Постанова № 73076745, 29.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2018 рокусправа № 804/6419/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Малиш Н.І.

судді: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (суддя 1-ї інстанції Горбалінський В.В., дата ухвалення 05.12.2017р., місце ухвалення - м. Дніпро) у справі № 804/6419/17 за позовом Міністерства аграрної політики та продовольства України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

05.10.2017 року Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про накладення штрафу від 14 вересня 2017 року серії ВП № 53479131.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржена постанова з грубим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017р. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що оскаржена постанова відповідача прийнята з додержанням норм чинного законодавства, а позивач не навів у позову, які норми Закону України «Про виконавче провадження» порушені відповідачем.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити. Скарга обґрунтована відсутністю вини позивача, та посилання на те, що оскаржена постанова відповідача прийнята з грубим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якій зазначено, що оскаржена постанова прий1нята у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а позивачем не наведено будь-яких доводів порушення вказаних норм.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 21.02.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 804/13242/13-а про зобов’язання Міністерство аграрної політики та продовольства України вчинити дії.

24.02.2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України ОСОБА_1 за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Тепличний комбінат “Дніпровський” про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа у справі № 804/13242/13-а, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 53479131, якою боржника - Міністерство аграрної політики та продовольства України зобов’язано вчинити передбачені чинним законодавством дії щодо погашення Товариству з обмеженою відповідальністю “Тепличний комбінат “Дніпровський” в установленому законодавством порядку суми бюджетного відшкодування у розмірі 6625290,00 грн. в якості часткового відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів Товариства з обмеженою відповідальністю “Тепличний комбінат “Дніпровський”.

Вказаною постановою, п. 2, постановлено боржнику (позивачу) виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (ВП « 53479131).

06.03.2017 року Міністерство аграрної політики та продовольства України отримало вказану постанову та 16.03.2017 року звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України з листом, в якому просило державного виконавця звернутися до суду із заявою про роз’яснення судового рішення та зупинити виконання судового рішення. 07.04.2017 року Міністерство аграрної політики та продовольства України отримало відповідь, якою відмовлено у зверненні до суду із вказаною заявою.

14.04.2017 року Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулось до суду із заявою про роз’яснення судового рішення, проте 03.07.2017 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду в задоволенні заяви відмовлено.

14.09.2017 року державним виконавцем встановлено, що боржником станом на 14.09.2017 року судове рішення не виконано та винесено постанову про накладення штрафу ВП № 53479131, якою за невиконання судового рішення накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. на боржника - Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Не погодившись з прийнятою постановою державного виконавця від 14.09.2017 року у ВП № 53479131, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову встановив, що оскаржена постанова відповідача прийнята з додержанням норм чинного законодавства, а позивач не навів у позову, які норми Закону України «Про виконавче провадження» порушені відповідачем.

Колегія суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.

Частиною 1 ст. 18 вказаного Закону, встановлено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця в процесі здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 75 вказаного Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Враховуючи те, що позивачем не надано відомостей щодо виконання рішення суду та доказів поважності причин невиконання його, колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність оскарженої постанови відповідача.

Також заслуговує на увагу доводи відповідача, що знайшли відображення в рішенні суду першої інстанції, що позивачем не зазначається посилань, які норми Закону України «Про виконавче провадження» порушені відповідачем при прийнятті оскарженої постанови.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 271, 272, 287, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 804/6419/17 за позовом Міністерства аграрної політики та продовольства України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення державного виконавця – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова складена і підписана 29 березня 2018року.

Головуючий суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак