Ухвала суду № 73062556, 30.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1034/18

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

30 березня 2018 року

Cуддя Львівського окружного адміністративного суду Сакалош В.М., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі №813/1034/18 за позовом приватного підприємства «Західні контракти» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними і скасування припису та постанов про накладення штрафу,-

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Західні контракти» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати припис № 13-09-125/3186-2533 від 28.12.2017 року складений на підставі інспекційного відвідування дотримання вимог законодавства про працю у приватному підприємстві «Західні контракти»;

-визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.01.2018 року № 25 на приватне підприємство «Західні контракти» у розмірі 3200 грн.;

-визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.01.2018 року № 26 на приватне підприємство «Західні контракти» у розмірі 96000 грн.

29.03.2018 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

-зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.02.2018 року № 025, якою нараховано штраф на приватне підприємство «Західні контракти» у розмірі 3200 грн.;

- зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.02.2018 року № 026, якою нараховано штраф на приватне підприємство «Західні контракти» у розмірі 96000 грн.

В обгрунтування заяви представник позивача покликається на те, що сума штрафу визначена приватному підприємству «Західні контракти» постановами, сплачується протягом місяця з дня прийняття постанови про його накладення та не сплачений у добровільному порядку штраф стягується, зокрема, органами державної виконавчої служби. Крім того, зазначає, що оскарження постанов про накладення штрафу у судовому порядку не зупиняє їх дію. Вважає, що у разі не зупинення дії оскаржених рішень позивач буде позбавлений можливості виконувати свої зобов’язання перед своїми контрагентами, що додатково тягне за собою сплату штрафних санкцій контрагентам та сплачувати заробітну плату своїм працівникам, а тому для відновлення порушених прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд, вирішуючи питання щодо доцільності задоволення заяви про забезпечення позову, керується таким.

Cтаттею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.5 ст.154 КАС України суд постановляє ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.151 КАС України, адміністративний позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У ч.2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Як передбачено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Разом з тим, з вказаної заяви про забезпечення адміністративного позову не вбачається, а позивачем, окрім того, що у позовній заяві лише вказано на протиправність дій відповідача при прийнятті спірних постанов і протиправності самих же постанов, не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Судом такі підстави також не встановлені.

Окрім цього, слід зазначити, що сам факт подання адміністративного позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову. Водночас, важливим є зауважити, що при розгляді клопотання про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

В даному випадку, вжиття заходів забезпечення позову є передчасним.

Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

Таким чином, суд не вбачає обгрунтованих підстав для необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а вжиттям такого заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, без встановлення будь-яких обставин, дослідження доказів у судовому засіданні, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п’ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Суддя В.М.Сакалош