Постанова № 73076751, 29.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 рокусправа № 804/4580/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий - суддя-доповідач ОСОБА_1

судді: Іванова С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (суддя – Ільков В.В., м. Дніпро) у справі №804/4580/17 за позовом ОСОБА_2 до відділу Держгеокадастру у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, наказу та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 17 липня 2017 року звернувся до суду з позовом до відділу Держгеокадастру у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі – відповідач-1), Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі – відповідач-2), третя особа - ОСОБА_3, згідно з яким, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо внесення змін у відомості земельної ділянки кадастровий номер 1225084300:001:0075, дата реєстрації 16.11.2015 року;

- зобов’язати відповідача-1 скасувати запис про внесені зміни про відомості земельної ділянки кадастровий номер 1225084300:001:0075, дата реєстрації 16.11.2015 року, а саме запис від 13.05.2017 року № 003 та запис від 13.05.2017 року № 004 про: проект землеустрою від 07.10.2015 року ТОВ «Верхньодніпровське землевпорядне підприємство», ОСОБА_4, відомості про інших суміжних землекористувачів з категорією землі – пасовища, підпис власника/користувача ОСОБА_3;

- визнати протиправним наказ відповідача-2 № 4-48/15-17-СГ від 17.07.2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_3 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка розташована на території Микільської ради, Солонянського району, Дніпропетровської області за кадастровим номером 1225084300:001:0075.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що наказом від 03.09.2015 року за №4-97/27-15-СН Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Микільської ради Солонянського району Дніпропетровської області площею 2,0 га із цільовим призначенням (01.03) – для ведення особистого селянського господарства. Однак, не зважаючи на вищевказане наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 20.10.2015 року №4-786/27-15-СГ ОСОБА_3 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, а наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.07.2017 року № 4-4803/15-17-СГ було затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 зазначеної земельної ділянки у власність.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що позивач пропустив строк реєстрації земельної ділянки передбачений законом. Земельна ділянка перебувала у державній власності, у зв’язку із чим Державним кадастровим реєстратором Відділу відповідно до п. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний Земельний кадастр» було внесено зміни до Державного земельного кадастру від 13.05.2017 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, що призвело до прийняття рішення без урахування усіх обставин справи. Крім того, зазначає про те, що відповідач-2 протиправно не затвердив проект землеустрою позивача за відсутності державної експертизи, оскільки діюче законодавство виключає обов’язок державної експертизи проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства при безоплатній передачі у власність громадян.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача-2 та третьої особи, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 22.07.2015 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Микільської ради Солонянського району Дніпропетровської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації.

Наказом від 03.09.2015 року за № 4-97/27-15-СН Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Микільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, орієнтованою площею 2,0 га із цільовим призначенням (01.03) – для ведення особистого селянського господарства (а.с. 11).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агровектор Плюс», у відповідності до укладеного між товариством та позивачем договору на розроблення проекту землеустрою №47С/09/15 від 28.09.2015 року, було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту на території Микільської ради Солонянського району Дніпропетровської області та згідно з Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.09.2015 року № 4-97/27-15-СГ надано на погодження до відділу Держгеокадастру у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

13.11.2015 року відділом Держгеокадастру у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було розглянуто проект та надано висновок № 232, з якого вбачається, що відділ погоджує проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 на території Микільської ради Солонянського району Дніпропетровської області.

На виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.09.2015 року № 4-97/27-15-СГ, 16.11.2015 року у Державному земельному кадастрі було зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 1225084300:001:0075, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-12029230622015 (а.с.12-13).

17.11.2015 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про затвердження документації щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка розташована на території Микільської ради, Солонянського району, Дніпропетровської області.

Однак, 25.12.2015 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом № П-530/0-699/31-15 позивачу було повернуто проект землевпорядної документації, оскільки проект підлягає доопрацюванню та у відповідності до ст.9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проект підлягає обов’язковій державній експертизі, тому проект землевпорядної документації не було затверджено (а.с.136).

У відповідності до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 20.10.2015 року № 4-786/27-15-СГ ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області орієнтованою площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства.

13.05.2017 року державним реєстратором відділу Держгеокадастру у Солонянському районі було внесено відомості про те, що земельна ділянка, кадастровий номер 1225084300:001:0075, дата реєстрації 16.11.2015 року, проект землеустрою від 07.10.2015 року ТОВ «Верхньодніпровське землевпорядне підприємство», ОСОБА_4, та має інших суміжних землекористувачів з категорією землі – пасовища.

У подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.07.2017 року № 4-4803/15-17-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2.0 га, яка розташована на території Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області (а.с.78).

