Рішення № 73072282, 23.03.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12922/17 2/335/378/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення основного боргу, трьох відсотків річних, втрати від інфляції, -

ВСТАНОВИВ:

ПозивачОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення основного боргу, трьох відсотків річних, втрати від інфляції, який уточнив під час розгляду справи. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30 травня 2016 року між ним та відповідачем було укладено додатковий договір про купівлю-продаж електричної енергії № 513304168_ДСГ, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного домогосподарства до договору про користування електричною енергією від 04.03.2013 року № 513304168 (далі - додатковий договір).

У відповідності до п.2.1. додаткового договору, уклавши цей додатковий договір, Споживач (позивач) взяв на себе зобов’язання продавати Енергопостачальнику (відповідачу) електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об’єктом електроенергетики (генеруючою установкою) приватного домогосподарства, сонячні панелі якої вмонтовані (встановлені) на даху будинку приватного домогосподарства, величина встановленої потужності якої становить 10 кВт, параметри якості якої відповідають державному стандарту ДСТУ 13109-97 «Норми якості електричної енергії в системах електропостачання загального призначення», а відповідач взяв на себе зобов’язання купувати у позивача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в терміни, передбачені цим додатковим договором.

Пунктами 3.2.1., З.2.6., 3.2.7. додаткового договору передбачено, що відповідач зобов’язаний: 1) купувати у позивача за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, електричну енергію в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством; 2) проводити розрахунки з позивачем за «зеленим» тарифом у порядку, визначеному розділом 5 цього договору; 3) надавати позивачу в терміни, обумовлені змістом п. 5.4 додаткового договору, підписані в двох примірниках, акти приймання-передавання товару (електричної енергії) та купівлі-продажу електроенергії. Позивач згідно з п. 3.3.1. додаткового договору має право на отримання оплати за відпущену відповідачу електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством.

Умовами і порядком оплати, закріпленим у Розділі 5 додаткової угоди, передбачено, що розрахунковим періодом для встановлення відповідачу розміру оплати виробленої електричної енергії з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного домогосподарства є календарний місяць. «Зелений» тариф для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики, що вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, та введені в експлуатацію, встановлюється відповідними постановами НКРЕКП. Сторони погодились, що в разі внесення змін НКРЕКП щодо порядку встановлення «зеленого» тарифу, проведення взаєморозрахунків сторонами здійснюється відповідно до цих змін. Відповідач щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим (чітко на 00 год. 00 хв.), фіксує показання приладу обліку. До 5 числа місяця наступного за розрахунковим, надає позивачу особисто або надсилає поштою звіт про покази приладу(ів) обліку, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії у відповідний період, який оформлений Актом приймання-передавання товару (електричної енергії) в двох примірниках, підписаних відповідачем. Уразі перевищення обсягів електричної енергії, згенерованої в мережу, над обсягами спожитої електроенергії, разом з Актом приймання-передавання товару (електричної енергії) відповідач надає позивачу ОСОБА_4 купівлі-продажу електроенергії в двох примірниках. Після підписання даних Актів, один екземпляр залишає собі позивач, а другий екземпляр повертає відразу або надсилає поштою на адресу відповідача не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, враховуючи термін поштового перебігу, для подальшого проведення розрахунків (згідно пунктів 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. додаткового договору).

У випадку неповернення або несвоєчасного повернення підписаних позивачем актів приймання-передавання товару (електричної енергії) та купівлі-продажу електроенергії до 10 числа або їх неповернення протягом місяця наступного за розрахунковим, оплата за даний розрахунковий період у строки, визначені п.5.8 цього Договору не проводиться. Оплата здійснюється постачальником електричної енергії після отримання актів приймання-передавання товару та купівлі-продажу на протязі 20 календарних днів з моменту отримання зазначених документів. У випадку підписання актів приймання-передавання товару (електричної енергії) із запереченнями та/або зауваженнями, обсяг електричної енергії, виробленої в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством за даний розрахунковий період вважається таким, що не підлягає оплаті до моменту обопільного погодження сторонами її фактичного обсягу, що підтверджується підписанням відповідного акту приймання-передавання товару (електричної енергії) без заперечень і зауважень та акту купівлі-продажу. У випадку підписання та повернення відповідачу актів не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, оплата здійснюється у терміни визначені п.5.8 цього договору. Якщо акти підписані після терміну, зазначеного у п.5.8 цього договору, оплата здійснюється на протязі 20 календарних днів з моменту підписання та отримання зазначених документів (у відповідності до п.п. 5.5., 5.6. додаткового договору).

