Постанова № 73068665, 22.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/2856/2018 Головуючий у 1-й інстанції - Писанець В.А.

757/56279/17-ц Доповідач-Чобіток А. О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:

головуючого судді - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В. , Соколової В.В.

при секретарі Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста. Києва від 14 грудня року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит СтаніславОлександрович, Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання недійсними окремих положень договору застави, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року позивач звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просила визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіславом Олександровичем та визнати недійсний пункт 6.2 Договору застави, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_2.

У листопаді 2017 року, позивачем було подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_2 просила зупинити вчинення виконавчих дій, а саме: зупинити виконавче провадження, відкрите Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві та зупинити реалізацію арештованого майна - автомобіля марки VOLKSWAGEN модель TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2017року вказану заяву про забезпечення позову задоволено.

13 грудня 2017 року ОСОБА_2 подала до суду першої інстанції другу заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити пред'явлений позов шляхом зобов'язанням Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державного підприємства «СЕТАМ» вчинити певні дії, а саме : передати ОСОБА_2 на зберігання автомобіль марки VOLKSWAGEN модель TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 18 липня 2006 року УДАЇ ГУ МВС України у м. Києві, що належить на праві власності ОСОБА_2 на період розгляду вищевказаної цивільної справи.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017року в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову в зазначений нею спосіб.

Позивач вважає, що ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню, оскільки судом порушені норма матеріального та процесуального права.

Свої доводи апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що додаткове забезпечення позову необхідне для того, щоб зберегти стан автомобіля, адже довготривале зберігання автомобіля на відкритій стоянці, враховуючи погодні умови, може вкрай негативно позначитися на технічному стані автомобіля та призвести до суттєвого погіршення його функціональності, виникнення проблем з експлуатацією в майбутньому та відповідно до зменшення його вартості, в результаті чого буде завдана суттєва шкода та матеріальні збитки позивачу, як власнику автомобіля.

Автомобіль, який належить їй на праві власності, перебуває на відкритій стоянці Державного підприємства «СЕТАМ» з 15 вересня 2017 року, а перше засідання призначено судом на 12 березня 2018 року. Якщо ж автомобіль буде передано їй на зберігання, то це жодним чином не призведе до його знищення чи зменшення цінності, оскільки вона, як власник автомобіля, зацікавлена в збереженні автомобіля в належному стані, придатному для його використання та експлуатації в подальшому.

Проте, судом першої інстанції не були прийняті до уваги зазначені доводи, щодо необхідності та доцільності передачі їй на зберігання автомобіля.

Перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам процесуального права,заслухавши представника відповідача, Апеляційний суд міста Києва, який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» приходить до наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України в редакції 2004 року, що діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі,може вжити передбачені цим Кодексом,заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 від 13.12.2017 року про забезпечення у вказаний нею спосіб, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою від 20.11.2017 року вжиті всі необхідні заходи забезпечення позову, які дають можливість виконання гіпотетичного рішення суду про задоволення вимог позову, а вказані позивачем доводи заяви не вказують на наявність обставин, визначених ч. 3 ст. 151 ЦПК України ( утруднення чи неможливість виконання рішення суду).

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду відповідним нормам процесуального права, зокрема ст.ст. 151-154 ЦПК України в редакції 2004 року, а також роз'ясненням , викладеним у Постанові № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Аргументи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, оскільки обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає заявленим вимогам у даній справі та не вказує на те, що його неприйняття унеможливить або утруднить виконання можливого рішення суду в даній справі.

При цьому обставини, якими позивач обґрунтовує апеляційну скаргу, носять характер припущення.

Керуючись ст.ст. 268, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий : Судді: