Постанова № 73076750, 27.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/124/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Губської Л.В. Собківа Я.М. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області, Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ФОП ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області, Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просив визнати протиправним рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_6, видане Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення начальника Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області від 01.04.2016р. про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_6

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Красилівська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Хмельницькій області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_7 з 30.06.2009р. по 30.06.2016р. перебував на обліку у Красилівській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області, з 02.06.2016р. по 16.10.2016р. перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, з 18.10.2016р. по теперішній час перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Красилівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Хмельницькій області було проведено перевірку дотримання вимог перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, за результатом якої складено Акт від 01.04.2016р. № 601/1701/НОМЕР_1.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення ФОП ОСОБА_6 умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 та абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України - наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

01.04.2016р. начальником Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_6, на підставі пп. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, Красилівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Хмельницькій області було проведено перевірку дотримання вимог перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, за результатом якої, складено Акт від 01.04.2016р. № 601/1701/НОМЕР_1.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення ФОП ОСОБА_6 умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 та абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України - наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Однак, згідно наявного в матеріалах справи листа ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 24.11.2016р. № Д1-В51/61-2114, кошти сплачені ФОП ОСОБА_6 28.08.2015р. в сумі 480 грн., у зв'язку з помилкою банку не надійшли до ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, а зараховані на рахунок неналежного отримувача. Помилка виявлена банком 26.09.2016р. та 27.09.2016р., кошти повернуто на розрахунковий рахунок позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сплата коштів до відповідного бюджету (місцевого бюджету) за самостійно узгодженим позивачем податковими зобов'язаннями була здійснена ним своєчасно, оскільки кошти (єдиний податок з фізичних осіб) хоч і не були перераховані на рахунок в органі казначейства, відкритий для сплати єдиного податку до бюджету, однак помилка ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не призвела до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок, та як наслідок до відповідного місцевого бюджету, а тому підстави вважати вказану суму сумою податкового боргу - відсутні.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Отже, враховуючи те, що причиною утворення податкового боргу слугувало невиконання (не проведення) ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» платіжних доручень позивача, якими ініційовано перерахування на користь Державного бюджету України сум єдиного податку, така несплата сум єдиного податку протягом двох послідовних кварталів не може бути підставою застосування до ФОП ОСОБА_6 відповідальності, передбаченої п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.

Колегією суддів також враховується, що, в силу положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, відповідач зобов'язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений Податковим кодексом України, чого зроблено ним не було.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта на наявність у ФОП ОСОБА_6 податкового боргу станом на перше число місяця двох кварталів послідовно, у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність обставин наявності у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що згідно положень п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 та абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, слугувало підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_6 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Губська Л.В. Собків Я.М.Повний текст постанови виготовлено 29.03.2018 року