Ухвала суду № 73063827, 26.03.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 145/1486/17

Провадження №11-кп/772/461/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого : Мішеніної С.В.,

суддів: Ващук В.П., Федчука В.В.

зі секретарем: Міхневич І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційну скаргу

прокурораЖмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 15.02.2018 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12016021320000361 по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 січня місяця першого дня, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/2а, українця, громадянина України, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України

за участю сторін кримінального провадження

прокурора : Миколайчука Д.М.

захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_5

обвинуваченого:ОСОБА_3

В с т а н о в и в :

Прокурор, який приймав участь у кримінальному провадженні ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу колегії Шаргородського районного суду Вінницької області від 15.02.2018 року в частині повернення прокурору Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_6 обвинувального акту у кримінальному провадженні №12016021320000361 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, просив скасувати, а обвинувальний акт з додатками повернути для розгляду в Шаргородський районний суд Вінницької області. В частині щодо продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з 20.02.2018 року до 20.04.2018 року, ухвалу колегії Шаргородського районного суду Вінницької області від 15.02.2018 року залишити без змін.

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 15.02. 2018 року обвинувальний акт, затверджений прокурором 20.09.2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2016 року за № 12016021320000361 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України повернуто прокуророві Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_6.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженцю та жителю ІНФОРМАЦІЯ_5, українцю, громадянину України, застосований ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.08.2017 року продовжено на шістдесят днів з 20.02.2018 року до 20.04.2018 року.

Вимоги апеляційної скарги прокурора мотивовано тим, що ухвала підлягає скасуванню внаслідок істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки висновки суду, що вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації не дотримано, щодо відсутності формулювання обвинувачення, є безпідставними.

Не погодився прокурор також з висновком суду, що обвинувальний акт не відповідає ст. 291 КПК України, оскільки у ньому не наведено об’єктивної сторони кримінального правопорушення, так як прокурором було вірно кваліфіковано та розкрито в обвинувальному акті склад кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_3 за ч.3 ст.307 КК України.

З приводу допущеного, на думку суду, порушення прокурором вимог ст. 109 КПК України, щодо невідповідності реєстрів матеріалів досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та не зазначення в ньому, до якого саме кримінального провадження він відноситься, не конкретизація місця проведення процесуальних дій, обшуку, огляду, яким експертним установам доручено проведення експертиз, місця зберігання речових доказів та не ідентифікації свідків, що на думку суду унеможливлює їх виклик до суду, вважає, що судом необгрунтовано проаналізовано реєстр матеріалів досудового розслідування, так відповідно до ч.2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату, строк його застосування.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, складеного слідчим СВ Гніванського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 в самому реєстрі зазначені всі проведені дії під час досудового розслідування та прийняті рішення, передбачені ч.2 ст.109 КПК України.

Таким чином, внаслідок допущення істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства ухвала судді є незаконною, необгрунтованою та підлягає частковому скасуванню в частині повернення прокурору Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_6 обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12016021320000361 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.307 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Миколайчука Д.М., який підтримав апеляційну скаргу, просив задоволити, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КІІК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положенням ст. 291 КПК України. При цьому, суд не повинен вдаватися в оцінку доказів (їх належності і допустимості), зібраних у кримінальному провадженні у ході досудового розслідування, зокрема, їх достатності для встановлення тих чи інших обставин кримінального правопорушення.

Статтею 291 КПК України чітко передбачено перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт.

Згідно ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд належним чином перевірив в дотримання вимог кримінального процесуального закону відповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо обгрунтованості висновків суду про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, так як в ньому не дотримано вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України щодо розмежування викладу фактичних обставин та формулювання обвинувачення, а також ч.4 ст.291 КПК України щодо реєстру матеріалів досудового розслідування.

Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин справи, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті, частини статті, закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до вимог п.13 ч.1 ст.3, п.п.1-3 ч.1 ст.91, п.5 ч.2 ст.291 КПК України, формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію , час, місце, спосіб вчинення злочину, форму вини, мотив і мету його вчинення, а правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті КК, а й точне формулювання об’єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження обвинувальний акт складений слідчим СВ Гніванського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7, затверджений прокурором Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_6 20.09.2017 року.

Зазначений обвинувальний акт не відповідає вище зазначеним вимогам КПК України.

Відповідно до диспозиції ч.3 ст.307 КК України кримінальна відповідальність настає за вказаною нормою матеріального закону за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах з метою збуту.

Відповідно до роз’яснень п.3 постанови Пленуму ВСУ №4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов’язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці).

В обвинувальному акті щодо ОСОБА_3 органом досудового розслідування та прокурором взагалі не вказано, що ОСОБА_3 зберігав наркотичні засоби і психотропні речовини, де конкретно і при яких умовах і обставинах вони були вилучені. У висновках експертів вказано, що надані на дослідження речі містять нашарування психотропних речовин, де саме виявлені ці речі - не зазначено, також, що виявлено і вилучено обладнання, але, яке саме обладнання та де виявлено не вказано. Досудовим слідством не надана правова оцінка та кваліфікація дій ОСОБА_3, яка повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті КК, а й точне формулювання об’єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції щодо невідповідності обвинувального акту вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України є обгрунтованими, оскільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права обвинуваченого на захист від конкретного обвинувачення.

Стаття 109 КПК України вказує, що реєстр матеріалів досудового розслідування, який складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Однак у обвинувальному акті такі відомості відстуні, а саме реєстр матеріалів досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, в ньому не зазначено, до якого кримінального провадження він відноситься, не конкретизовано де проводилися процесуальні дії (обшуки, огляди), яким експертним установам доручено проведення експертиз, місце зберігання речових доказів, не ідентифіковані свідки, що унеможливлює їх виклик до суду.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає рішення суду про повернення обвинувального акта прокурору, в зв’язку з невідповідністю вимогам КПК України, законним.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги прокурора та погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції,-

П о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора.

Ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 15.02.2018 року про повернення обвинувального акту, затвердженого 20.09.2017 року у кримінальному провадженні № 12016021320000361 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, прокурору Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 залишити без змін.

Судді :

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10

Суддя : /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя: