Ухвала суду № 73075849, 30.03.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"30" березня 2018 р. Справа № 924/1163/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Павлюк І. Ю.

судді Демидюк О.О.

судді Савченко Г.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Селз", м.Хмельницький

на рішення господарського суду Хмельницької області

від 20.02.18 у справі № 924/1163/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт", смт.Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Селз", м.Хмельницький

про стягнення 1 565 322, 64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.02.2018р. у справі №924/1163/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Селз" про стягнення 1565322,64грн. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Селз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" 1423764,72грн. заборгованості, 141557,31грн. пені, 23479,83 грн. витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовлено.

Видано наказ.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Селз" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Листом №01-23/924/1163/17/1256/18 від 19.03.2018р., відповідно до п.п.17.3 та 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції діючій з 15.12.2017р.), матеріали справи було витребувано з господарського суду Хмельницької області.

29.03.2018р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/1163/17.

Однак, вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діє з 15.12.2017р.), до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В силу п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч.2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016р. №1801-VIII (в редакції чинній на момент подання позову), розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017р. складає 1600,00грн..

У відповідності до ст.2 Закону України "Про судовий збір", платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позову), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позову), за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

У відповідності до приписів підпункту 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній з 15.12.2017р. та на момент подання апеляційної скарги), судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно п.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній з 15.12.2017р. та на момент подання апеляційної скарги), якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як свідчать матеріали справи, при поданні апеляційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.02.2018р. у справі №924/1163/17 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Селз" повинно було сплатити судовий збір ((1423764,72грн. + 141557,31грн. (вимоги задоволені судом)) * 1,5% (позовна вимога майнового характеру) * 150%) у розмірі 35219,75грн..

Однак, до матеріалів апеляційної скарги скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Водночас, скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання, в якому останній просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктом 1 ч.2 ст.129 Конституції України та ст.7 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, учасників судового процесу поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Також, колегія суддів зазначає, що відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком господарського суду, яким суд користується враховуючи майновий стан сторони в кожному конкретному випадку.

Крім того, зважаючи на те, що скаржник нічого не зазначив та не надав будь - яких доказів в обґрунтування свого клопотання, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до розгляду апеляційної скарги по суті у справі, Рівненський апеляційний господарський суд має обґрунтовані сумніви щодо реальної можливості сплати судового збору заявником в установлений законом строк - до розгляду апеляційної скарги по суті.

Відтак, відсутні підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, передбачені ст.8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги).

Також слід зазначити, що згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013р. у справі "ОСОБА_2 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п.1 ст.6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п.31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013р. у справі "ОСОБА_2 проти України").

Отже, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати, залишати без руху позовну заяву (в т.ч. апеляційних скарг) заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no.28249/95 від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Селз" необхідно залишити без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.174, 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Селз", м.Хмельницький про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до розгляду апеляційної скарги по суті.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Селз", м.Хмельницький на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.02.18 у справі № 924/1163/17 залишити без руху.

3. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги та надати суду відповідні докази.

4. Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків в установлений строк, апеляційна скарга вважається неподаною та буде повернуто скаржнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.