, умисно, з корисливих мотивів, діючи повторно, цілеспрямовано, будучи раніше судимим за злочини майнового характеру та маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, за допомогою викрутки, яку заздалегідь взяв з собою, шляхом відтиску метало-пластикового вікна, проник в середину домоволодіння АДРЕСА_3, який належить потерпілій ОСОБА_9 та таємно викрав грошові кошти у сумі 9000 гривень та 300 доларів США.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, 31 жовтня 2016 року в ранковий час, ОСОБА_4, умисно, з корисливих мотивів, діючи повторно, цілеспрямовано, будучи раніше судимим за злочини майнового характеру та маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, за допомогою викрутки, яку заздалегідь взяв з собою, шляхом відтиску метало-пластикового вікна, проник в середину домоволодіння АДРЕСА_4, який належить потерпілій ОСОБА_6 та таємно викрав ноутбук «Asus K53U-SX» та каблучку з золота 585 проби, вагою 2 грами.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4553, 25 грн.

Крім того, 01 листопада 2016 року, близько 13:00 години, ОСОБА_4, умисно, з корисливих мотивів, діючи повторно, цілеспрямовано, будучи раніше судимим за злочини майнового характеру та маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, за допомогою викрутки, яку заздалегідь взяв з собою, шляхом відтиску метало-пластикового вікна, проник в середину домоволодіння АДРЕСА_5, який належить потерпілій ОСОБА_10 та таємно викрав: обручку з золота 585 проби, вагою 4 грами, обручку з золота 585 проби, вагою 3 грами, каблучку з золота 585 проби, вагою 3,41, каблучку з золота 585 проби, вагою 4,29 грами, підвіску з золота 585 проби, вагою 1,3 грами, 4 -и іконки з золота 585 проби, вагою 1 грам кожна, сережки з золота 585 проби, вагою 3 грами, а також грошові кошти у сумі 6000 грн.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 21 535 грн.

Крім того, 06 грудня 2016 року, в ранковий час, ОСОБА_4, умисно, з корисливих мотивів, діючи повторно, цілеспрямовано, будучи раніше судимим за злочини майнового характеру та маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, проник в середину домоволодіння АДРЕСА_6, який належить потерпілій ОСОБА_11 та таємно викрав планшет марки «Tablet» модель «pc jeka jk 103» чорного кольору, мобільний телефон марки «Lenovo» модель «A 850», чорно кольору та грошові кошти в сумі 100 грн.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 4059,33 грн.

Крім того, 24 грудня 2016 року, в період часу 07 год. 25 хв. по 10 год. 15 хв., ОСОБА_4 разом з ОСОБА_12 на автомобілі «Opel Tigra» державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_12 прибули до с.Куцівка Новгородківського району Кіровоградської області. Приїхавши на вул.. Привокзальна, діючи умисно за попередньою змовою між собою, об'єднанні єдиним злочинним умислом, попередньо розподіливши ролі між собою, таким чином, що ОСОБА_12 залишився біля домоволодіння спостерігати за обстановкою, а ОСОБА_4, через незачинену хвіртку проник на територію домоволодіння ОСОБА_7 що розташоване за адресою с. Куцівка вул. Привокзальна, 11 та шляхом віджиму метало-пластикового вікна проник до житлового будинку, звідки таємно викрав гладкоствольну одноствольну мисливську рушницю Мосберг 12-го калібру, гладкоствольну одноствольну мисливську рушницю МЦ 2112 МР 12-го калібру та з сараю садовий секатор німецького виробництва.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 разом з ОСОБА_12 зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 21178 грн.

Крім того, 15 січня 2017 року, в період часу з 16:50 год. до 17:20 год., ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, цілеспрямовано, будучи раніше судимим за злочини майнового характеру та маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, перебуваючи на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_7, знайшов ключ від вхідних дверей будинку на шафі, під навісом при вході, проник в середину домоволодіння, яке належить потерпілому ОСОБА_13 та таємно викрав грошові кошти в сумі 250 доларів США та 1400 грн., 1 пару сережок, виготовлених із золота 585 проби, загальною вагою 6 грам, 1 пару сережок, виготовлених із золота 583 проби, загальною вагою 5 грам, вісім зубних коронок, виготовлених із золота 958 проби, загальною вагою 8 грам, 1 хрестик, виготовлений із золота 583 проби, вагою 1 грам та два ланцюжки, виготовлених із золота 583 проби, загальною вагою 4 грами.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 29115,94 грн.

Крім того, 28 січня 2017 року, близько 11:00 години, ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, цілеспрямовано, будучи раніше судимим за злочини майнового характеру та маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, за допомогою ключа, який попередньо знайшов у недобудові на території домоволодіння, проник в середину домоволодіння АДРЕСА_8, який належить потерпілому ОСОБА_14 та таємно викрав грошові кошти в сумі 8180 грн.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 8180 грн.

Крім того, 28 січня 2017 року, близько 11:30 години, ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, цілеспрямовано, будучи раніше судимим за злочини майнового характеру та маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, відчинивши двері, які були попередньо не зачинені, проник в середину домоволодіння АДРЕСА_9, який належить потерпілій ОСОБА_15 та таємно викрав ланцюжка, виготовлений з золота 585 проби, вагою 3 грами.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 1788, 97 грн.

Крім того, 03 лютого 2017 року, приблизно о 10:00 годині, ОСОБА_4, разом з ОСОБА_12, на автомобілі «Opel Tigra», державний номерний знак НОМЕР_2, з метою вчинення крадіжки прибули до с. Митрофанівка Новгородківського району Кіровоградської області. Приїхавши на АДРЕСА_10, діючи умисно за попередньою змовою між собою, об'єднанні єдиним злочинним умислом, шляхом відтиску метало-пластикового вікна проникли на територію домоволодіння ОСОБА_16, де виявили грошові кошти в сумі 9000 грн. Але саме в цей момент до домоволодіння повернулася ОСОБА_16, у зв'язку з чим, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 вилізли через вікно спальної кімнати та не вчинили всіх дій, які вважали за потрібне для вчинення крадіжки грошових коштів у сумі 9000 грн., з причин що не залежать від них.

Крім того, 06 лютого 2017 року, в період часу з 09:00 до 13:00 години ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, цілеспрямовано, будучи раніше судимим за злочини майнового характеру та маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, відчинивши двері за допомогою ключа, який попередньо знайшов у верхньому одязі, що знаходився у прибудові до домоволодіння, проник в середину домоволодіння АДРЕСА_11, який належить потерпілій ОСОБА_17 та таємно викрав грошові кошти у сумі 2970 доларів США.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_17 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичних обставин цієї справи, правильність висновків суду та юридичну кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4, просить змінити вказаний вирок районного суду через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яке виразилось у тому, що суд зарахувавши ОСОБА_4, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання, призначеного за даним вироком, термін його попереднього ув'язнення, а саме з 10 лютого 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, не зарахував обвинуваченому строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Крім того, суд в порушення ст..374 КПК України в резолютивній частині вироку не зазначив «початок строку відбування покарання».

Також, судом при ухваленні вироку було допущено описку у вступній частині вироку, а саме «ухвалою Синельниківського міського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016 року ОСОБА_4 звільнено умовно-достроково на 9 місяців 6 днів», а відповідно до ухвали наявної в матеріалах провадження «ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.05.2016 року ОСОБА_4 звільнено умовно-достроково на 9 місяців 3 дні».

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат Дем’яненко Т.О. просить змінити вирок місцевого суду в частині призначення покарання, а саме виключити з вироку таку обтяжуючу обставину, як за попередньою змовою групою осіб, призначивши покарання із застосуванням ст..70.71 КК України у виді 4 років позбавлення волі та змінити в частині зарахування строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання, вказуючи, на те, що суд неправильно застосував положення ч.5 ст.72 КК України, а саме повинен був зарахувати в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 10 лютого 2017 року по день набрання вироком законної сили, а не до 20 червня 2017 року, як вказано в оскаржуваному ним вироку.

Зазначає, що Закон України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року, який набрав чинності 21 червня 2017 року не можна застосовувати до ОСОБА_4, оскільки злочин був вчинений у жовтня 2016 року, тобто до набрання чинності цим законом, а тому дія цього закону на ОСОБА_4 не поширюється.

Крім того, вказує, що обвинувачений в судовому засіданні в суді першої інстанції зазначав, що крадіжки він вчиняв сам, без ОСОБА_12, а тому таку обтяжуючу обставину, як за попередньою змовою группою осіб необхідно виключити.

Також, адвокат стверджує, що ОСОБА_4 призначено занадто суворе покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 9 місяців 3 дні, так як ОСОБА_4 зареєстрував шлюб та бажає почати нове життя, а тому просить пом'якшити покарання із застосуванням ст. ст.70,71 КК України до 4 років позбавлення волі, приєднавши частково не відбуте покарання за попереднім вироком.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника адвоката Дем’яненко Т.О., обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката Дем’яненко Т.О., які підтримали скаргу адвоката та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката Дем’яненко Т.О. задоволенню не підлягає за таких підстав.

