Ухвала суду № 73074891, 30.03.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.03.2018 р., м.Львів Справа№ 914/553/18

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б.

розглянув матеріали позовної заяви:

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівське акціонерне товариство ім.Лесі Українки», м.Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгового підприємства «Полькотекс-Україна», м.Львів

до відповідача-2: ОСОБА_1, с.Сокільники, Львівська область

про: визнання правочину недійсним та витребовування майна з чужого володіння

Представники Учасників справи не викликались.

ВСТАНОВИВ:

28.03.2018р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Львівське акціонерне товариство ім.Лесі Українки» від 27.03.2018р.б/н (вх.№585/18) до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгового підприємства «Полькотекс-Україна», до відповідача-2: ОСОБА_1, про визнання правочину недійсним та витребовування майна з чужого володіння, а саме: визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу 8/25 часток нерухомого майна, укладений 24 березня 2015 року між Приватним акціонерним товариством «Львівське акціонерне товариство ім.Лесі Українки» та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство «Полькотекс-Україна», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2Я.Ю. зареєстрованого в реєстрі за №173; витребувати на користь Позивача майно – адміністративний корпус літ. А-2, загальною площею 103,5 кв.м., розташований за адресою: м.Львів, вул.Під Дубом, 7а з володіння ОСОБА_1.

До позовної заяви також додано ОСОБА_3 від 26.03.2018р. №118419538 з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта; тим особи: фізична особа; ПІБ ОСОБА_4, відповідно до якої, за номером запису про іпотеку 22658176 04.10.2017р. проведено державну реєстрацію договору іпотеки (серія та номер 2103, виданий 04.10.2017р.), де іпотеко держателем зазначено ОСОБА_5, іпотекодавцем – ОСОБА_1; предмет іпотеки: адміністративний корпус, позначений в технічній документації літерою А-2, загальною площею 103,5 кв.м, який розташований в будинку №7а по вул.Під Дубом у м.Львові; за номером запису про обтяження 22657781 04.10.2017р. зареєстровано вид обтяження: заборона на нерухоме майно; обтяжував – ОСОБА_6, особа, майно/права якої обтяжуються – ОСОБА_1.

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду, судом встановлено наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі ст.174 ГПК України, зважаючи на наступне.

1. Частина 3 ст. 56 ГПК України зазначає, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.60 ГПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна; довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Згідно ч.5 ст.164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч.8 ст.42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно ч.5 ст.91 ГПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Також, відповідно до пункту 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Позовна заява від 27.03.2018р.б/н (вх.№585/18) підписана представником ОСОБА_7ОСОБА_8. Проте, в порушення наведених вище вимог до позовної заяви додано копію довіреності від 22.03.2018р. на представника ОСОБА_8, яка жодним чином не посвідчена.

Згідно п.1 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

2. Згідно ч.1 ст.173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги; похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Проте, відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу; відповідачами є особи, яким пред’явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно п.6 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Відтак, одна з двох заявлених у позовній заяві вимог, а саме – позовна вимога до ОСОБА_1 про витребування на користь Позивача майна: адміністративного корпусу літ. А-2, загальною площею 103,5 кв.м., розташованого за адресою: м.Львів, вул.Під Дубом, 7а з володіння ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Крім того, з поданої Позивачем ОСОБА_3 та позовної заяви вбачається наявність спору щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов’язання, стороною якого є фізична особа.

Відповідно до ст.21 ГПК України не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Окрім того, згідно ч.4 ст 173 ГПК України не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, в порушення зазначених вимог законодавства Позивачем порушено правила об’єднання позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

При цьому, згідно ч.6 ст.173 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства; розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

З даного приводу суд зазначає, що в суду відсутні правові підстави до вирішення питання про роз’єднання позовних вимог, оскільки заявлені дві позовні вимоги підлягають розгляду в порядку різного судочинства, відтак, це не сприятиме виконанню завдання господарського судочинства; в суду відсутні правові підстави для виділення у самостійне провадження та подальшого розгляду позовної вимоги до ОСОБА_1 про витребування на користь Позивача майна: адміністративного корпусу літ. А-2, загальною площею 103,5 кв.м., розташованого за адресою: м.Львів, вул.Під Дубом, 7а з володіння ОСОБА_1.

При цьому суд також зазначає, що в суду відсутні правові підстави і до застосування передбачених ГПК України наслідків як щодо заяви, яка не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки такі наслідки, в силу вимог ч.1 ст.175 ГПК України, застосовуються не до окремої позовної вимоги з кількох заявлених вимог, а до всієї заяви.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про наявність правових підстав до повернення позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Львівське акціонерне товариство ім.Лесі Українки» від 27.03.2018р.б/н (вх.№585/18).

Суд звертає увагу Позивача, що відповідно до ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи вищевказане керуючись ст.ст. 2, 4, 20, 45, 173, 174, 234 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Львівське акціонерне товариство ім.Лесі Українки» 27.03.2018р. б/н (вх. №585/18) до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгового підприємства «Полькотекс-Україна», до відповідача-2: ОСОБА_1, про визнання правочину недійсним та витребовування майна з чужого володіння, а саме: визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу 8/25 часток нерухомого майна, укладений 24 березня 2015 року між Приватним акціонерним товариством «Львівське акціонерне товариство ім.Лесі Українки» та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство «Полькотекс-Україна», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2Я.Ю. зареєстрованого в реєстрі за №173; витребувати на користь Позивача майно – адміністративний корпус літ. А-2, загальною площею 103,5 кв.м., розташований за адресою: м.Львів, вул.Під Дубом, 7а з володіння ОСОБА_1.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Додатки: Позовна заява від 27.03.2018р.б/н (вх. №585/18) із доданими документами на 134 аркушах.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Фартушок Т. Б.