Постанова № 73068685, 28.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 755/524/17

Апеляційне провадження № 22-ц/796/1769/2018

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І. М., суддів Головачова Я. В., Шахової О. В.,

при секретарі - Іваницькій О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Арапіної Н. Є. 12 грудня 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання кредитного договору частково недійсним,

в с т а н о в и в :

Згідно п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (зі змінами від 15 грудня 2017 року) апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Виходячи зі змісту пунктів 8,9 ч.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2017 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання кредитного договору частково недійсним.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду (а. с. 112 - 113).

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 21 грудня 2017 року надіслав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу мотивував, зокрема, тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, а також прийнятою з порушенням норм процесуального права.

Скаржник зазначає, що про судове засідання 01 листопада 2017 року його було повідомлено належним чином, однак у зв'язку з хворобою він не зміг бути присутнім у судовому засіданні, про що телефоном повідомив секретаря судового засідання. У подальшому скаржник очікував повістку про виклик до суду, натомість 18 грудня 2017 року він дізнався, що засідання було проведене 12 грудня 2017 року, про що ані позивач, ані її представник не були належним чином повідомлені.

На думку скаржника, в матеріалах справи також відсутні докази належного повідомлення позивача або її представника про дату, час і місце розгляду справи.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2, підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, з підстав, викладених у ній.

Представник ТОВ «Порше Мобіліті» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним зворотним повідомленням, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи ОСОБА_2, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи), суд першої інстанції виходив з того, що позивач та її представник двічі (повторно) не з'явились в судові засідання, призначені на 01 листопада та 12 грудня 2017 року, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Проте, з таким висновком погодитися не можна.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи) суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали спростовують висновки суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом у січні 2017 року.

Встановлено, що два останніх судових засідання призначались на 01 листопада та 12 грудня 2017 року.

Представник позивача був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 01 листопада 2017 року, про що складено відповідну розписку (а.с.100). Разом з тим, ні позивач, ні її представник не з'явились у вказане судове засідання, жодних заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у відсутності позивача та її представника на адресу суду не надійшло.

Судом відкладено розгляд справи на 12 грудня 2017 року, зроблено повторний виклик позивача та її представника (а.с.105). Ні позивач, ні її представник у вказане судове засідання не з'явились.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення позивача та її представника про дату, час та місце розгляду справи 12 грудня 2017 року, а також отримання останніми судових повісток. На день розгляду справи (12 грудня 2017 року) в матеріалах справи був наявний лише конверт про виклик позивача, який повернувся за закінченням встановленого строку його зберігання (а.с.106), а також роздруківка з сайту «Укрпошта» про невручення судової повістки представнику позивача - ОСОБА_2 (а.с.107-108).

Таким чином, на день постановлення ухвали про залишення позову без розгляду суд першої інстанції не мав доказів належного повідомлення позивача та/або його представника про день та час розгляду справи на 12 грудня 2017 року, а тому судом безпідставно зроблено висновок про належне повідомлення позивача про день та час судового засідання.

Виходячи зі змісту п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи, що при постановлені ухвали про залишення позову без розгляду судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, постановлена ухвала підлягає скасуванню, а справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3- задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року- скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: І.М.Вербова

Судді: Я.В. Головачов

О.В.Шахова