Ухвала суду № 73068666, 26.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

26 березня 2018 року

місто Київ

справа №2601/22887/12

провадження №22-ц/796/1047/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.,

суддів - Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

за участю секретаря - Осінчук Н.В.,

учасники справи:

відповідач - ОСОБА_1

позивач - ОСОБА_2,

інші учасники справи - орган опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Акціонерне товариство «Український інноваційний банк», Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Товарна біржа «Київська універсальна біржа»

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_2 про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва у складі судді Хоменко О.Л. від 10 листопада 2017 року щодо скасування заходів забезпечення позову,

встановив:

У січні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача та інших осіб, які проживають разом з ним звільнити квартиру АДРЕСА_1.

У червні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з позовом про визнання за нею права власності на спірну квартиру та одночасно звернулась із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 червня 2010 року заяву ОСОБА_1 задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29 квітня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 5 серпня 1997 року, укладений між брокером брокерської контори № 168 ОСОБА_5, який діяв зі згоди і за дорученням ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, яка діяла від свого імені та від імені неповнолітнього ОСОБА_4, та брокером брокерської контори № 745 ОСОБА_8, яка діяла зі згоди і за дорученням ОСОБА_2, посвідчений Київською універсальною біржею, удаваною угодою в частині покупця. Визнано ОСОБА_1 покупцем за цим договором та переведено на неї права та обов'язки покупця. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 2 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 березня 2016 року, рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування арешту на квартиру АДРЕСА_1, яку обґрунтовує тим, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року її позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_11 про визнання права власності на майно за набувальною давністю, було задоволено та визнано за нею право власності на спірну квартиру. Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 4 квітня 2017 року заяву задоволено.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 4 квітня 2017 року скасовано і передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року заяву задоволено, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 25 червня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, знято арешт з квартири АДРЕСА_1.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати, справу повернути для нового розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 3 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 2 червня 2016 року №1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

23 березня 2018 року до Апеляційного суду міста Києва звернувся ОСОБА_2 із заявою про зупинення апеляційного провадження та передачу матеріалів справи до Верховного Суду.

До клопотання надав копію ухвали Верховного Суду від 7 березня 2018 року про відкриття провадження у справі за касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 січня 2018 року та витребування справи №2601/22887/12 з Голосіївського районного суду міста Києва.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 червня 2010 року про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності визнано неподаною та повернуто відповідачу (т. 7 а.с. 15).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на те, що ухвалою Верховного Суду від 7 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 січня 2018 року, якою було повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 25 червня 2010 року про забезпечення позову, при цьому в даному провадженні переглядається ухвала суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою від 25 червня 2010 року, що є підставою для передачі даної справи на розгляд Верховному Суду.

Враховуючи те, що передання матеріалів справи до Верховного Суду перешкоджає подальшому розгляду справи Апеляційним судом міста Києва, провадження у справі підлягає зупиненню.

Керуючись п. 1 ч.1 Розділу ХІІ Перехідних положень до ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, п.10 ч.1 ст.251 цього Кодексу, Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва у складі судді Хоменко О.Л. від 10 листопада 2017 року щодо скасування заходів забезпечення позову зупинити до розгляду Верховним Судом касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 січня 2018 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 25 червня 2010 року про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст ухвали складено 30 березня 2018 року

Головуючий: С.В. Кулікова

Судді: В.А. Кравець

О.Ф.Мазурик