Ухвала суду № 7306429, 03.12.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2009 р.                               м. Київ                                        К-5917/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                            Степашка О.І.

Суддів                                                                      Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.,

Пилипчук Н.Г.

при секретарі                                                             Гончарук І.Ю.

за участю:

представника позивача                                                  Іванченко Ю.Л.

представників відповідача                                        Рожук Д.В., Помінов О.В.

прокурора Генеральної прокуратури України          Чубенко В.В.                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 30.05.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2008

у справі №13/181/07-АП

за позовом          Відкритого акціонерного товариства «Діоніс»

до          Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

за участю                    Прокуратури Запорізької області

про                              визнання нечинними податкових повідомлень –рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Діоніс»(далі по тексту –позивач, ВАТ «Діоніс») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя (даліпотексту–відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя), за участю прокуратури Запорізької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 29.11.2006 №00000182305/0 з податку на додану вартість у розмірі 36863,40 грн (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) та № 0000172305/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2703521,60 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 30.05.2007, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2008, позов задоволено повністю.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 30.05.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2008 і прийняти нове рішення, яким позивачу у задоволені позовних вимог відмовити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень - грудень 2005 року, про що складено акт перевірки від 24.11.2006 №113/23-5-30086490.

Перевіркою встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 2703521,60 грн., у зв'язку з неперерахуванням деякими з постачальників по другому ланцюгу відповідних сум податку на додану вартість до Державного бюджету.

ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя винесено податкові повідомлення-рішення від 29.11.2006 №00000182305/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 36863,40 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) та №0000172305/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 2703521,60 грн.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що безпосередніми постачальниками металобрухту позивача у спірних податкових періодах були ТОВ «Метпром-Компані»та ТОВ «ВТП «Лінк». Державна реєстрація зазначених юридичних осіб як у спірних податкових періодах є дійсною, ці особи зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, знаходяться за своїми юридичними адресами та подають до податкових органів належним чином оформлену податкову звітність.

При здійсненні господарських операцій з зазначеними підприємствами позивач отримував від них належним чином оформлені податкові накладні з податку на додану вартість. Факт здійснення господарських операцій засвідчено належними та дійсними первинними документами. ВАТ «Діоніс»вартість товару у повному обсязі сплачено. Жодна з отриманих підприємством податкових накладних не визнана недійсною, факт здійснення експорту товарів за межі митної території України підтверджено відповідними вантажними митними деклараціями. Цивільно-правові угоди, на підставі яких здійснювались господарські операції є дійсними та відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що несплата податку контрагентами продавців при фактичному здійсненні господарських операцій не впливає на податковий кредит позивача та суму бюджетного відшкодування, а податкові повідомлення-рішення 29.11.2006 № 00000182305/0 та № 0000172305/0 обґрунтовано визнані нечинними.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередній інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Запорізької області від 30.05.2007 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2008 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 30.05.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)К.В. Конюшко (підпис)Л.В. Ланченко (підпис)О.М. Нечитайло (підпис)Н.Г. Пилипчук З оригіналом згідно Відповідальний секретар                                                            І.Ю. Гончарук