Ухвала суду № 73072500, 29.03.2018, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/1486/17

Провадження № 1-кп/323/28/18

УХВАЛА

іменем України

29.03.2018 р. м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді - Мінаєва М.М.,

суддів - Гуцал О.П., Смоковича М.В.,

при секретарі - Тахтаул А.Л.,

за участю

прокурора - Кравець І.А.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

перекладача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080000000037 від 08.02.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, не працевлаштованого, такого, що має середню спеціальну освіту, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 3 ст.15, п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28, ст. 348, ч. ч. 3, 4 ст.187, ч.1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 Федерації, громадянина ОСОБА_5 Федерації, неодруженого, не працевлаштований, такого, що має середню спеціальну освіту, зареєстрований за адресою: ОСОБА_5 Федерація, АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 3 ст.15, п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час дослідження письмових доказів по вказаному провадженню 29.03.2018 року захисник ОСОБА_3 заявив клопотання про визнання очевидно недопустимими доказами Протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо- та відеоконтролю особи від 09.08.2016 року та доданих до нього оптичних носіїв інформації (надалі - Протокол).

Клопотання захисника обґрунтовується тим, що вказана негласна слідча (розшукова) дія (надалі - НСРД) була проведена з порушенням встановлених КПК України правил втручання у приватне спілкування, оскільки під видом такого втручання була зафіксована розмова обвинуваченого ОСОБА_2 з працівником правоохоронного органу щодо обставин ймовірного вчинення ОСОБА_2 злочину, за підозрою у якому він був затриманий. При цьому таке спілкування відбувалось у публічному місці (в палаті Запорізької обласної клінічної лікарні), обвинувачений ОСОБА_2 усвідомлював, що розмовляє з працівником правоохоронного органу, розмова відбувалась за відсутності захисника та в умовах, коли ОСОБА_2 не мав можливості уникнути розмови, оскільки був тяжко поранений під час затримання, не міг самостійно пересуватись, а також зазнавав неналежного фізичного та психологічного впливу з боку працівників правоохоронних органів, які примушували його до самовикриття. На думку захисника, сукупність цих обставин вказує на те, що таке спілкування не було приватним в розумінні ч. 3 ст. 258 КПК України, а фактично було прихованим допитом підозрюваного, що тягне очевидну недопустимість Протоколу. Як наслідок, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, на яку посилається захисник, отримані в результаті таких процесуальних дій відомості не можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_2 клопотання захисника підтримав та пояснив, що перед зафіксованою у Протоколі розмовою особи, які представились працівниками контррозвідки СБУ, попередили його, що до нього з’явиться високопосадовець вказаного правоохоронного органу, що розмова з ним буде фіксуватись в порядку проведення НСРД, і що питання цієї особи він має надати свідчення проти себе. При цьому до ОСОБА_2 були застосовані погрози життю та здоров’ю, а також завдано фізичного болю, оскільки він був тяжко поранений, знаходився через це у безпорадному та уразливому стані. Побоюючись за своє життя та здоров’я, він був змушений погодитись на те, що йому запропонували. За фактом застосування до нього неналежних засобів впливу в подальшому він за допомогою захисника звернувся із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності відповідних осіб.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечувала, пославшись на те, що вказана НСРД була проведена на підставі відповідної ухвали слідчого судді апеляційного суду Запорізької області та в межах визначеного нею строку, і вже з цієї причини Протокол не може вважатись очевидно недопустимим доказом. Щодо стверджень обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника про застосування фізичного та психічного насильства не існує жодного судового рішення, яким би такі факти були встановлені, а тому ці доводи також не можуть братись до уваги.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши залучені стороною обвинувачення матеріали, зібрані на досудовому розслідуванні, суд приходить до такого.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одними з основних засад кримінального судочинства є верховенство права, законність, рівність перед законом і судом (ст. 7 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 1, ч 3 ст. 258 КПК України ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. При цьому спілкуванням є передання інформації у будь-які формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних та юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.

Стороною обвинувачення до матеріалів судового провадження надано ухвалу слідчого судді апеляційного суду Запорізької області від 19.07.2016 року, якою надано дозвіл на втручання у приватне спілкування підозрюваного ОСОБА_2 шляхом проведення відповідних НСРД строком на 60 днів, у зв’язку з доведеністю того, що в інший спосіб встановити механізм вчинення злочину, в якому ОСОБА_2 підозрювався.

Даний факт стороною захисту не заперечувався.

Таким чином, доказів порушень вимог КПК України щодо підстав чи порядку отримання дозволу на проведення НСРД щодо втручання у приватне спілкування ОСОБА_2 суду не надано.

Інші доводи захисника та обвинуваченого ОСОБА_2 стосуються змісту проведеної НСРД, обстановки та мети, з якою вона була проведена, що потребує дослідження змісту Протоколу та його оцінки з точки зору належності та допустимості як окремо, так і у сукупності з іншими доказами в порядку ст. 94 КПК України, тобто під час ухвалення вироку по суті обвинувачення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 86, 87, 89, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про визнання Протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо- та відеоконтролю особи від 09.08.2016 року та доданих до нього оптичних носіїв інформації очевидно недопустимими доказами.

Роз’яснити учасникам провадження, що питання про допустимість чи недопустимість вказаного протоколу з додатками буде вирішено судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті обвинувачення відповідно до ст. 94 КПК України.

Повний текст ухвали оголошений о 10 год. 00 хв. 30.03.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя (підпис) М.М. Мінаєв

Суддя: (підпис) ОСОБА_6

Суддя (підпис) М.В. Смокович