Ухвала суду № 73065928, 29.03.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9678/17

Провадження №2/369/1344/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд суд Київської області в складі

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Водала А.Ю.,

за участі позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Київ клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про забезпечення судових витрат в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_5, Голосіївський районний відділ ДВС м. Києва ГТУ юстиції у м. Києві, третя особа: ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсними електронних торгів,

в с т а н о в и в:

У провадженні суду на розгляді перебуває зазначена цивільна справа.

Представник відповідача подав клопотання про забезпечення витрат відповідача на професійну правничу допомогу шляхом зобов»язання позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок суду 50 000 гр для можливого відшкодування у майбутньому витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат,які має понести відповідач у зв’язку із розглядом даної справи. Підставою для вжиття судом вказаних заходів представник відповідача вказує на те, що з боку боржника(позивача), спостерігаються намагання затягнути процес, зокрема, боргові зобов’язання не виконуються з квітня 2012 року.

Суд, заслухавши думку сторін ,вивчивши матеріали справи вважає клопотання таким,що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.135 ч 1 ЦПК України Суд може зобовязати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, повязаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат)..

Відповідно до ч 4 ст.135 ЦПК України «Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобовязати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у звязку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або

2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті137,частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Ставлячи питання про забезпечення витрат відповідача на професійну правничу допомогу ,відповідач та його представник не надали до суду доказів існування обставин, передбачених ч 4 ст. 135 ЦПК України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»

Згідно п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосудця і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Доказів тих обставин,що майновий стан позивачів або їх дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові, до суду не надані.

Керуючись ст.135 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про забезпечення судових витрат в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_5, Голосіївський районний відділ ДВС м. Києва ГТУ юстиції у м. Києві, третя особа: ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсними електронних торгів,відмовити.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч 2 ст.353 ЦПК України заперечення на дану ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду по даній справі.

Суддя: Н.С. Пінкевич