Рішення № 73061617, 29.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 березня 2018 року Справа № 808/1082/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бойченко Ю.П.,

суддів Калашник Ю.В.

ОСОБА_1

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 (72350, АДРЕСА_1)

до Мирненської селищної виборчої комісії Мелітопольського району Запорізької області (72350, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Мирне, вул. Олега Олексенка, б. 14),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Центральна виборча комісія (01196, м.Київ, пл. Лесі Українки, 1)

про визнання протиправною та скасування постанови та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2018 року о 16 год. 15 хв., ОСОБА_2 (надалі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Мирненської селищної виборчої комісії Мелітопольського району Запорізької області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Центральна виборча комісія (далі – третя особа), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Мирненської селищної виборчої комісії Мелітопольського району Запорізької області № 4 від 26 березня 2018 року «Про утворення виборчих округів по Мирненській селищній виборчій комісії Мелітопольського району Запорізької області»;

- зобов'язати Мирненську селищну виборчу комісію Мелітопольського району Запорізької області утворити виборчі округи з перших місцевих виборів депутатів Мирненської селищної ради об'єднаної територіальної громади у відповідності до положень статті 17 Закону України «Про місцеві вибори», а саме: утворити одномандатні виборчі округи з приблизно рівною кількістю виборців у кожному.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем 26 березня 2018 року було прийнято постанову № 4 «Про утворення виборчих округів по Мирненській селищній виборчій комісії Мелітопольського району Запорізької області», якою утворено 22 виборчі округи. Враховуючи, що загальна кількість виборців складає 3439 осіб, а виборчих округів утворено 22, у відповідності до вимог ст.17 Закону України «Про місцеві вибори», середня кількість виборців в одному виборчому окрузі обчислюється шляхом ділення загальної кількості виборців на кількість виборчих округів та повинна складати близько 156 осіб. В той же час, на думку позивача, відповідачем утворено територіальні виборчі округи для проведення виборів з порушенням вимог статті 17 Закону України «Про місцеві вибори» щодо середньої кількості виборців по округах, зокрема кількість виборців по округах №2, 3, 4, 5, 8, 9 значно перевищує середню кількість виборців, а кількість виборців на округах №14, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 22 значно менша за середню кількість виборців. Крім того, вказують, що, частиною 12 статті 17 Закону України «Про місцеві вибори» передбачена недопустимість розривання меж виборчих дільниць, проте в порушення вказаної норми та постанови Центральної виборчої комісії від 12.04.2012 №66 «Про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі» відповідачем було розірвано межі виборчих дільниць №230289 та №230330.

У судове засідання позивач не з’явився, подав до суду клопотання вх. № 10431 від 29.03.2018 про розгляд справи без його участі в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надіслав на адресу суду відзив (вх. №10276 від 29.03.2018) та уточнений відзив (№10358 від 29.03.2018), в якому стверджує, що відповідач мешкає у смт. Мирне по вул. Шкільна, 19, вказаний будинок знаходиться у межах 1-го виборчого округу. Вважає, що рішення селищної виборчої комісії про утворення виборчих округів не порушують особисті права позивача. Стверджує, що законодавством передбачена можливість розірвання меж виборчих дільниць. Зазначає, що оскаржувана постанова не суперечить постанові ЦВК від 12.04.2012 №66 «Про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі», оскільки в смт Мирне є дві вулиці Дружби, одна з яких знаходиться в обслуговуючому кооперативі «Станкостроітель» (дільниця 230230). Просить відмовити у задоволенні позову.

29 березня 2018 року від представника відповідача надійшла заява (вх.№10432) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник третьої особи - Центральної виборчої комісії, в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання (вх.№10395 від 29.03.2018) про розгляд справи за його відсутності. За результатами розгляду справи просить надіслати копію рішення на адресу третьої особи.

У відповідності із частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі вищенаведеного суд вирішив за можливе розглянути справу в письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступне.

Постановою Центральної виборчої комісії від 16.02.2018 № 22 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 29 квітня 2018 року» призначено на неділю, 29 квітня 2018 року перші вибори депутатів, серед іншого, Мирненської селищної об’єднаної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області.

Постановою Центральної виборчої комісії від 01.03.2018 № 32 «Про кількість територіальних, одномандатних виборчих округів, що утворюються сільськими, селищними, міськими виборчими комісіями для організації виборів депутатів місцевих рад під час проведення перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 29 квітня 2018 року» та додатку 5 до неї визначено, що Мирненська селищна рада об'єднаної територіальної громади має 22 виборчих округа.

Постановою Мирненської селищної виборчої комісії Мелітопольського району Запорізької області №1 від 19 березня 2018 року «Про утворення виборчих округів по Мирненській селищній виборчій комісії Мелітопольського району Запорізької області» утворено на території селищної ради одномандатні виборчі округи згідно з додатком – всього 22 територіальних виборчих округа.

Постановою Мирненської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області № 2 від 21 березня 2018 року «Про внесення змін до Додатку №1 до Постанови №1 від 19.03.2018 про утворення виборчих округів по Мирненській виборчій комісії Мелітопольського району Запорізької області» у зв’язку з допущенням технічної помилки в Додатку №1 до постанови №1 від 19.03.2018 внесені зміни до відповідного додатку та викладено його в новій редакції.

Не погоджуючись із зазначеними постановами позивач звернувся з позовом до суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2018 по справі №808/987/18 позовні вимоги позивача задоволено; визнано протиправними та скасовані постанови Мирненської селищної виборчої комісії Мелітопольського району Запорізької області № 1 від 19 березня 2018 «Про утворення виборчих округів по Мирненській селищній виборчій комісії Мелітопольського району Запорізької області» та № 2 від 21 березня 2018 «Про внесення змін до Додатку № 1 до Постанови № 1 від 19.03.2018 про утворення виборчих округів по Мирненській селищній виборчій комісії Мелітопольського району Запорізької області»; зобов'язано Мирненську селищну виборчу комісію Мелітопольського району Запорізької області утворити виборчі округи з перших місцевих виборів депутатів Мирненської селищної ради об'єднаної територіальної громади у відповідності до положень статті 17 Закону України «Про місцеві вибори».

26.03.2018 зазначене судове рішення набрало законної сили.

Постановою Мирненської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області №3 від 26 березня 2018 року «Про скасування постанов «Про утворення виборчих округів по Мирненської селищної виборчій комісії Мелітопольського району Запорізької області» згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду (справа №808/987/18) та на підставі п.2 ст. 17 Закону України «Про місцеві вибори» скасовані постанови відповідача: №1 від 19 березня 2018 року та №2 від 21 березня 2018 року.

Постановою Мирненської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області №4 від 26 березня 2018 року «Про утворення виборчих округів по Мирненській селищній виборчій комісії Мелітопольського району Запорізької області» згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду (справа №808/987/18) та на підставі п.2 ст. 17 Закону України «Про місцеві вибори» утворено на території селищної ради одномандатні виборчі округи згідно з додатком.

Не погоджуючись із постановою №4 від 26 березня 2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, з’ясувавши обставини справи, та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Основні засади, організацію і порядок проведення виборів депутатів Верховної ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост визначено Законом України від 14 липня 2015 року № 595-VIII «Про місцеві вибори» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №595).

Відповідно до ч.2 ст. 2 ст. 17 Закону №595 вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища, територія утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» об’єднаної сільської, селищної територіальної громади (далі - територія об’єднаної сільської, селищної територіальної громади).

Суд зазначає, що важливу роль у розробці норм, що регулюють проведення виборів, відіграє Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія). Так, 19.10.2002 Венеціанською комісією прийнято Кодекс належної практики у виборчих справах, який Резолюцією Парламентської асамблеї ОСОБА_3 ОСОБА_3 1320 (2003) від 30.01.2003 року «Про Кодекс належної практики у виборчих справах» визнано «еталонним документом ОСОБА_3 ОСОБА_3». Хоча вказаний акт не є джерелом міжнародного права, членство України у ОСОБА_3 зобов'язує враховувати відповідні положення.

У Кодексі належної практики у виборчих справах, серед іншого, встановлено визначальні засади виборчого права, зокрема такою є рівність. Одним із аспектів рівності виборців Кодекс належної практики у виборчих справах називає «рівноправність голосів» або «матеріальна рівність виборців». Формулювання Кодексу достатньо загальне, оскільки орієнтоване на застосування в умовах різних виборчих систем. Так, відповідно до пункту 1.2.2 Кодексу належної практики у виборчих справах місця в виборному органі мають рівномірно розподілятися між виборчими округами.

Більш чітко рівноправність голосів сформульована у Декларації Міжпарламентського союзу «Про критерії вільних і чесних виборів» від 26.03.1994.

Так, згідно з пунктом 2.7 Декларації «Про критерії вільних і чесних виборів» кожен виборець має право здійснити на рівній основі з іншими виборцями своє право, причому його голос повинен мати таку ж вагу, як і голоси інших виборців.

Також, у абзаці 1 пункту 13 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.02.1998 № 1-рп/98 у справі за конституційними поданнями народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про вибори народних депутатів України» (справа про вибори народних депутатів України) суд зазначив, що конституційний принцип рівного виборчого права забезпечується не тільки рівними для всіх громадян засадами участі у виборах та наявністю у них рівної кількості голосів, а також юридично рівним впливом цих голосів на результати виборів.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як виборець, має право на звернення до суду щодо оскарження спірної постанови.

Разом з тим, статтею 12 Закону №595 встановлено, що суб'єктами виборчого процесу на відповідних місцевих виборах, зокрема, є виборець.

Виборцем вважається громадянин України, який має право голосу.

Водночас, особливість правового статусу виборця, як позивача у справах, пов'язаних із виборчим процесом, врегульована нормами ч.2 ст. 273 КАС України, згідно якої, виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.

Згідно зі ч. 12 ст. 94 Закону №595 виборець може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів оскарження, якщо ці рішення, дії чи бездіяльність порушили або порушують його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі його особисто.

З системного аналізу вищевказаних норм Закону та Кодексу адміністративного судочинства України та практики ВАСУ вбачається, що виборець має право на звернення до суду, у визначеному чинним законодавством України порядку, лише в разі безпосереднього порушення його виборчих прав або інтересів щодо участі у виборчому процесі.

Отже, при вирішенні виборчих спорів за позовом виборця необхідно надати оцінку не лише правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а й факту порушення ним прав або охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону №595 для проведення виборів депутатів сільської, селищної ради відповідна сільська, селищна територіальна виборча комісія не пізніш як за 38 днів до дня чергових або перших місцевих виборів утворює одномандатні виборчі округи з приблизно рівною кількістю виборців у кожному в кількості, що дорівнює загальному складу відповідної місцевої ради, визначеному відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону та частини першої цієї статті.

Орієнтовна середня кількість виборців в одномандатних виборчих округах на території села, селища визначається відповідною територіальною виборчою комісією на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідного села, селища, що подаються органом ведення Державного реєстру виборців до відповідної територіальної виборчої комісії не пізніш як за 40 днів до дня виборів.

Як встановлено судом загальна кількість виборців у виборчому окрузі по Мирненській селищній раді складає 3439 осіб, виборчих округи утворено 22, у відповідності до приписів ст. 17 Закону №595, середня кількість виборців в одному виборчому окрузі обчислюється шляхом ділення загальної кількості виборців на кількість виборчих округів та повинна складати близько 156 осіб.

Водночас, суд наголошує, що законодавець, встановлюючи нормою частини 2 статті 17 Закону обов'язковий критерій приблизної рівності кількості виборців у виборчих округах, не розкриває його змісту.

Тому, з метою тлумачення принципу приблизної рівності кількості виборців при формуванні виборчих округів та визначення норми відхилення від ідеального значення такої кількості, суд вважає за необхідне звернути увагу на положення інших нормативно правових актів.

Так, у відповідності до пункту 15 рекомендацій Венеціанської комісії, закріплених у Кодексі належної практики у виборчих справах 2002 року, максимально припустиме відхилення кількості виборців по округам «звичайно не мало б перевищувати 10%» (чи щонайбільш 15% за виняткових обставин).

Отже, приблизну рівність кількості виборців у виборчих округах слід розуміти як кількість виборців, що максимально наближена до ідеальної рівної кількості, а межі відхилення від неї за загальновизначеними правилами є незначними та не перевищують 10, а у виняткових випадках 15, відсотків.

Відтак, при формуванні виборчих округів під час прийняття спірного рішення відповідач, в тому числі, повинен керуватися принципом «приблизної рівності кількості виборців».

Як зазначено судом вище, позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. кв.6 в смт. Мирне Мелітопольського району Запорізької області. Зазначений будинок знаходиться у межах 1-го виборчого округу, кількість виборців у якому, відповідно до Додатку №1 до спірної постанови, дорівнює 179 виборців. Відхилення від середньої кількості виборців в одному виборчому окрузі становить 23 виборця (14,74%).

З наведеного вище вбачається, що зазначене відхилення від середньої кількості виборців в одному виборчому окрузі не виходить за межі 15%, а тому відповідає принципу «приблизної рівності кількості виборців».

Отже, оскаржуваною постановою відповідача виборчий округ, в якому зареєстрований позивач, сформований із дотриманням вимог нормативно-правових актів, які регламентують порядок проведення місцевих виборів, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2018 по справі №808/987/18.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Закону №595 громадяни України, які мають право голосу на відповідних місцевих виборах, є виборцями.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 3 Закону №595 належність громадянина до відповідної територіальної громади та проживання його на відповідній території визначається його зареєстрованим місцем проживання.

Підставою реалізації виборцем свого права голосу на місцевих виборах є його включення до списку виборців на виборчій дільниці.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що кількість виборців на інших округах порушує його виборчі права, оскільки в силу приписів Закону №595 він наділений правами виборця лише на тій виборчий дільниці, де він включений до списку виборців, і не наділений такими правами на інших виборчих дільницях, на яких він не включений до списку виборців.

Крім того, серед переліку прав виборців відсутнє право виборця на формування виборчих округів на свій власний розсуд.

Також колегія суддів не вважає порушенням прав позивача, як виборця, включенням окремих будинків до тих чи інших округів, які не відносяться до виборчого округу позивача.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно із додатком №1 Постанови №4 від 26.03.2018 щодо дільниці №230330 вказана адреса: «ОК «Станкостроітель» вул. Дружби №47.

Постановою Центральної виборчої комісії від 12.04.2012 р. №66 «Про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі» передбачено, що всі будинки, які знаходяться у обслуговуючому кооперативі ОК «Станкостроітель» вул. Дружби, відносяться до звичайної виборчої дільниці №230330. Отже, на думку колегії суддів відповідач адресу будинку №47 по вул. Дружби (що знаходиться на території ОК «Станкостроітель») правильно відніс до меж звичайної виборчої дільниці №230330.

Колегія суддів зазначає, що в смт. Мирне є дві вулиці Дружби, одна з яких знаходиться в обслуговуючому кооперативі ОК «Станкостроітель». Мирненська селищна виборча комісія у повній відповідності до Постанови Центральної виборчої комісії від 12.04.2012 р. №66 визначила у Постанові №4 від 26.03.2018, що вул. Дружби знаходиться на дільниці №230289, а ОК «Станкостроітель» вул. Дружби - на дільниці 230230.

Відтак, судом не встановлено безпосереднього порушення прав позивача оскаржуваною постановою відповідача.

Крім того, другим реченням абзацу першого частини 12 статті 17 Закону №595 визначено, що при включенні звичайної виборчої дільниці до меж територіального виборчого округу її межі не розриваються, за винятком випадків, коли кількість виборчих дільниць є меншою, ніж кількість територіальних виборчих округів.

Постановою ЦВК №32 від 01.03.2018 визначено 22 виборчих округи по Мирненській селищній раді об’єднаної територіальної громади. Постановою ЦВК від 12.04.2012 №66 на території Мирненської селищної ради об’єднаної територіальної громади створено 5 звичайних виборчих дільниць: 230289, 230312, 230330, 230331 та 230332. Отже, враховуючи з того, що кількість виборчих округів на території Мирненської селищної ради об’єднаної територіальної громади є значно більшою за кількість звичайних виборчих дільниць, то відповідач прийняв оскаржувану постанову із додержанням приписів зазначеної вище норми Закону №595.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що під час складення спірної постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, а також, що оскаржуваною постановою безпосередньо не порушуються права відповідача як виборця.

Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

Частиною дев’ятою статті 273 КАС України передбачено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

При зверненні до суду з даним позовом судовий збір сплачено не було.

За визначенням статті 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду. Судовий збір включається до складу судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік”, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день подачі позову становить 1762 гривень. Таким чином, станом на дату звернення до суду із даним позовом, ставка судового збору за подання немайнового позову фізичною особою складає 704 грн. 80 коп.

Разом із тим, частиною 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що у разі коли у позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовна заява містить дві позовні вимоги немайнового характеру, а відтак сума, яку повинен був сплатити позивач при зверненні до суду із цим позовом складає 1409 грн. 60 коп. (704 грн. 80 коп. х 2).,

Тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення зазначеної суму з позивача до спеціального фонду Державного бюджету .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 90, 242-246, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев’ять) гривень 60 копійок.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273-277 Кодексу адміністративного судочинства України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Судове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в дводенний строк з дня його проголошення.

Головуючий суддя Ю.П.Бойченко

Суддя Ю.В.Калашник

Суддя О.О.Прасов