Постанова № 7308264, 03.12.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-6735/09/0470

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 грудня 2009 року 16 година 46 хвилин м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Чабаненко С.В. при секретарі - Кошляк Ю.В. за участю представника позивача - Колісник Т.В. представника відповідача - Шульга К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Віра» Закритого акціонерного товариства швейно-торгової фірми «Дніпро» до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про визнання незаконними та скасування вимоги № Ю-131 від 03.03.2009 та рішення № 181 від 03.03.2009, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дочірнього підприємства «Віра» Закритого акціонерного товариства швейно-торгової фірми «Дніпро» до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська з вимогами:

- визнати незаконною вимогу Управління Пенсійного фонду України в

Індустріальному районі про сплату боргу № Ю-131 від 03.03.2009 року;

- визнати незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України в

Індустріальному районі № 181, від 03.03.2009 р. про застосування фінансових санкцій;

- скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному

районі про сплату боргу № Ю-131 від 03.03.2009 року;

- скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному

районі № 181, від 03.03.2009 р. про застосування фінансових санкцій.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у період з 10.02.2009 року по 27.02.2009 рік Управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська проводилася планова перевірка фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Віра» Закритого акціонерного товариства швейно-торгової фірми «Дніпро» (далі - ДП «Віра»). За результатами цієї перевірки був складений акт № 18 від 27 лютого 2009 року.

У висновках акту № 18 відображено донарахування страхових внесків за період з 01.01.2005 року по 01.01.2009 року на суму 10 328,68 грн. Ця сума була донарахована як страхові внески за ставкою 32, 3 % (2005 рік), 31,8 % (2006 рік), 33,2 % (2007 рік), (за 2008 р розбіжностей немає) на фонд оплати праці і страхові внески за ставкою 4%.

ДП «Віра» не нараховувало збір в ПФУ по ставці 32, 3 % (2005 рік), 31,8 % (2006 рік), 33,2 % (2007 рік), (за 2008 р розбіжностей немає) на фонд оплати праці і страхові внески за ставкою 4%, оскільки в 2005 - 2008 роках обрало спрощену систему обліку, оподаткування та звітності. У зв'язку з цим ДП «Віра» платило податки, збори і обов'язкові платежі відповідно до Указу Президента України від 03.07.98 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення у яких зазначив, що Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.1998р. регулює податкові правовідносини. Суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, згаданим Указом звільнені від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а не від сплати страхових внесків. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування - платіж, який статтею 14 Закону України «Про систему оподаткування» віднесено до загальнодержавних податків та зборів, сплачується в порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з розділом 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність з вказаним Законом дія інших законів та нормативно-правових актів може застосовуватись лише в частині, що не суперечить Закону. Тому положення статті Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суперечить Закону і не застосовується.

Позивач всупереч Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у формі місячної звітності до Пенсійного фонду України (додаток 23) не відображало фактичні витрати на оплату праці найманих працівників та відповідно не відображало суми нарахованих страхових внесків, які підлягають нарахуванню на зазначені витрати (32 %, 32,3 %,31,8%, 33,2% від нарахованого ФОП).

У своїй звітності підприємство відображало лише суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та допомоги по тимчасовій непрацездатності, з яких здійснюється відрахування страхових внесків до Пенсійного фонду (тобто 1-2 %, 0,5 - 2 % від нарахованого ФОП).

За актом перевірки №18 від 27.02.2009 за період -з 01.01.2005 року по 01.01.2009 року донараховано страхових внесків на суму 10328,68 грн.

Твердження ДП «Віра», що 06.02.2009, 09.02.2009, 10.02.2009 воно донарахувало на рахунок Пенсійного фонду недоїмку зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2005,2006,2007 роки у повному обсязі є невірним.

Так 06.02.2009, 09.02.2009, 10.02.2009 на рахунок Пенсійного фонду надійшли від ДП «Віра» вказані кошти, які зараховані на особовий рахунок підприємства як переплата. Але це було перерахування (дебет) коштів, а не донарахування (кредит). До картки особового рахунку як кредитова операція страхові внески декларуються або згідно наданих підприємством звітів, або згідно акту перевірки.

Враховуючи вищевикладене, управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська позовні вимоги Дочірнього підприємства «Віра» Закритого акціонерного товариства швейно-торгівельної фірми «Дніпро» не визнає і просить, суд, в позові відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 10.02.2009 року по 27.02.2009 рік Управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська проводилася планова перевірка фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Віра» Закритого акціонерного товариства швейно-торгової фірми «Дніпро». За результатами цієї перевірки був складений Акт № 18 від 27 лютого 2009 року

Про результати планової перевірки Дочірнього підприємства «Віра», код за ЄДРПОУ 31076415 з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.01.2005 до 01.01.2009 року.

