Ухвала суду № 73063831, 29.03.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/5956/18

Провадження №11-сс/772/188/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Федчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Федчука В.В.

суддів: Ващук В.П., Мішеніна С.В.

зі секретарем Доценко М.І.

за участю прокурора Ужвака О.С.

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2018 року, якою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, м. Суми, громадянина України, працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

раніше судимого 07.03.2017 Зарічним районним судом м.Сум за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 353 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою,-

в с т а н о в и в:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого Лівобережного відділення ВВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Клопотання мотивовано тим, що слідчим Лівобережного відділення ВВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за провадження №12018020020001088 від 17.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 190 КК України.

Згідно клопотання, ОСОБА_3 спільно з невстановленим слідством особою, при невстановлених слідством даті та часу узгодили спільний злочинний план, спрямований на заволодіння чужим майном. В подальшому, 17.03.2018, близько 16.20 годин невстановленою слідством особою був здійснений телефонний дзвінок на мобільний номер телефону ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, під час якого останній представившись працівником поліції, тим самим самовільно присвоїв владні повноваження, повідомив ОСОБА_5, що її син – ОСОБА_6 потрапив в дорожньо-транспорту пригоду з власної вини, внаслідок чого завдав значної шкоди здоров’ю сторонній особі та у зв’язку з чим на даний час потребує грошових коштів у розмірі 5000 доларів США, які необхідно терміново надати в якості компенсації потерпілим. Ввівши в оману ОСОБА_5, в подальшому діючи, відповідно до узгодженого плану з невстановленою слідством особою, розуміючи протиправність своїх дій, ОСОБА_3 прийшов до помешкання ОСОБА_5, що за адресою АДРЕСА_1, де після запрошення, зайшов до вищевказаного помешкання та представившись працівником поліції, не зважаючи на те, що жодного відношення до правоохоронних органів не має, тим самим самовільно присвоївши владні повноваження здійснив спробу заволодіти вищезазначеним грошовими коштами, але зважаючи, що його дії були викритті ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які знаходились в вищевказаній квартирі, останній здійснив спробу покинути межі місця події, але був затриманий працівниками поліції.

Таким чином ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 190 КК України, тобто в замаху на шахрайство вчинененому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 спільно з невстановленим слідством особою, при невстановлених слідством даті та часу узгодили спільний злочинний план, спрямований на заволодіння чужим майном. В подальшому, 17.03.2018, близько 16.20 годин невстановленою слідством особою був здійснений телефонний дзвінок на мобільний номер телефону ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, під час якого останній представившись працівниками поліції, тим самим самовільно присвоїв владні повноваження, повідомив ОСОБА_5, що її син – ОСОБА_6 потрапив в дорожньо-транспорту пригоду з власної вини, внаслідок чого завдав значної шкоди здоров’ю сторонній особі та у зв’язку з чим на даний час потребує грошових коштів у розмірі 5000 доларів США, які необхідно терміново надати в якості компенсації потерпілим. Ввівши в оману ОСОБА_5, в подальшому діючи, відповідно до узгодженого плану з невстановленою слідством особою, розуміючи протиправність своїх дій, ОСОБА_3 прийшов до помешкання ОСОБА_5, що за адресою АДРЕСА_1, де після запрошення, зайшов до вищевказаного помешкання та представившись працівником поліції, не зважаючи на те, що жодного відношення до правоохоронних органів не має, тим самим самовільно присвоївши владні повноваження здійснив спробу заволодіти вищезазначеним грошовими коштами, але зважаючи, що його дії були викритті ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які знаходились в вищевказаній квартирі, останній здійснив спробу покинути межі місця події, але був затриманий працівниками поліції.

Таким чином ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 353 КК України, тобто в самовільному присвоєнні владних повноважень або звання службової особи.

Тому, слідчий вважає, що підозрюваному ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, які визначені ст. 177 КПК України, а саме в даному випадку: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.03.2018 задоволено клопотання старшого слідчого Лівобережного відділення ВВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 застосовано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів до 15.05.2018, до 16 год. 33 хв.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 просить скасувати ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.03.2018 року та винести нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, поруки або застави у значно меншому розмірі.

Апеляційна скарга адвоката ОСОБА_2 мотивована тим, що відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, однак з оскаржуваної ухвали не вбачається, що прокурором було доведено, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того апелянт зазначає, що її підзахисний ОСОБА_3, має постійне місце проживання та роботи, має постійний заробіток, одружений, має на утриманні та вихованні малолітнього сина, на даний час навчається у вищому навчальному закладі та в квітні місяці має здавати державні іспити для отримання диплома магістра, раніше несудимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України, ч.1 ст. 353 КК України за яким законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 3 – х років.

Заслухавши доповідача, думку адвоката ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляційну скаргу, просила її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_10 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину середньої тяжкості, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, раніше судимий, в тому числі за вчинення майнового злочину, непрацюючий, не має постійного чи тимчасового джерела заробітку, зареєстрований за межами міста Вінниці, а тому має реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування, тим самим перешкоджати повному та всебічному розслідуванню кримінального провадження. Крім того досудовим розслідуванням не встановлені інші особи, які діяли, відповідно до узгодженого з ОСОБА_3 плану, що є підставою вважати, що ОСОБА_3 може перешкодити об’єктивному розслідуванню, шляхом попередження невстановленої слідством особи, з метою уникнення її викриття. Враховуючи похилий вік потерпілої, та погроз фізичною розправою зі сторони невстановленої слідством особи, ОСОБА_11 може здійснювати незаконний вплив на неї, шляхом психологічного чи іншого тиску, тому є всі підстави вважати, що останній перебуваючи на волі з метою уникнення відповідальності за вчинене може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оглянувши матеріали кримінального провадження №120180020001088 від 17.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 353 КК України апеляційний суд, вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо задоволення клопотання врахував те, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування, вчиняти нові кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_2 немає.

Керуючись ст.ст. 404,405,422 КПК України, апеляційний суд,-

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.03.2018 року, якою застосовано до ОСОБА_3, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів – залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14

Згідно з оригіналом:

Суддя: