Ухвала суду № 73091807, 26.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/335/18 Справа № 213/441/18 Головуючий у 1 й інстанції - Доповідач - Піскун О.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача Піскун О.П.

суддів: Крот С.І., Живоглядової І.К.

за участю секретаря судового засідання Баглик О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Буліч Наталі Володимирівни, яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_3, із змінами та доповненнями, на ухвалу слідчого судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018040610000123 щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 яка народилася в смт. Широке Широківського Дніпропетровської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК,

за участю:

прокурора Климко О.А.

захисника Чернеша Д.С.

підозрюваної в режимі

відеоконференціїї ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА :

В апеляційній скарзі захисник Буліч Н.В. просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід, не пов'язаний із обмеженням її волі.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СВ Інгулецького ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Гайдук К.М. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_3 до 26 квітня 2018 року включно, з визначенням застави у розмірі 1 350 000 грн.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прийшов до висновку про наявність обставин, передбачених ч. 1 ст 194 КПК, та достатньої підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК, тобто у скоєнні умисного, особливо тяжкого злочину з корисливих мотивів, відсутність у неї міцних соціальних зв'язків в місці її проживання, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває. Оцінюючи в сукупності всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, суд прийшов до висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник Буліч Н.В. посилається на необґрунтованість ухвали слідчого судді. Вважає, що відсутні підтвердження наявності заявлених ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК. Стверджує, що її підзахисна злочину не вчиняла, а тому не має на меті переховуватися від органів досудового слідства та суду, також відсутні будь-які інші кримінальні провадження щодо неї, раніше не судима, має постійне місце проживання, отримує аліменти, займається вихованням дитини. Крім того, захисник звертає увагу, що ОСОБА_3 незаконно тримали в Широківському відділі поліції з 24 лютого 2018 року по 25 лютого 2018 року, не маючи при цьому статус підозрюваної або затриманої особи. Вважає даний запобіжний захід є занадто суворим та до підозрюваної необхідно застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із обмеженням волі.

Крім того, в доповненнях до апеляційної скарги сторона захисту просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою клопотання слідчого залишити без задоволення, в обґрунтування яких зазначає, що слідчий суддя не навів жодного доказу про наявність обґрунтованої підозри, ним не враховано, що всупереч п. 1, 3 ч. 1 ст. 91 КПК не встановлені обставини вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, відсутність навіть приблизної грошової оцінки золотої підвіски та докази її приналежності ОСОБА_7 Також суд першої інстанції не врахував наявність у підозрюваної міцних соціальних зв'язків, у тому числі неповнолітньої дитини на її утриманні, відсутності в неї судимостей.

В судовому засіданні захисник Чернеш Д.С. та підозрювана ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу захисника із змінами та доповненнями та з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати з постановленням нової ухвали, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваної запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилався на її безпідставність та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною другою статті 177 КПК передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ч. 1 ст. 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею не були дотримані належним чином, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні, є частково обґрунтованими. Внаслідок чого ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали в суді апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК, а також про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 5 КПК, у зв'язку з чим до неї слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігти заявленим ризикам. Однак з таким висновком апеляційний суд не може погодитися в повній мірі, з огляду на наступне.

З матеріалів судового провадження слідує, що слідчий звернувся до суду із клопотанням, мотивуючи його тим, що ОСОБА_3 підозрюється у тому, що вона в період часу з серпня до жовтня 2017 року включно, працюючи доглядальницею у ОСОБА_8 та перебуваючи в його будинку викрала грошові кошти готівкою в сумі 50 000 доларів США і золоту підвіску 585 проби, що належать ОСОБА_7, а також грошові кошти готівкою в розмірі 60 000 доларів США, які належать ОСОБА_9, утримуючи викрадене майно при собі з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись ним на власний розсуд.

25 лютого 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК, яке виразилося у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в особливо великих розмірах.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, колегія суддів зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 року наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Так, апеляційний суд вважає, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК, що підтверджуються, зокрема, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 23.02.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.02.2018 року, який пояснив про відомі йому обставини щодо здійснення крадіжки її колишньою дружиною ОСОБА_3 грошових коштів у ОСОБА_7 за місцем його мешкання, про що розповіла йому сама ОСОБА_3, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 Теймур-огли від 23.02.2018 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 23.02.2018 року та іншими доказами, долученими до клопотання слідчого.

З огляду на вищевикладене, доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК є необґрунтованими та повністю спростовуються матеріалами справи. Водночас, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_3 підозри.

Згідно клопотання слідчого та ухвали суду першої інстанції метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігти ризикам, передбаченим пунктам 1, 2, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Перевіряючи доводи на наявність зазначених ризиків, апеляційний суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК не доведені стороною обвинувачення та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_3 раніше не судима та до кримінальної відповідальності не притягувалася, що спростовує схильність до вчинення нових злочинів. Крім того, як і в клопотанні слідчого, так і в судовому засіданні прокурором не наведено належних обґрунтувань про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК.

Водночас, колегія суддів погоджується про доведеність існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, враховуючи тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винуватою в інкримінованому злочині, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, однак стороною обвинувачення не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти даному ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, у зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання слідчого є частково обґрунтованим, а щодо підозрюваної можливо застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Також, відповідно до ст. 178 КПК України, апеляційний суд при обранні виду запобіжного заходу, враховує вагомість доказів, які є достатніми для підозри ОСОБА_3 про її причетність до вчинення вказаного злочину, тяжкість покарання, її вік, міцність соціальних зв'язків, у тому числі на утриманні неповнолітньої дитини, що також підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, також наявність постійного місця проживання та реєстрації, відсутності судимостей, та вважає, що для нівелювання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, можливо застосувати щодо підозрюваної більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт з покладенням на неї відповідних процесуальних обов'язків.

Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя та суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу, у зв'язку з чим доводи сторони захисту про неповне встановлення обставин кримінального правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК є передчасними з огляду на початкову стадію кримінального провадження та підлягають перевірці на стадії судового розгляду.

Щодо доводів апеляційної скарги про незаконне тримання у відділі поліції з 24 лютого 2018 року по 25 лютого 2018 року, не маючи при цьому статус підозрюваної або затриманої особи, не підтверджені матеріалами справи, а також такі докази не надані і в судовому засіданні стороною захисту.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі із змінами та доповненнями, а також в судовому засіданні, є частково обґрунтованими, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 181, 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника Буліч Наталі Володимирівни, яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_3, із змінами та доповненнями - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018040610000123 щодо підозрюваної ОСОБА_3 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Інгулецького ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Гайдук К.М. у кримінальному провадженні № 12018040610000123 від 23.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 26 квітня 2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, чи суду;

- цілодобово не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

- носити електронний засіб контролю.

Підозрювану ОСОБА_3 звільнити з-під варти.

Ухвалу суду направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

___ _______ ______

О. П. Піскун С.І. Крот І.К. Живоглядова