Положеннями пунктів 5.7., 5.8., 5.12. додаткового договору встановлено, що відповідач має перераховувати суми, що направляються в рахунок оплати проданої позивачем електричною енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючою установкою приватного домогосподарства, на поточний рахунок позивача, зазначений у п.5.12. Оплата за продану електричну енергію, вироблену, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється відповідачем за «зеленим» тарифом, що встановлюється НКРЕКП, у термін - не пізніше 15 робочих днів після закінчення розрахункового періоду. Плату за придбану у позивача електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного домогосподарства, що перебуває у його власності чи на правах користування, відповідач перераховує на рахунок №29244825509100, відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, поповнення картки №4149625809400128 ОСОБА_3 (НОМЕР_1).

На виконання вищевказаних умов, між позивачем та відповідачем були підписані акти купівлі-продажу електроенергії за травень-вересень 2017 року (включно) на загальну суму 20648,12 грн., з яких відповідачем було сплачено на час звернення позивача до суду лише 2592,82 грн. за травень 2017 року.

Під час судового розгляду справи відповідачем було часто погашено заборгованість, у зв’язку з чим позивачем подано заяву про зміну розміру позовних вимог.

З урахуванням часткового погашення боргу станом на 27.03.2018 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 15129 грн. 24 коп. (основний борг).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 313 грн. 57 коп., і втрат від інфляції 1155 грн. 36 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та в заявах про зміну розміру позовних вимог.

Представник відповідача проти позовних вимог не заперечував, проте посилаючись на тяжкий фінансовий стан просив суд розстрочити виконання судового рішення на 12 календарних місяців, зі сплатою сум щомісячно рівними частинами. Також просив зменшити витрати на правову допомогу, вважаючи, що позивач при залученні адвоката не врахував вимоги ч. 4 ст. 137 ЦПК України щодо спів розмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

30 травня 2016 року між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір про купівлю-продаж електричної енергії № 513304168_ДСГ, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного домогосподарства до договору про користування електричною енергією від 04.03.2013 року № 513304168 (а.с. 8-11).

У відповідності до п.2.1. додаткового договору, уклавши цей додатковий договір, Споживач (позивач) взяв на себе зобов’язання продавати Енергопостачальнику (відповідачу) електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об’єктом електроенергетики (генеруючою установкою) приватного домогосподарства, сонячні панелі якої вмонтовані (встановлені) на даху будинку приватного домогосподарства, величина встановленої потужності якої становить 10 кВт, параметри якості якої відповідають державному стандарту ДСТУ 13109-97 «Норми якості електричної енергії в системах електропостачання загального призначення», а відповідач взяв на себе зобов’язання купувати у позивача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в терміни, передбачені цим додатковим договором.

Пунктами 3.2.1., З.2.6., 3.2.7. додаткового договору передбачено, що відповідач зобов’язаний: 1) купувати у позивача за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, електричну енергію в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством; 2) проводити розрахунки з позивачем за «зеленим» тарифом у порядку, визначеному розділом 5 цього договору; 3) надавати позивачу в терміни, обумовлені змістом п. 5.4 додаткового договору, підписані в двох примірниках, акти приймання-передавання товару (електричної енергії) та купівлі-продажу електроенергії. Позивач згідно з п. 3.3.1. додаткового договору має право на отримання оплати за відпущену відповідачу електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством.

Умовами і порядком оплати, закріпленим у Розділі 5 додаткової угоди, передбачено, що розрахунковим періодом для встановлення відповідачу розміру оплати виробленої електричної енергії з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного домогосподарства є календарний місяць. «Зелений» тариф для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики, що вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, та введені в експлуатацію, встановлюється відповідними постановами НКРЕКП. Сторони погодились, що в разі внесення змін НКРЕКП щодо порядку встановлення «зеленого» тарифу, проведення взаєморозрахунків сторонами здійснюється відповідно до цих змін. Відповідач щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим (чітко на 00 год. 00 хв.), фіксує показання приладу обліку. До 5 числа місяця наступного за розрахунковим, надає позивачу особисто або надсилає поштою звіт про покази приладу(ів) обліку, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії у відповідний період, який оформлений Актом приймання-передавання товару (електричної енергії) в двох примірниках, підписаних відповідачем. Уразі перевищення обсягів електричної енергії, згенерованої в мережу, над обсягами спожитої електроенергії, разом з Актом приймання-передавання товару (електричної енергії) відповідач надає позивачу ОСОБА_4 купівлі-продажу електроенергії в двох примірниках. Після підписання даних Актів, один екземпляр залишає собі позивач, а другий екземпляр повертає відразу або надсилає поштою на адресу відповідача не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, враховуючи термін поштового перебігу, для подальшого проведення розрахунків (згідно пунктів 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. додаткового договору).

У випадку неповернення або несвоєчасного повернення підписаних позивачем актів приймання-передавання товару (електричної енергії) та купівлі-продажу електроенергії до 10 числа або їх неповернення протягом місяця наступного за розрахунковим, оплата за даний розрахунковий період у строки, визначені п.5.8 цього Договору не проводиться. Оплата здійснюється постачальником електричної енергії після отримання актів приймання-передавання товару та купівлі-продажу на протязі 20 календарних днів з моменту отримання зазначених документів. У випадку підписання актів приймання-передавання товару (електричної енергії) із запереченнями та/або зауваженнями, обсяг електричної енергії, виробленої в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством за даний розрахунковий період вважається таким, що не підлягає оплаті до моменту обопільного погодження сторонами її фактичного обсягу, що підтверджується підписанням відповідного акту приймання-передавання товару (електричної енергії) без заперечень і зауважень та акту купівлі-продажу. У випадку підписання та повернення відповідачу актів не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, оплата здійснюється у терміни визначені п.5.8 цього договору. Якщо акти підписані після терміну, зазначеного у п.5.8 цього договору, оплата здійснюється на протязі 20 календарних днів з моменту підписання та отримання зазначених документів (у відповідності до п.п. 5.5., 5.6. додаткового договору).

Положеннями пунктів 5.7., 5.8., 5.12. додаткового договору встановлено, що відповідач має перераховувати суми, що направляються в рахунок оплати проданої позивачем електричною енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючою установкою приватного домогосподарства, на поточний рахунок позивача, зазначений у п.5.12. Оплата за продану електричну енергію, вироблену, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється відповідачем за «зеленим» тарифом, що встановлюється НКРЕКП, у термін - не пізніше 15 робочих днів після закінчення розрахункового періоду. Плату за придбану у позивача електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного домогосподарства, що перебуває у його власності чи на правах користування, відповідач перераховує на рахунок №29244825509100, відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, поповнення картки №4149625809400128 ОСОБА_3 (НОМЕР_1).

На виконання вищевказаних умов, між позивачем та відповідачем були підписані акти купівлі-продажу електроенергії за травень-вересень 2017 року (включно) на загальну суму 20648,12 грн.

Внаслідок неналежного виконання взятих відповідачем зобов’язань щодо оплати придбаної у травні-вересні 2017 року (включно) електричної енергії утворилась заборгованість, яка станом на 27.03.2018 року становить 15129 грн. 24 коп. (основний борг).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 313 грн. 57 коп. (а.с. 166-167), і втрат від інфляції 1155 грн. 36 коп. (а.с. 164-165).

Суд погоджується з розрахунками наведеними позивачем, які не оспорювалися під час розгляду справи стороною відповідача.

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У випадку порушення своїх зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушення зобов’язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (п.6.3. додаткового договору).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв лілового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що договором не встановлений розмір за користування грошовими коштами позивача, позивачем було застосовано трьохвідсотковий розмір, передбачений ст. 625 Цивільного кодексу України. Крім того, було розраховано втрати від інфляції. В результаті розмір 3 % річних становить 313 грн. 57 коп., а втрат від інфляції 1155 грн. 36 коп.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру оплачується, у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір ” позивачем за подання позовної заяви майнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 640 грн., який підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Разом з тим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою, на загальну суму 7700 грн. суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З розрахунку, наданого позивачем, вартість послуг зі складання позовної заяви адвокатом ОСОБА_5 становить 1000 грн., на підтвердження надано акт приймання передачі наданих послуг (виконання робіт) від 24 жовтня 2017 року № 9-1/1 та прибутково касовий ордер (а.с. 125, 131, 137).

Крім того, надані наступні послуги: ознайомлення з матеріалами справи представником ОСОБА_6 – 500 грн., на підтвердження надано акт приймання передачі наданих послуг (виконання робіт) від 07 листопада 2017 року № 9-1/2 та прибутково касовий ордер (а.с. 126, 132); прибуття до суду представника ОСОБА_7 для участі в судовому засіданні – 800 грн., на підтвердження надано акт приймання передачі наданих послуг (виконання робіт) від 15 грудня 2017 року № 9-1/3 та прибутково касовий ордер (а.с. 127, 133); участь представника ОСОБА_1 у судовому засіданні 05.02.2018 року – 800 грн., на підтвердження надано акт приймання передачі наданих послуг (виконання робіт) від 05 лютого 2018 року № 9-1/4 та прибутково касовий ордер (а.с. 128, 134); підготовка відповіді на відзив – 1000 грн., на підтвердження надано акт приймання передачі наданих послуг (виконання робіт) від 06 лютого 2018 року № 9-1/5 та прибутково касовий ордер (а.с. 129, 135); підготовка заяви про зміну розміру позовних вимог та розрахунків – 1000 грн., на підтвердження надано акт приймання передачі наданих послуг (виконання робіт) від 22 лютого 2018 року № 9-1/6 та прибутково касовий ордер (а.с. 129, 136); участь у судовому засіданні 27.02.2018 року – 800 грн., на підтвердження надано акт приймання передачі наданих послуг (виконання робіт) від 27 лютого 2018 року № 9-1/7 та квитанція до прибутково касовий ордеру (а.с. 161, 162); підготовка заяви про зміну розміру позовних вимог та розрахунків – 1000 грн., на підтвердження надано акт приймання передачі наданих послуг (виконання робіт) від 14 березня 2018 року № 9-1/8 та квитанція до прибутково касовий ордеру (а.с. 160, 162); участь у судовому засіданні 20 березня 2018 року – 800 грн., на підтвердження витрат документи не надано.