У висновку Акту зазначено, що в результаті перевірки ДП «Віра» на підставі звітних даних та наданих бухгалтерських документів встановлені порушення вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів до органів Пенсійного фонду. На підставі облікових даних, зазначених у відомостях нарахування заробітної плати за кожний місяць і звірених з даними у звітах, виявлені заниження фонду оплати праці в 2005р., на який нараховуються внески за ставкою 32,3% на суму 16423,28 грн., заниження фонду оплати праці в 2006р., на який нараховуються внески за ставкою 31,8% на суму 13455,81 грн.(з урахуванням коригування директору Котенко А.С. за квітень-грудень 2005, січень-березень 2006 р. у сумі 3400,08 грн.), заниження фонду оплати праці в 2007 р., на який нараховуються внески за ставкою 33,2 % на суму 2287,06 грн.

За період з січня 2005 року по грудень 2008 року по нарахуванню страхових внесків виявлені порушення.

Загальна сума відхилення (заниження) у 2005р. становить 5304,72 грн., у 2006р.-4264,65 грн., (з урахуванням коригування директору Котенко А.С. за квітень-грудень 2005, січень-березень 2006 р. у сумі 1095,52 грн.), у 2007 р.-759,30 грн.

Документами, які підтверджують наявність порушень, є: відомості нарахування заробітної плати за 2005, 2006, 2007р.

Платником порушено п.6 ч.2 ст.17, ст.19, п.2.статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 № 1058-ІУ, п.1 ст.2, п.І.ст.4 Закону України від 26.06.97 р. № 400/97 - ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», зі змінами та доповненнями та пп. 4.1 розділу 4 та пп. 5.1.1, 5.1.2, 5.1.3 п. 5.1 розділ 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, затвердженої Постановою правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, зі змінами та доповненнями.

В результаті перевірки позивачу донараховано страховіх внесків на загальну суму 10328,68 грн.

Ця сума була донарахована як страхові внески за ставкою 32, 3 % (2005 рік), 31,8 % (2006 рік), 33,2 % (2007 рік), (у 2008 році розбіжностей немає) на фонд оплати праці і страхові внески за ставкою 4%.

З висновками вищезазначеного Акту Дочірнє підприємство «Віра» не погодилось і підписало його із запереченнями.

За результатами планової перевірки фінансово-господарської діяльності ДП «Віра» відповідач направив позивачу вимогу про сплату боргу № Ю-131 від 03 березня 2009 р. - недоїмки зі страхових внесків у розмірі 10328,68 грн.

Крім того, Рішенням відповідача № 181 від 03 березня 2009 року про застосування санкцій за донарахування органом ПФУ сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків була визначена фінансова санкція щодо ДП «Віра» в сумі 18 937,05 грн., яка розрахована за результатами перевірки ДП «Віра» відповідно до п.4. ч.9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-УІ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У межах адміністративного оскарження, передбаченого Порядком розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-2, позивач узгоджував вимогу про сплату недоїмки і оскаржував рішення про застосування фінансових санкцій до відповідача та до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Однак, за результатами оскарження, Пенсійним Фондом було відмовлено у задоволенні скарг позивача.

Суд проаналізувавши матеріали справи зазначає, що ДП «Віра» не нараховувало збір в ПФУ по ставці 32,3 % (2005 рік), 31,8 % (2006 рік), 33,2 % (2007 рік), на фонд оплати праці і страхові внески за ставкою 4%, оскільки в 2005 - 2008 роках обрало спрощену систему обліку, оподаткування та звітності. У зв'язку з цим ДП «Віра» платило податки, збори і обов'язкові платежі відповідно до Указу Президента України від 03.07.98 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Відповідним Указом № 727 суб'єктам малого підприємництва надано право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів по єдиному податку, встановлені ставки єдиного податку, визначені база і об'єкти оподаткування, терміни і порядок сплати єдиного податку і коло осіб, на які дія Указу не розповсюджується.

Пункт 6 Указу № 727 передбачає, що суб'єкт малого підприємництва, що сплачує єдиний податок, не є платником певних видів податків та зборів (обов'язкових платежів) у тому числі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Суб'єкти малого підприємництва платять внески на загальнодержавне пенсійне страхування у складі єдиного податку - 42% від перерахованих підприємством сум єдиного податку.

Указ № 727 має силу закону, так як прийнятий в особливому порядку: відповідно до положень п. 4 Розділу XV «Перехідних положень» Конституції України. Відповідно до п.4 розділу XV Конституції України Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України ... укази з економічних питань, не врегульованих законами (в даному випадку щодо оподаткування діяльності суб'єктів малого підприємництва) прийняттям Закону України від 09.07.2003 p. № 1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) з Указу № 727 не було виключено положення про те, що частина єдиного податку перераховується до Пенсійного фонду України. Таким чином, суб'єкти малого підприємництва не повинні платити в ПФУ двічі: пенсійні внески за ставкою 32% від фонду оплати праці згідно Закону № 1058 і відрахування від єдиного податку у розмірі 42% згідно Указу № 727.

Пенсійний фонд України посилається на те, що відповідно до ч.6 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Однак заміна сплати звичайних податків сплатою єдиного податку відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» є одним з напрямів державної підтримки малого підприємництва. Відповідна заміна не є ні пільгою в оподаткуванні, ні звільненням від сплати податків. Вона є лише одним із способів сплати страхових внесків шляхом їх справляння у складі єдиного податку. Адже абз. 7 п. 2 Указу № 727 передбачає, що відділення Державного казначейства на наступний день після надходження засобів перераховують суми єдиного податку, зокрема, в Пенсійний фонд України у розмірі 42 %. Тобто Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» визначає механізм сплати збору на загальнодержавне пенсійне страхування шляхом проведення відрахувань з сум єдиного податку до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.1. ч.8 Прикінцевих положень Закону № 1058 до набрання чинності закону про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених Законом № 1058 та в розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР, для відповідних платників збору. Відповідно до Закону № 400/97-ВР розміри ставок збору визначаються диференційовано, в залежності від категорії платників і об'єкта оподаткування ст. 4 Закону.

Також Указом № 727 передбачено перерахування в ПФУ 42% від суми єдиного податку (обов'язок держказначейства). Таким чином, оскільки платники єдиного податку не є платниками збору, вони в силу п.1. ч.8 прикінцевих положень Закону № 1058, не є платниками страхових внесків.

Крім того, Закон України № 1058 не має пріоритету перед Указом № 727, оскільки Указ № 727 був прийнятий відповідно до положень п. 4 Розділу XV «Перехідних положень» Конституції України і діє до прийняття Верховною Радою відповідного закону з цих питань. Прерогативу має Указ № 727 як спеціальний акт, а Закон № 1058 хоч і був прийнятий пізніше, але є загальним актом. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не регулює питання застосування спрощеної системи оподаткування і звітності, тому Указ Президента України № 727 не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і підлягає застосуванню.

Незважаючи на вищевикладене, 06.02.2009 р., 09.02.2009р., 10.02.2009 р. ДП «Віра» донарахувало на рахунок Пенсійного Фонду недоїмку зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005, 2006 і 2007 роки у повному обсязі для збереження страхового стажу найманих працівників ДП «Віра», що підтверджується платіжними дорученнями: № 18 від 06.02.2009р. в сумі 4710,19 грн., № 19 від 09.02.2009р. в сумі 585,90 грн., № 20 від 10.02.2009р. в сумі 309,96 грн. Однак відповідачем в ході перевірки підприємства позивача була проігнорована дана обставина.

Крім цього, в судовому засіданні позивачем підтверджено, що на момент проведення перевірки у позивача відсутня недоїмка по страхових внесках.

За несвоєчасну сплату страхових внесків передбачено застосування фінансових санкцій відповідно до п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Однак враховуючи те, що на момент перевірки недоїмка по підприємству фактично була відсутня, застосування фінансових санкцій суперечить вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином суд вважає, що рішення № 181 від 03.03.2009р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків та вимога про сплату боргу № Ю-131 від 03.03.2009р. винесені відповідачем у відношенні позивача неправомірно та підлягають скасуванню.

Проте, позивач у своїх вимогах просить визнати рішення про застосування фінансових санкцій № 181 від 03.03.2009р. та вимога про сплату боргу № Ю-131 від 03.03.2009р. незаконними.

Відповідно до п.п.1 ч.3 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно п.п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Таким чином вимоги позивача в частині визнати рішення про застосування фінансових санкцій № 181 від 03.03.2009р. та вимога про сплату боргу № Ю-131 від 03.03.2009р. незаконними не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позов Дочірнього підприємства «Віра» Закритого акціонерного товариства швейно-торгової фірми «Дніпро», підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статями 2, 9, 11, 18, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Віра» Закритого акціонерного товариства швейно-торгової фірми «Дніпро» до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про визнання незаконними та скасування вимоги № Ю-131 від 03.03.2009 та рішення № 181 від 03.03.2009 задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про сплату боргу № Ю-131 від 03.03.2009 .

Визнати неправомірною та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська № 181 від 03.03.2009 про застосування фінансових санкцій.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Повний текст постанови викладений 09.12.2009 року.

Суддя С.В.Чабаненко