За змістом положень ч.1 та 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 та ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб та незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, в апеляційних скаргах адвокатом та прокурором не оспорюється, у зв'язку з чим відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України відсутні підстави для визнання апеляційним судом кваліфікації неправильною.

Аналіз матеріалів кримінального провадження свідчить, що під час судового розгляду не допущено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування вироку ( ч.2 ст. 412 КПК України) і могли б вплинути на правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 як і на правильність кваліфікації його дій за ч.3 ст. 185 та ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

В даному випадку, суд першої інстанції, діючи в межах пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення ( ч.1 ст. 337 КПК ) дійшов правильного висновку про його винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 та ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, який в період часу з жовтня 2016 року по лютий 2017 року неодноразово заволодів майном потерпілих, яким розпорядився на свій власний розсуд, для задоволення власних потреб.

Такий висновок місцевого суду, на думку колегії суддів, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на зібраних у справі й детально досліджених в судовому засіданні доказах в їх сукупності та взаємозв'язку, яким суд дав належну та об'єктивну оцінку.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції в оскаржуваному вироку зазначив про те, що враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких злочинів, особу ОСОБА_4, який характеризується посередньо, ніде не працює, який раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності.

Обставини, які пом'якшують ОСОБА_4 покарання,судом не встановлено.

Обставини, які обтяжують ОСОБА_4 покарання, судом не встановлено.

Згідно роз'яснень п.п. 1,3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись засад покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, тощо).

Положеннями ч. 2 ст. 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, його особи, який будучи неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, будучи звільнений від відбування покарання за попереднім вироком, знов вчинив, умисні, тяжкі, кваліфіковані кримінальні правопорушення проти власності, ніде не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обвинувачений ОСОБА_4, як особа представляє суспільну небезпеку, а його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката Дем’яненко Т.О. щодо неправильного застосування Закону про кримінальну відповідальність, апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки Законом України «Про внесення зміни до Кримінального Кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» за № 2046-VIII від 18 травня 2017 року, до ч.5 ст.72 КК України були внесені зміни, визначено, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у ч.1 ст..72 КК України. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Даний закон вступив в дію 21 червня 2017 року, тому за вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, про те, що суд першої інстанції правильно, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зарахував обвинуваченому ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме починаючи з 10.02.2017 року по 20.06.2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки протягом вказаного терміну він перебував під вартою в місцях попереднього ув'язнення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги адвоката щодо неправильного обчислення кінцевого строку попереднього ув'язнення, у строк відбування покарання, а саме застосування положень ч.5 ст.72 КК України є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним.

Разом з тим, апеляційні вимоги прокурора стосовно застосування положень ч.5 ст.72 КК України з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили є законними та обґрунтованими, оскільки відповідно до вищезазначеного закону обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно зарахувати в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Крім того, в вступній частині вироку районного суду виправити описку, а саме «ухвалою Синельниківського міського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016 року ОСОБА_4 звільнено умовно-достроково на 9 місяців 6 днів», замінити «ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.05.2016 року ОСОБА_4 звільнено умовно-достроково на 9 місяців 3 дні».

Доводи апеляційної скарги адвоката Дем’яненко Т.О. про те, що при призначенні покарання, судом першої інстанції не в повній мірі враховано покази обвинуваченого ОСОБА_4 стосовно того, що крадіжки він вчиняв один, а не за попередньою змовою з ОСОБА_12 є безпідставними, оскільки ці покази судом враховані, про що змістовно зазначено в оскаржуваному вироку і визнані такими, що не узгоджуються з матеріалами кримінального провадження та суперечать показам потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20

В даному випадку, колегія суддів вважає, що суд, за сукупністю вироків, призначив ОСОБА_4 покарання, в межах санкції ч.3 ст.185 КК України, яке є справедливим і відповідає цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Захожої О.А. - задовольнити.

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_4- адвоката Дем’яненко Т.О. - залишити без задоволення.

Вирок Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2017 року стосовно ОСОБА_4 - змінити.

У вступній частині вироку слова «Синельниківського міського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року звільнений умовно - достроково на 9 місяців 6 днів» замінити словами «Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року звільнений умовно-достроково на 9 місяців 3 дні».

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня його затримання, а саме з 10 лютого 2017 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, ОСОБА_4 в строк відбування покарання, призначеного за даним вироком, зарахувати строк його попереднього ув'язнення, а саме з 10 лютого 2017 року по 20 червня 2017 року (включно) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по 27 березня 2018 року з розрахунку один попереднього увязнення за один день позбавлення волі.

У решті вказаний вирок стосовно ОСОБА_4 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк, з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області Іванов Д.Л.