Разом з цим, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що не всі понесені позивачем витрати є витратами з надання правової допомоги, виконання яких підтверджено відповідними доказами.

Як вбачається з детального опису робіт, виконаних адвокатом, адвокатом ОСОБА_5 на підставі п. 4.2 договору про надання правової допомоги для участі в судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи залучались, зокрема ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, разом з цим останні приймали участь у справі, як представники позивача на підставі нотаріально посвідченої довіреності, яка видана останнім безпосередньо позивачем, в матеріалах справи відсутні дані щодо участі у справі останніх, як помічників адвоката, а тому правові підстави для відшкодування витрати за отримання вказаних послуг відсутні.

Частина 5 ст. 137 ЦПК України зазначає, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частина 3 ст. 137 ЦПК України передбачає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В судовому засіданні 05.02.2018 року суд, з урахуванням думки учасників справи, які просили продовжити судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, вирішено продовжити розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення основного боргу, трьох відсотків річних, втрати від інфляції в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання, про що постановлено відповідну ухвалу.

Для включення витрат за надання правової допомоги у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. При встановленні розміру гонорару адвоката враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час що передбачено ч. 3 ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір розумним та обґрунтованим (рішення у справі „Гуриненко проти України”заява N 37246/04 п. 36).

Позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували розумність та необхідність витрат на оплату послуг адвоката у заявленому розмірі, опис робіт не містить відомостей щодо витраченого адвокатом часу, а критерій часу відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України є необхідним для визначення співрозмірності витрат. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Суханов та Ільченко проти України” заяви № 68385/10 та 71378/10 (п. 67) зазначено, що суд зменшив витрати на правову допомогу з посиланням на те, що заявник не зазначив кількості годин, яку було витрачено на його справу адвокатом, або погодинної ставки вартості послуг адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З урахуванням викладеного, враховуючи вимоги ст. 11 ЦПК України відповідно до принципу пропорційності, суд вважає, що доводи відповідача про необхідність зменшення витрат, пов’язаних з правничою допомогою до розміру компенсації на рівні 10 % від ціни позову заслуговують на увагу, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати пов’язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 1659 грн. 80 коп., що є цілком обґрунтованим та справедливим.

Згідно ст. 435 ЦПК України, за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою сторони, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити чи розстрочити виконання рішення.

При цьому Верховний Суд України в пункті 10 Постанови №14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” від 26.12.2003 року з наступними змінами і доповненнями, вказує про те, що задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин.

Аналізуючи обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не встановлено наявності у відповідача виняткових або надзвичайних обставин в розумінні ст. 435 ЦПК України, які б могли утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення заяви, передбачені ст. 435 ЦПК України, відсутні, а відтак заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення основного боргу, трьох відсотків річних, втрати від інфляції – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (ЄДРПОУ 00130926, 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів 14) на користь ОСОБА_3 (69001, м. Запоріжжя, вул. Електролізна, 16, ІПН НОМЕР_1) 15129 грн. 24 коп. основного боргу, 313 грн. 57 коп. трьох процентів річних, 1155 грн. 36 коп. втрат від інфляції, а всього стягнути суму у розмірі 16598 грн. 17 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (ЄДРПОУ 00130926, 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів 14) на користь ОСОБА_3 (69001, м. Запоріжжя, вул. Електролізна, 16, ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640 гривень, витрати пов’язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 1659 грн. 80 коп., а всього стягнути судові витрати по справі в сумі 2299 грн. 80 коп.

У відшкодуванні витрат пов’язані з правничою допомогою адвоката у визначеному позивачем розмірі – відмовити.

В задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Дата складання повного судового рішення: 30 березня 2018 року.

Суддя: Ю.В.Геєць