Постанова № 73067798, 28.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

28.03.2018 р. справа №820/787/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденка А.В.,

за участі секретаря - Стрєлка О.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача, Качалівської сільської ради – ОСОБА_2,

відповідача, спеціаліста-землевпорядника Качалівської сільської ради - ОСОБА_3,

третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4 - не прибув,

розглянувши у порядку спрощеного судового провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

ОСОБА_1 до Качалівської сільської ради, Голови Качалівської сільської ради ОСОБА_2, Спеціаліста-землевпорядника Качалівської сільської ради ОСОБА_3 про1) визнання неправомірними та нечинними з моменту прийняття рішення №254-VII від 22.12.2017 р. 19 сесії 7 скликання Качалівської сільської ради, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Качалівка по вулиці Китченко, 53, рішення 19 сесії 7 скликання Качалівської сільської ради про надання дозволу гр. ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Качалівка по вулиці Китченко, 53; 2) визнання неправомірними дій посадових осіб Качалівської сільської ради: сільського голови ОСОБА_2, спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_3 по розгляду заяви ОСОБА_1 по розгляду заяви позивача від 19.05.2017 р.; 3) зобов'язання посадових осіб виконати рішення суду від 10.10.2017 р.,, -встановив:

Позивач, ОСОБА_1, у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) визнання неправомірними та нечинними з моменту прийняття рішення №254-VII від 22.12.2017 р. 19 сесії 7 скликання Качалівської сільської ради, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Качалівка по вулиці Китченко, 53, рішення 19 сесії 7 скликання Качалівської сільської ради про надання дозволу гр. ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Качалівка по вулиці Китченко, 53; 2) визнання неправомірними дій посадових осіб Качалівської сільської ради: сільського голови ОСОБА_2, спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_3 по розгляду заяви ОСОБА_1 по розгляду заяви позивача від 19.05.2017 р.; 3) зобов'язання посадових осіб виконати рішення суду від. 10.10.2017 р.

В обґрунтування поданого позову зазначив, що 19.05.2017 р. подав до сільської ради заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у селі Качалівка. Орган місцевого самоврядування протиправно відмовив у задоволенні цієї заяви.

Відповідач, Качалівська сільська рада, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що у заяві громадянина не було зазначено цільове призначення земельної ділянки за розміром та видом угідь, а місце розташування земельної ділянки та мета її використання суперечить містобудівній документації.

Відповідач, спеціаліст-землевпорядник Качалівської сільської ради ОСОБА_3, підтримав доводи заперечень Качалівської сільської ради.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4, була належним чином сповіщена про дату, час та місце судового розгляду, але до суду не прибула, уповноваженого представника не направила, процесуальним правом на подачу відзиву проти позову не скористалась. З огляду на приписи ч. 1 ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України, незмінність завдання та мети адміністративного судочинства, безумовну спрямованість процесуальної діяльності суду на встановлення об’єктивної істини по справі безвісно до доводів учасників справи, обсяг та зміст наявних у справі документів, котрі повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, суд не знаходить викладені обставини перешкодами для розв’язання спору по суті.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 19.05.2017 р. позивач, ОСОБА_1 письмовою заявою звернувся до відповідача, Качалівської сільської ради з приводу надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2га для передачі у власність за адресою: вул. Китченка, яка межує з ділянкою, яка має поштову адресу: вул. Китченка, 25, для ведення особистого селянського господарства та садівництва (а.с. 37).

З пояснень, наданих позивачем у засіданні, судом також встановлено, що до тексту вказаної заяви ніякі зміни у подальшому не вносились.

Рішенням відповідача, Качалівської сільської ради від 12.06.2017 р. №207-VII «Про розгляд заяви гр. України ОСОБА_1» було відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га для передачі у власність за адресою вул. Китченка, с. Качалівка, Краснокутський район, Харківська область (а.с. 45).

Постановою Краснокутського районного суду Харківської області від 10.10.2017 р. по справі №627/622/17 назване рішення органу місцевого самоврядування було скасовано із покладенням на сільраду обов’язку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.05.2017 р.

Ніяких інших обов’язків суд на сільську раду не покладав.

Відповідач, Качалівська сільська рада, повторно розглянув заяву позивача від 19.05.2017 р. і прийняв рішення від 22.12.2017 р. №254-VII «Про розгляд заяви гр. України ОСОБА_1», яким відмовив у наданні дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га для передачі у власність за адресою вул. Китченка, с. Качалівка, Краснокутський район, Харківська область (а.с. 48).

Суд відмічає, що за правилами ст.118 Земельного кодексу України заяви підлягають розгляду і вирішенню органом місцевого самоврядування, яким у розумінні ст.ст.1, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є, зокрема, сільська рада.

Отже, Голова Качалівської сільської ради - ОСОБА_2 і спеціаліст-землевпорядник Качалівської сільської ради - ОСОБА_3 не розглядали заяви ОСОБА_1 від 19.05.2017 р у порядку ст. 118 Земельного кодексу України і у силу приписів національного законодавства України не могли здійснити такого розгляду.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення вимоги позову про визнання неправомірними дій посадових осіб Качалівської сільської ради: сільського голови ОСОБА_2, спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_3 по розгляду заяви ОСОБА_1 по розгляду заяви позивача від 19.05.2017 р.

Суд також не вбачає і підстав для задоволення позову у частині зобов’язання посадових осіб виконати рішення суду від 10.10.2017 р. по справі №627/622/17, так як постанова Краснокутського районного суду Харківської області від 10.10.2017 р. по справі №627/622/17 була виконана сільською радою у спосіб повторного розгляду заяви громадянина у порядку ст. 118 Земельного кодексу України.

Як з’ясовано судом, юридичною підставою для прийняття вказаного рішення від 22.12.2017 р. №254-VII «Про розгляд заяви гр. України ОСОБА_1» суб’єкт владних повноважень обрав ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, а фактичною підставою послугували судження владного суб’єкта про відсутність у заяві цільового призначення земельної ділянки за розміром та видом угідь, невідповідність місця розташування земельної ділянки та мети використання земельної ділянки містобудівній документації.

При цьому, рішенням відповідача, Качалівської сільської ради від 22.12.2017 р. №255-VII «Про розгляд заяви гр. України ОСОБА_4» було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 0,40 га, із них для ведення особистого селянського господарства площею (0,40 га) ріллі із земель сільськогосподарського призначення, вид угідь – рілля за адресою вул. Китченка, с. Качалівка, Краснокутський район, Харківська область для подальшої передачі безоплатно у власність (а.с. 47).

Позивачем заявлена вимога про скасування як рішення сільради від 22.12.2017 р. №254-VII «Про розгляд заяви гр. України ОСОБА_1», так і рішення сільради від 22.12.2017 р. №255-VII «Про розгляд заяви гр. України ОСОБА_4».

Перевіряючи відповідність закону, зокрема ч. 2 ст. 2 КАС України (у редакції з 15.12.2017 р.) та ч. 3 ст. 2 КАС України (у редакції до 15.12.2017 р.), оскаржених рішень владного суб’єкта суд зазначає, що правовідносини з приводу одержання громадянами у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства унормовані, насамперед, приписами Земельного кодексу України, Закону України «Про особисте селянське господарство».

Так, п. «а» ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Оскільки положення Земельного кодексу України не розкривають поняття особистого селянського господарства, то суд вважає за необхідне керуватись нормами Закону України «Про особисте селянське господарство».

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що владний суб’єкт повинен діяти на підставі, у межах повноважень та спосіб, що визначені законом.

У даному конкретному випадку таким законом є ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, де зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З приписів наведеної норми кодексу слідує, що лише та містобудівна документація, котра затверджена у встановленому законом порядку, є підставою для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу.

Відповідач до суду такої документації не подав.

Вказана обставина є самостійною і достатньою підставою для скасування оскарженого рішення сільської ради від 22.12.2017 р. №254-VII «Про розгляд заяви гр. України ОСОБА_1».

Окрім того, оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності відповідно до ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд відмічає, що спірне рішення умотивовано владним суб’єктом неналежною нормою права, а саме: орган місцевого самоврядування послався на ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України у той час як повноваження на прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки передбачені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

У ході розгляду справи судом були виявлені інші обставини, котрі мають суттєве значення для правильного вирішення питання про існування у позивача суб’єктивного права на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з подальшою передачею у власність, а саме: 1) невідповідність розміру бажаної для заявника земельної ділянки (2,00га) фактичним розмірам (0,65 га, з них 0,40 га ріллі, 0,25 га під забудовою), 2) реалізація заявником права на безоплатне одержання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рішенням Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 03.03.2005 р.

На підставі зазначеного рішення у власність позивача органом місцевого самоврядування вже була передана земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,0241 га. Отже, існують ознаки, котрі показують на те, що позивач вже скористався правом на безоплатне одержання земельної ділянки у власність шляхом приватизації для ведення особистого селянського господарства. Пояснення позивача про те, що дане рішення органу місцевого самоврядування є нереалізованим, суд не бере до уваги, позаяк з особистих пояснень гр. ОСОБА_1 вбачається, що рішення Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 03.03.2005 р. є діючим, а позивач від наданої у власність земельної ділянки не відмовився, натомість допустивши тяганину (зволікання) у належному та своєчасному реєстрації речового права на цю ділянку.

Однак, ці обставини не брались до уваги владним суб’єктом при винесенні оскарженого рішення, а тому не можуть вплинути на результат розв’язання цього спору.

Визнавши протиправним та скасувавши рішення сільської ради від 22.12.2017 р. №254-VII «Про розгляд заяви гр. України ОСОБА_1», суд вважає за необхідне обтяжити владного суб’єкта обов’язком повторно розглянути заяву позивача від 19.05.2017 р. відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та з урахуванням абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України.

Вирішуючи спір у частині вимоги про скасування рішення відповідача, Качалівської сільської ради, від 22.12.2017 р. №255-VII «Про розгляд заяви гр. України ОСОБА_4», суд відзначає, що заявою від 29.09.2017р. ОСОБА_4 звернувся до Качалівської сільської ради з приводу надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,40 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які розташовані в с. Качалівка вул. (провул.) Китченка, 53.

Оглянувши текст цієї заяви, суд вважає, що документ має проставлений заявником підпис (у графі підпис зазначено повністю прізвище заявника).

Інших доводів порушення закону Качалівською сільською радою при розгляді названої заяви ОСОБА_4 позивач не навів.

З огляду на викладене, суд не виявив порушення закону з боку Качалівської сільської ради при винесенні рішення від 22.12.2017 р. №255-VII «Про розгляд заяви гр. України ОСОБА_4».

Тому позов у цій частині належить відхилити.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки суд виявив факти невідповідності закону рішення Качалівської сільської ради від 22.12.2017 р. №254-VII «Про розгляд заяви гр. України ОСОБА_1», то позов у цій частині підлягає задоволенню з обтяженням сільської ради обов’язком повторно розглянути заяву позивача відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та з урахуванням абз. 2 ч.4 ст. 245 КАС України.

Фактів невідповідності закону рішення Качалівської сільської ради від 22.12.2017 р. №255-VII «Про розгляд заяви гр. України ОСОБА_4» судом у ході розгляду справи не виявлено, а відтак, процесуальні підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Підстав для задоволення решти вимог судом також не виявлено з огляду на раніше викладені міркування непричетності Голови сільради та спеціаліста-землевпорядника сільради до розгляду заяви громадянина у порядку ст. 118 Земельного кодексу України та виконання сільрадою вимог постанови Краснокутського районного суду Харківської області від 10.10.2017 р. по справі №627/622/17 шляхом повторного розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 19.05.2017 р.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Качалівської сільської ради від 22.12.2017 р. №254-VII «Про розгляд заяви гр. України ОСОБА_1».

Зобов'язати Качалівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.05.2017р. з приводу надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га для передачі у власність за адресою вул. Китченка, яка межує з ділянкою, яка має поштову адресу: вул. Китченка, 25 для ведення особистого селянського господарства та садівництва.

У решті вимог позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.

Судове рішення у повному обсязі складено у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 29 березня 2018 року.

Суддя Сліденко А.В.