Правомірність дій відповідача-1 щодо внесення змін у відомості земельної ділянки кадастровий номер 1225084300:001:0075, дата реєстрації 16.11.2015 року та законність і обґрунтованість наказу відповідача-2 №4-4803/15-17-СГ від 17.07.2017 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відносини сторін у сфері Державного земельного кадастру регулюються Законом України «Про Державний земельний кадастр» №3613-VI від 07.07.2011, зі змінами (далі - Закон № 3613-VI).

Повноваження органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, закріплені в статті 7 Закону № 3613-VI.

Згідно зі статтею 9 Закону № 3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина перша).

Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення) (частина восьма).

Відповідно до статті 15 Закону № 3613-VI до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 30 Закону № 3613-VI передбачено, що для державних кадастрових реєстраторів інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених цим Законом, надається в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно зі статтею 16 Закону № 3613-VI земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Статтею 20 Закону № 3613-VI встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Відповідно до статті 24 Закону № 3613-VI державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку (частина перша).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина друга).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування наданий дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності) (частина третя).

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації (частина п'ята).

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки (частина восьма).

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (частина дев'ята).

Як вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором відділу Держгеокадастру у Солонянському районі внесено відомості відносно державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 1225084300:001:0075, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер 1225084300:001:0075, дата реєстрації 16.11.2015 року, проект землеустрою від 07.10.2015 року ТОВ «АГРОВЕКТОР ПЛЮС», ОСОБА_5 (а.с.12).

17.11.2015 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про затвердження документації щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка розташована на території Микільської ради, Солонянського району, Дніпропетровської області.

Однак, 25.12.2015 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом № П-530/0-699/31-15 позивачу було повернуто проект землевпорядної документації, оскільки проект підлягає доопрацюванню та у відповідності до ст.9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проект підлягає обов’язковій державній експертизі (а.с.136).

Відповідно до частини 10 статті 24 Закону № 3613-VI державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

поділу чи об'єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

13.05.2017 року державним реєстратором відділу Держгеокадастру у Солонянському районі внесено інші відомості відносно державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 1225084300:001:0075, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер 1225084300:001:0075, дата реєстрації 16.11.2015 року, проект землеустрою від 07.10.2015 року ТОВ «Верхньодніпровське землевпорядне підприємство», ОСОБА_4 (а.с.23).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.07.2017 року № 4-4803/15-17-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки кадастровий номер 1225084300:001:0075 у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2.0 га, яка розташована на території Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області (а.с.78).

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2017 року право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1225084300:001:0075 зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.79).

Підставою виникнення права власності є витяг Державного земельного кадастру виданого 13.05.2017 року відділом Держгеокадастру у Солонянському районі та наказ від 17.07.2017 року № 4-4803/15-17-СГ.

Тобто, наслідком вчинених дій та прийнятих рішень відповідачем-1 та відповідачем-2 стало зареєстроване у встановленому законом порядку право власності за особою, яка не є стороною у справі, яка розглядається.

Вирішення спору про правомірність дій відповідача-1 щодо внесення змін у відомості земельної ділянки кадастровий номер 1225084300:001:0075, дата реєстрації 16.11.2015 року та законність і обґрунтованість наказу відповідача-2 №4-4803/15-17-СГ від 17.07.2017 року, які стали підставою для виникнення права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1225084300:001:0075 за ОСОБА_3 впливає на зареєстроване право власності останнього.

Отже, позивач оскаржуючи дії відповідачів фактично не погоджується з набуттям ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1225084300:001:0075, що свідчить про наявність спору про право цивільне.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Отже, рішення суб’єктів владних повноважень, до яких належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, визнання незаконними рішень суб’єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи те, що наслідком оскаржуваних дій та рішень відповідачів стало виникнення цивільних правовідносин, а саме права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1225084300:001:0075, питання ж щодо правомірності таких дій та законності такого рішення належить розгляду за правилами цивільного судочинства.

У відповідності до п. 1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з п.3 ч.1 ст.215 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Враховуючи те, що цей спір не належить розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 грудня 2017 року скасувати, а провадження у справі – закрити, роз’яснивши позивачу право на звернення до суду цивільної юрисдикції для вирішення спірних відносин.

Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 315, статтями 238, 321, 327, 329 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року – скасувати, а провадження у справі №804/4580/17 - закрити.

Роз’яснити ОСОБА_2, що розгляд цієї справи віднесено до суду цивільної юрисдикції.

Повернути ОСОБА_2 сплачену ним згідно з квитанцією №174687023 від 24.05.2017 року суму судового збору у розмірі 1920 грн. та сплачену ним згідно з квитанцією №0.0.929420489.1 від 29.12.2017 року суму судового збору у розмірі 2880 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано суддями 29 березня 2018 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко